4.3 Нецінова еластичність попиту
Загальний підхід до вимірювання еластичності попиту зберігається і тоді, коли йдеться про вплив на нього інших, нецінових факторів. Серед них особливе місце належить доходам та цінам на інші товари.
Еластичність попиту за доходами можна визначити як співвідношення між відносною зміною попиту та відносною зміноб доходу споживача (I) на рис показано збільшення попиту на △Q(Q2-Q1), що спричинене збільшенням доходу на △I(I1-I2). Тоді еластичність попиту за доходами
=(△Q
Q):(△I/I).
P
P 1
D1
D2
Q1 Q2 Q
Рис.. Еластичність попиту за доходами
Еластичність попиту за доходами може набувати найрізноманітніших значень: >0- для товарів; >1- для предметів розкоші; <0- для неякісних товарів.
Якщо еластичність попиту за доходами дорівнює нулю, то це означає, що споживання даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача. Про такі товари йшлося у попередній темі. Ціни на інші товари також впливають на попит, і міру цього вплив демонструє відповідний коефіцієнт еластичності, який називається перехресною еластичністю попиту. Перехресна еластичність попиту показує відсоткову зміну в кількості придбаних товарів у відповідь на одновідсоткову зміну будь – якого товару:
=(△
):(△
)
Якщо еластичність має позитивне значення, то уз зростанням ціни на товар підвищується попит на товар. Такий зв'язок характерний для товарів – субститутів. Чим краще субститут здатний замінити певний товар, тим тіснішим буде зв'язок між цінами на нього та попит на досліджуваний товар, а отже, більшим значенням еластичності. Скажімо, взаємозамінюваність двох сортів житнього хліба досить висока, тому навіть незначне підвищення цін на один з них спричинить різке збільшення попиту на інших.
Для комплементарних благ властиве від'ємне значення еластичності попиту. Чим більшою мірою наявність одного блага визначає сенс придбання іншого, тим більшим за модулем буде значення еластичності (зв'язок між цінами на заправлення газових балонів та попитом на дорожні газові плити, цінами на плівку та попитом на фотоапарати тощо) Еластичність матиме нульове значення для товарів, які взагалі ніяк не пов’язані між собою.
4.4 Виграш споживач
Як було з’ясовано раніше, споживач буде купувати товар на ринку лише тоді, коли його ціна не перевищуватиме граничної корисності товару для споживача, вираженої в грошах. Проте досить часто ціна буде нижчою,ніж гранична корисність. У цьому разі споживач отримує певний вигра. З'ясування механізму отримання виграшу споживачем і є метою цього розділу.
Нехай для певного споживача гранична корисність кожної додаткової одиниці товару матиме такий вигляд:
Кількість одиниць товару |
1 2 3 4 5 |
Гранична корисність |
100 80 60 40 20 |
Фактична ціна цього товару на ринку дорівнюватиме 40 грн.
Якщо споживач купить на ринку чотири одиниці товару за ринковою ціною, то його загальні витрати складатимуть 160грн..(100+80+60+40=280). Різницю між максимальною ціною,яку споживач готовий заплатити за додаткову одиницю продукту, та його ринковою ціною називають виграшем споживача. Максимальна ціна – це гранична корисність додаткової порції товару, виражена в грошах. Для розглянутого прикладу у разі придбання чотирьох одиниць товару виграш споживача становитиме 120грн. Таким самим він буде, якщо придбано три одиниці (240-120=120) отже,четверта одиниця – це гранична одиниця товару ,яку споживач може купити, а може й не купити. У стані рівноваги споживач купуватиме товар до того часу, поки зростатиме його виграш.
Виграш споживача можна показати графічно. На рис. Показано спадну граничну корисність товару із збільшенням обсягів його закупівлі. Якщо споживач може придбати три або чотири одиниці товару за ціною 40 грн.., то його виграш буде дорівнювати площі заштрихованої фігури.
P
Виграш споживача
100
80
60
40
20
Q
1 2 3 4 5
Рис….Виграш індивідуального споживача
Такі самі висновки можна отримати,аналізуючи ринковий попит і загальний виграш споживачів. Загальний виграш споживачів – це різниця між максимальною кількістю грошей,що могла бути заплачена за певний обсяг товару, та дійсними видатками споживачів. Він буде дорівнюватиме площі фігури, обмеженої віссю цін, лінією ринкової ціни та кривою ринкового попиту.
P
P1
Q
Рис…Загальний виграш споживачів
Концепцію виграшу споживачів можна застосувати для оцінки додаткового тягаря, який лягає на плечі споживачів внаслідок, скажімо, підвищення податку на додану вартість. Схилення держави такого рішення призвиде до зростання цін проти попереднього періоду, втрати частини виграшу споживача та збільшення надходжень до державного бюджету. Однак приріст надходжень до бюджету буде меншим, ніж втрата виграшу споживачами рис..
P
P2
P1 C M
Q
У разі підвищення податку на ціни зростуть до,що призведе до зменшення обсягу продажу втрати виграшу споживачів. Вона буде відповідати площі фігури . При цьому доходи бюджету зростуть на величину, що відповідає площі прямокутника. Таким чином,втрачений споживачами виграш , але не отриманий державою у вигляді додаткових надходжень у бюджет,дорівнює площі фігури. Він і становитиме додатковий податковий тягар. Аналогічно можна визначити додатковий виграш споживачів при розширенні державних субсидій.
Практичне використання моделі вимагає кількісного оцінювання функції споживання та еластичності попиту в кожний момент часу для конкретних споживачів Найпоширенішими методами такого оцінювання є ринкові експерименти,опитування споживачів для з'ясування їхніх намірів , статистичні моделі .
Ринкові експерименти та опитування споживачів фірми використовують для отримання інформації про те, як реагує обсяг попиту на зміни цін та інших факторів . Недоліки опитування в тому, дійсні результати можуть не збігатися з відповідями на запитання. Є труднощі в отриманні представницької вибірки. У протилежному випадку результати будуть малозначущі.
