
- •Міністерство освіти і науки україни національний університет харчових технологій
- •Курсова робота
- •Реферат
- •Аналітичний огляд літератури Розділ 1. Значення вітамінів у життєдіяльності людини
- •Вплив вітамінів на біохімічні процеси в організмі
- •Галузі застосування та потреба на ринку
- •Розділ 2. Методи одержання та промислові способи виробництва ергостерину
- •Джерела одержання ергостерину
- •Вплив основних факторів і параметрів на процес біосинтезу ергостерину
- •Технологічна частина роботи Розділ 3. Характеристика кінцевого продукту біосинтезу – ергостерину (попередника вітаміну d2)
- •Фармакологічні властивості.
- •Розділ 4. Обгрунтування вибору технологічної схеми
- •Обґрунтування вибору біологічного агента
- •Обґрунтування вибору складу поживного середовища
- •Обрахунок складу поживного середовища
- •Розрахунок вмісту в середовищі джерела вуглецевого живлення
- •Розрахунок вмісту в середовищі джерела азотного живлення
- •Розрахунок вмісту джерела фосфору в середовищі
- •Склад поживного середовища для культивування продуцента ергостерину
- •Обгрунтування способу проведення біосинтезу
- •Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •Обладнання для культивування Ферментери для глибинного культивування мікроорганізмів на рідких живильних середовищах
- •Ферментатори із пневматичним перемішуванням середовища
- •Розділ 5. Характеристика біологічного агента
- •5.1. Морфолого-культуральні ознаки Saccharomyces cerevisiae
- •5.2. Фізіолого-біохімічні ознаки
- •5.3. Таксономічний статус
- •5.4. Схема біотрансформації ростового субстрату в ергостерин
- •5 31 ,7,24(28)-Ергостатриенол
- •5 32 ,7,22,24(28)-Ергостатетраенол
- •Розділ 6. Опис технологічного процесу біосинтезу ергостерину
- •Розрахунок кількості стадій підготовки посівного матеріалу
- •Опис технологічного процесу
- •6.3. Контроль виробництва
- •Методики визначення
- •Список літератури
Обрахунок складу поживного середовища
Скласти базове поживне середовище для вирощування штаму S. cerevisiae Y-E-1 – продуцента ергостерину, якщо за 96 годин культивування концентрація ергостерину в культуральній рідині становить 2 г/л, а концентрація біомаси 92 г/л.
Розрахунок вмісту в середовищі джерела вуглецевого живлення
Потреби для синтезу ергостерину. Як джерело вуглецю для одержання ергостерину використовують глюкозу. Розрахуємо вміст глюкози у середовищі, необхідний для одержання 2 г/л ергостерину.
Молекулярна маса ергостерину становить 396. У 396 г ергостерину міститься 336 г вуглецю, тоді у 2 г ергостерину вміст вуглецю становить (336 × 2) / 396 = 1,7 г.
Далі розрахуємо, в якій кількості глюкози міститься отримана кількість вуглецю. У 180 г глюкози міститься 72 г вуглецю, тоді 1,7 г вуглецю буде міститися в (180 × 1,7) / 72 = 4,25 г глюкози. Враховуючи, що при вирощуванні мікроорганізмів на глюкозі, близько 40 % субстрату окислюється до СО2 для одержання енергії, необхідної для конструктивного метаболізму, вміст глюкози в середовищі становитиме (4,25 × 0,4) + 4,25 = 5,95 г/л.
Потреби для синтезу біомаси. Припустимо, що у біомасі міститься 50 % вуглецю. Таким чином, у 92 г біомаси вміст вуглецю становить 46 г.
Розрахуємо кількість глюкози, необхідну для одержання 92 г/л біомаси. Молекулярна маса глюкози становить 180. Отже, у 180 г глюкози міститься 72 г вуглецю, тоді 46 г вуглецю буде міститися в (180 × 46) / 72 = 115 г глюкози. Враховуючи 40 % втрат субстрату на «холосте окиснення», для одержання 92 г/л біомаси, необхідно внести (115 × 0,4) + 115 = 161 г/л.
Отже, загальний вміст глюкози в середовищі, необхідний для синтезу біомаси (92 г/л) і ергостерину (2 г/л), становить 5,95 + 161 = 166,95 г/л ≈ 167 г/л.
Розрахунок вмісту в середовищі джерела азотного живлення
Потреби для синтезу біомаси. Припустимо, що в біомасі міститься 4 % азоту [35]. Таким чином, у 92 г біомаси вміст азоту становить 3,68 г.
Для отримання ергостерину в промислових умовах використовують середовище, яке містить як джерело мінерального азоту нітрат натрію (NaNO3).
Розрахуємо кількість нітрату натрію, необхідного для одержання 92 г/л біомаси. Молекулярна маса NaNO3 становить 85. Отже, у 85 г нітрату натрію міститься 14 г азоту, тоді 3,68 г азоту буде міститися у (85 × 3,68) / 14 = 22,34 г ≈ 22,5 г солі.
Для одержання 92 г/л біомаси вміст NaNO3 у середовищі культивування повинен становити 22,5 г/л.
У прописі складу поживного середовища зазначено тільки 7 г/л NaNO3, цієї кількості недостатньо для накопичення 92 г/л біомаси, отже залишок джерела азотного живлення 15,5 г/л повинна забезпечити підтитровка 25 %-вим розчином гідроксиду амонію NH4OH впродовж усіх стадій підготовки посівного матеріалу та виробничого біосинтезу [30].
Отже, у 85 г нітрату натрію міститься 14 г азоту, тоді у 15,5 г цієї солі буде міститися (14 × 15,5) / 85 = 2,55 г ≈ 2,6 г азоту. Молекулярна маса NH4OH становить 35. Для забезпечення неохідної кількості N 2,6 г у джерелі азотного живлення необхідно 6,5 г гідроксиду амонію. Адже у 35 г гідроксиду амонію міститься 14 г азоту, тоді 2,6 г азоту буде міститися у (35 × 2,6) / 14 = 6,5 г NH4OH.
Розрахуємо необхідну кількість води, в якій потрібно розчинити 6,5 г NH4OH для приготування 25 % розчину гідроксиду амонію.
Згідно формули масової частки розчиненої речовини w (це відношення маси розчиненої речовини m1 до загальної маси розчину m, виражене в відсотках): w = (m1 / m) × 100 % = (m1 / х + m1) × 100 %, маса розчину m = х + m1 = (m1 × 100) / w.
m = х + 6,5 = (6,5 × 100) / 25 = 26 г, m = х = 26 – 6,5 = 19,5 г = 19,5 мл, тому що густина води за нормальних умов = 1 г/мл.
Отже, необхідна кількість води, в якій потрібно розчинити 6,5 г NH4OH для приготування 25 % розчину гідроксиду амонію становить 19,5 мл.
Для одержання 92 г/л біомаси у середовище культивування потрібно вносити 7 г/л нітрату натрію (NaNO3) та 19,5 мл 25 %-го розчину гідроксиду амонію (NH4OH).