
- •Реферат
- •Критерії вибору раціональної структури ртк в гнучкому автоматизованому виробництві
- •2. Гнучкість структурно-компонувальних схем ртк
- •3. Переміщення матеріальних потоків у ртк
- •Вибір раціональної структури виробничого ртк-2 за критерієм мінімуму технологічного маршруту
- •Перемноживши та взявши суму добутків відповідних елементів матриць s та в, визначимо довжину технологічного маршруту.
- •Структурно-компонувальний синтез робототехнічного комплексу за енергетичним критерієм
- •5.1 Параметрична гнучкість.
- •5.2 Повна оцінка гнучкості виробничої системи.
- •Висновки
- •Література
Перемноживши та взявши суму добутків відповідних елементів матриць s та в, визначимо довжину технологічного маршруту.
Teпер розглянемо другу модифікацію розташування компонентів РТК-2, де зв’язки між ними помінялись.
Рис 4.2 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для .
Матриця В (відстань між обладнанням) – не змінилася, тому складаємо лише S - матрицю зв’язаності компонентів для виробу 1 модифікації .
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Довжина технологічного маршруту
Рис 4.3 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для .
Матриця зв’язаності компонентів для виробу 1 модифікації :
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Матриця відстаней В:
Довжина технологічного маршруту:
Рис 4.4 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для
Матриця В (відстані між обладнанням) така ж сама, як і для .
Матриця зв’язаності компонентів для виробу 1 модифікації :
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Довжина технологічного маршруту
Рис 4.5 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для
Матриця відстаней В:
Довжина технологічного маршруту
Рис 4.6 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК 2 для .
Матриця зв’язаності компонентів для виробу j2 модифікації :
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13
Матриця В для буде мати вигляд, як і для .
Довжина технологічного маршруту
Рис 4.7 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК 2 для .
Матриця В має вигляд, як у варіанті .
Довжина технологічного маршруту.
Рис 4.8 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого
РТК–2 для
.
Матриця В має вигляд, як у випадку .
Довжина технологічного маршруту:
Рис 4.9 – Граф зв’язаності структури компонентів
виробничого РТК–2 для .
Довжина технологічного маршруту
Рис 4.10 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для .
Довжина технологічного маршруту:
Рис 4.11 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для .
В даному випадку матриця В має вигляд, як у модифікації .
Рис4.12 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для .
Довжина технологічного маршруту:
Рис 4.13 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для .
Довжина технологічного маршруту:
Рис 4.14 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для .
Довжина технологічного маршруту:
Рис 4.15 – Граф зв’язаності структурних компонентів
виробничого РТК–2 для .
Довжина технологічного маршруту:
Аналіз компоновки РТК-2 для виробу модифікації 2 дає можливість показати залежність довжини транспортного маршруту Z2 від зміни координат прив’язки хоча б одного компонента РТК–2. Так, схеми РТК на рис.8 і рис.10 мають показники технологічного маршруту Z2 =13 і Z2=11, а для вибраної структури РТК-2 взята схема з показником Z2=15, яка має найменший маршрут у порівнянні зі схемами на рис.6 (Z2=16) і рис.7 (Z2=16). Такий вибір обґрунтований тим, що необхідно створити одну структуру гнучкого РТК-2 з переналагодженням його на випуск будь-якої модифікації виробів 1, 2, 3,. В нашому випадку побудова такого РТК-2 вимагає відмовитись від схем, в яких розташування одного компонента (печі нагрівання) не задовольняє компоновку остаточної схеми РТК-2. А схема з Z2=15 накладається однозначно за розташуванням технологічного обладнання на схеми компоновки з Z1 і Z3 виробів модифікацій 1 і 3. Цей висновок підтверджує аналіз структурно-компонувальної гнучкості схеми з показниками Z1 і Z2 і Z3 в порівнянні з базовою структурою виробничого РТК-2.
Таким чином, з наведених вище структур компонентів для трьох різних модифікацій виробів, вибираємо для кожної модифікації за критерієм мінімуму технологічного маршруту раціональну структуру, тобто структуру, для якої технологічний маршрут буде мінімальний.
Отже, отримаємо три структури виробничого РТК-2, скомпоновані за принципом мінімуму технологічного маршруту: 1, 2, 3,. Після цього застосовуємо метод суперпозиції щодо трьох визначених схем компоновки виробничого РТК-2. В результаті отримаємо структурно-компонувальну схему виробничого РТК-2, структура якого мінімізована за критерієм найменшого транспортного шляху і є структурно-організаційною гнучкою системою з мінімальною тривалістю виробничого циклу чи технологічного процесу.
Рис 4.16 – Граф зв’язаності структурних компонентів раціональної структури виробничого РТК-2.