27. Способи буріння свердловин при відкритій розробці родовищ корисних копалин.

На практиці застосовують такі основні способи буріння свердловин: вогневий, обертальний, ударний та їх комбінацію – обертально-ударний.

При вогневому бурінні руйнування гірських порід здійснюється за рахунок напруг, які виникають у них під впливом високої температури газового струменя. Руйнуючий інструментом є термобур, в якому змішується пальне і окислювач. Внаслідок цього утворюється високотемпературний газовий струмінь, який при переході через сопловий апарат досягає швидкості за межами звуку.

При обертальному бурінні бурова машина обертає інструмент навколо осі й одночасно з зусиллям подає його на вибій. Лезо інструменту сколює, зрізає тонкий шар породи, поступово утворюючи циліндричну порожнину.

При ударному бурінні масив у перерізі свердловини руйнується енергією удару великої сили, який наноситься лезом бурового інструменту. Після кожного удару, інструмент обертається на деякий кут і новий удар наноситься по новому місцю. Значна сила удару та їх висока частота забезпечують ефективне буріння порід та руд різної міцності до дуже міцних.

Сутність обертово-ударного способу буріння полягає в комбінації вказаних способів: буровий інструмент обертається навколо осі з додатком значного осьового навантаження (обертальний спосіб) і нанесенням періодичних (до 2000 разів у хвилину) ударів великої потужності (ударний спосіб), що забезпечує ефективне руйнування навіть у масивах великої міцності.

28. Основні режими випуску руди та їх оцінка. Формування втрат на л/б та днищі блоку, заходи по їх зменшенню.

Існують наступні режими випуску руди:

1. Рівномірно-послідовний. При якому, включення у роботу дучок застосовується послідовно, друг за другом з випуском однакової кількості руди і з однаковими дозами.

2. Нерівномірно-послідовний. З випуском руди послідовно, не рівними дозами.

3. Почерговий. Коли руду випускають почергово з кожної дучки, до початку засмічення або до рівня кондицій. Режим випуску дуже простий.

4. Почерговий, через одну. Дучки розбиваються на чьотні і не чьотні.

5. Хаотичний. Коли не дотримується черговість включення дучок у роботу, і кількість випущеної руди з дучки.

Хаотичний є найгіршим режимом випуску, тому що ми не знаємо скільки руди було випущено з кожної дучки, яка кількість руди залишилась у блоці і конкретно на якій дучці, не знаємо, як переміщується контакт з вміщуючи ми породами. Значна кількість руди залишається в гребнях між дучками, збільшується засмічення, тому що можливі часті прориви пустих порід.

Почерговий рижим випуску простий у керуванні, але супроводжується високими втратами в гребнях між дучками, котрі збільшуються від переходу от дучки к дучки. Окрім цього при почерговому випуску створюються умови для розвитку гірського тиску на ті виробки, де не виконується випуск руди.

Почерговий, через одну – дозволяє збільшити показники вилучення , так як при паралельній виробленій відстані між дучками можливо забезпечити повне вписування еліпсоїда випуску, в контури гребенів при випуску другої черги. При даному режимові випуску гірський тиск розвивається менш інтенсивно, ніж при почерговому.

Нерівномірно-послідовний режим має найбільш кращі показники при випуску з панелей, блоків з наклонними стінками. При цьому відстань між дучками може бути не однаковою, як і запас руди приходящий на кожну дучку. На практиці отримав найбільше застосування, оскільки практично не можливо здійснювати випуск рівними дозами.

Рівномірно-послідовний є ідеальним. При я кому переміщення контакту руди с пустими породами виконується плавно до критичної висоти. Під критичною висотою розуміють – висоту, при якій еліпсоїд випуску суміжних дучок кусається один одного. А нижче критичної висоти ліні контакту перетворюється в хвилясту з наступним формуванням контурів депресивних воронок випуску.

Заходи по зменшенню втрат руди на л/б – проведення проміжних уловлюючих горизонтів доставки; по зменшенню втрат на днищі блоку – зменшення відстані між дучками, і використання найбільш кращого режиму випуску.