Реферат

Бакалаврська робота: Стор. ; ілюстр. ; табл. ; бібліогр. .

Об’єкт дослідження – структурно-компонувальна гнучкість деревообробного виробництва

Мета роботи – дослідження роботизованих та автоматизованих підприємств деревообробної промисловості за структурно-компонувальним критерієм гнучкості для споживання мінімуму електричної енергії на технологічних маршрутах в ГРТК.

Проведено оцінку гнучкості РТК (ГВС) на основі комплексного критерія технологічної, структурно-компонувальної, параметричної та повної гнучкостей. Викладені методи їх дослідження та показано їх практичне застосування з обгрунтуванням доцільності вибору раціональної структури роботизованої системи та визначення доцільності ГАВ. Подано висновки та рекомендації щодо конструювання нових та удосконалення існуючих робототехнічних систем в технологічному процесі складання та резервування виробів.

Роботизація; переналагодження; гнучкість; гнучкий роботизований комплекс ; гнучке виробництво; критерій оцінки гнучкості.

Вступ

У наш час незначна кількість промислових роботів (ПР) використовується для автоматизації деревообробного виробництва (ДОВ), але деяка інформація про кількісні та якісні сторони роботизації у цій галузі промисловості вже є.

Технологія використання ПР у деревообробці знаходиться зараз на такому етапі розвитку, коли роботизація ДОВ розглядається як один із засобів перебудови виробництва в цілому, спрямованих на підвищення його ефективності. Доцільність роботизації ДОВ сьогодні оцінюється трьома характеристиками:

1) ступенем окупності капіталовкладень;

2) витратами на ТО;

3) досягнутим рівнем якості продукції.

Тому для практиків важливо знати, які фактори впливають на ці характеристики.

Дослідження показують, що ефективність використання деревообробного обладнання дуже низька, оскільки лише невелика частка часу припадає на корисну його роботу. Порівнюючи окупність цього обладнання з іншими виробничими витратами, можна побачити, що економія, яка досягається поліпшенням співвідношення «робота — перерва» може бути на порядок вища, ніж зниження заробітної плати робітників. Цей факт допомагає визначити роль ПР в автоматизації ДОВ, яку ні в якому разі не можна зводити лише до заміни робітника-верстатника. Поряд з основним виробничим обладнанням великі капіталовкладення спрямовуються в незавершене виробництво. В умовах ДОВ їх обсяг часто перевищує вартість основного виробництва. Тому при розрахунку капіталовкладень не можна враховувати ці найважливіші обставини. Заходи, спрямовані на зменшення обсягу незавершеного виробництва, як побічні фактори скорочують терміни підготовки виробництва, підвищуючи його технологічну гнучкість, що сприяє впровадженню ПР.

Остання властивість ДОВ пов'язана з можливістю підвищити якість продукції, бо вона дає змогу не тільки поліпшити споживчі потреби останньої, а й знизити її собівартість завдяки ліквідації браку та зниженню витрат на виробництво.

Головним недоліком використання ПР у ДОВ є необхідна точність позиціонування. У сучасних ПР вона недостатня для задання правильного положення оснащення. Через це роботизація більшості операцій деревообробки ґрунтується на широкому використанні різних затискних пристроїв, що зводить нанівець переваги ПР (технологічну гнучкість і зниження витрат). Проводяться дослідження та розробки, спрямовані на підвищення точності позиціонування завдяки використанню підсистем відчуття. Деякі успіхи в цьому напрямі вже є, але поки що підсистеми відчуття використовуються рідко, хоч пошук більш вдалих вирішень цієї проблеми продовжується.

Краще зрозуміти значення ПР у вдосконаленні ДОВ можна, якщо розглянути концепцію ГВС, яка лежить в основі виробництва різних деталей. В наш час найбільший розвиток ця концепція дістала при обробці корпусних деталей, а також тіл обертання та листових матеріалів. Таке положення зумовлено тривалістю технологічного циклу, властивого процесам обробки корпусних деталей, що забезпечує підвищення продуктивності в два-три рази і можливість роботи системи без оператора протягом усієї зміни.

Аналіз причин виникнення розбіжностей між допустимим і реально досягнутим ступенями технологічної гнучкості ГВС дає змогу визначити роль ПР у цих системах. Основна причина зниження гнучкості полягає в необхідності обробки значної кількості різних деталей обмеженим набором інструменту. Ця причина — мала кількість автоматично керованих інструментів — обмежує можливості практично всіх ГВС. Уже є технічні засоби, які дають змогу вирішити цю проблему, але вони дуже дорогі. Використання ПР сприяє зменшенню витрат, однак висока технологічна гнучкість їх буде можливою тільки з появою надійних і швидкодіючих засобів для заміни інструментів-захоплювачів.

З'ясувавши ситуацію, яка склалася з використанням технологічно гнучких засобів автоматизації виробництва, можна оцінити умови успішного спільного використання цих засобів і ПР. По-перше, успішне застосування автоматики передбачає багатосерійне виробництво чи високий ступінь уніфікації оброблюваних деталей. ПР добре вписуються в таку технологічну обстановку, яка підвищує ступінь гнучкості виробничої системи, оснащеної спеціалізованими автоматичними пристроями, завдяки можливості виконання різних повторюваних операцій без додаткових витрат. По-друге, при використанні ПР у малосерійному чи штучному виробництві організацію виробничого процесу треба змінити так, щоб він дістав деякі характерні риси багатосерійного виробництва. Всі використовувані деталі мають розміщуватися в точно визначених місцях і заздалегідь визначеній їх орієнтації.

В даному проекті розв’язується задача дослідження і розробки раціонального компонування та структури робототехнічного комплексу як складової ланки гнучкого автоматизованого виробництва, з врахуванням вимог щодо його гнучкості, повної автоматизації, інформаційно-програмного забезпечення та обліку продукції, програмного керування з застосуванням ЕОМ.