1.5. Часи «застою» (1964-1982 рр.)

Період правління Брежнєва часто називають «застоєм». Та для практики інформаційної служби така характеристика є правильною лише на половину.

Річ у тім, що саме в ці роки вдосконалено системи політичного інформування надавалося першорядного значення. З ініціативи комуністичної партії було розпочато складний і тривалий процес.

У роки ці роки ідею масової радіофікації, проголошену ще на зорі радянської влади, було втілено в життя. Збулася інша більшовицька мрія: у будь-який момент, повернувши ручку приймача слухач міг дістати з ефіру всі політичні новини, все найголовніше в подіях дня. Тим часом у творчому плані, у сфері суто журналістської діяльності такого прогресу не спостерігалось. Тут, як і повсюдно, наростали застійні явища. Як і раніше, основну ставку в своїй діяльності інформаційна служба робить на організаторську роботу [].

6. . У роки перебудови (1982-1991 рр.)

Найважливішим досягненням і водночас яскравим свідченням якісного оновлення інформаційного мовлення у період перебудови стала ранкова інформаційна програма. Вона була створена у відповідь, на кампанію модернізації радянської системи, Проголошену Михайлом Горбачовим. Щоб провести реформи, новий радянський лідер взяв курс на запровадження демократичного стилю керівництва, закликав до гласності в управлінні державою і до плюралізму думок у рамках соціалістичного вибору.

З першого дня свого існування нова програма стала потужним інструментом перебудови. Вона відкрито й чесно повела мову про помилки минулого й нелегкі шляхи досягнення намічених перетворень, стала пропагувати нові методи й підходи до розв'язання назрілих проблем. На конкретних прикладах і зразках ранкова програма прагнула показати, як перебудова втілюється в життя.

Зрештою всі нововведення, дали цікавий і несподіваний результат. Ранкова інформаційна програма створювалась для того, щоб подати новому режиму підтримку у проведенні економічних і політичних реформ. Однак демократичний характер мовлення, гласність і плюралізм, закладені в її концептуальну основу, дали ефект зовсім в іншому напрямі - вони прискорили розклад радянської імперії і стимулювали процеси національного державотворення [5, 419, 422с.].

1.7. В умовах незалежності

Після проголошення незалежності України інформаційне мовлення зазнає докорінної перебудови. Адже в демократичній державі, намір стати якою проголосила Україна, кожен громадянин мас право на повну й достовірну поінформованість.

Перебудова почалась із перегляду принципових засад мовлення. У Радянському Союзі функцію інформаційного мовлення розглядали як агітацію фактами. На практиці це означало висвітлення лише тих подій, процесів та явищ, що відповідали політичним цілям комуністичної партії та повне замовчування або ж перекручування фактів, які цим цілям не відповідали.

Практика змусила журналістів відмовитись від принципу партійності і покласти в основу своєї діяльності принципи, що виробились у процесі перебудови й відповідають потребам перехідного періоду. Це - принцип достовірності, об"ективності, своєчасності, доступності та плюралізму [5, 430 – 431с.].

Розділ ІІ