2. Опис технологічного процесу

Технологічна схема процесу біосинтезу ергостерину наведена в додатку № 1.

ДР 1. Санітарна підготовка виробництва

ДР 1.1. Підготовка персоналу

Санітарна підготовка виробництва включає в себе такі етапи:

1. підготовка працюючого персоналу;

2. приготування миючих та дезінфікуючих розчинів;

3. підготовка виробничих та лабораторних приміщень;

4. підготовка обладнання та комунікацій.

ДР 1.1.1. Навчання персоналу

Навчання персоналу забезпечує саме підприємство. На підприємстві існують такі види навчань:

1. Основне навчання: проводиться один раз на рік; персонал ознайомлюється з теорією і практикою;

2. Вхідне навчання: проводиться по мірі необхідності, коли на певну посаду приходить новий робітник;

3. Подальше навчання: здійснюється систематично з подальшим оцінюванням практичної ефективності проведених навчань.

ДР 1.1.2. Контроль санітарного стану персоналу

Кожен співробітник, обов’язки якого передбачають перебування в зонах виробництва і контролю, повинен розуміти і чітко дотримуватися гігієнічних вимог та програм з гігієни праці, що чітко прописані в документації підприємства.

При зарахуванні на роботу кожен співробітник проходить медичне обстеження. Подальші обстеження проводяться зазвичай 1 раз на рік. Співробітники, повинні вчасно доповісти про обставини, що можуть бути причиною поширення інфекційних захворювань та мікробіологічного забруднення готової продукції.

ДР 1.1.3. Особиста гігієна персоналу

Для обробки рук персоналу у якості дезінфікуючого засобу використовується розчин «Стериліум». Термін зберігання 5 – 6 днів (для запобігання появи стійких форм мікроорганізмів).

Спочатку руки миють рідким милом, що знаходиться у спеціальному пристрої для дозування, протягом 1 – 2 хв. Потім їх сушать під повітряною сушаркою та обробляють дезінфікуючим розчином. Далі персонал одягає свій комплект одягу. Відпрацьований розчин направляється на стадію знешкодження рідких відходів.

Контроль мікробної контамінації рук персоналу проводить мікробіолог 1 раз на два тижні – безпосередньо після обробки рук дезрозчином (кількість КУО повинно бути менше 1).

ДР 1.2. Приготування миючих та дезінфікуючих розчинів

ДР 1.2.1. Приготування розчину «Стериліум»

Стериліум – антисептичний засіб для гігієнічної обробки шкіри рук, який має пролонгований антисептичний ефект. Стериліум виявляє бактерицидні, фунгіцидні та туберкулоцидні властивості. Не має негативних наслідків при багаторазовому використанні. На 1л водопровідної води вноситься 20 мл концентрату стериліуму.

ДР 1.2.2. Приготування розчину хлораміну А

Для щоденного та генерального прибирання приміщень застосовують 3 % та 6 % розчин хлораміну А відповідно. Для приготування 1 л 3 % робочого розчину хлораміну А 30 г хлораміну А розчиняють у 970 мл очищеної теплої води. Для приготування 1 л 6 % робочого розчину хлораміну А 60 г хлораміну А розчиняють у 940 мл очищеної теплої води. Розчини готують для разового застосування.

ДР 1.2.3. Приготування розчину каустичної соди

2 % розчин каустичної соди використовується для миття та дезінфекції обладнання за температури 50–60 °С. Розчин готується у полімерних або нержавіючих збірниках (недопустимо використання збірників з алюмінію, оскільки каустична сода викликає його корозію). На 980 мл води вноситься 20 г каустичної соди. Приготований розчин зберігають у герметично закритому скляному посуді в прохолодному місці.

ДР 1.3. Підготовка приміщень

ДР 1.3.1. Щоденне прибирання приміщень

Щодня проводять прибирання підлоги 3 %-вим розчином хлораміну А в розрахунку 150 – 170 мл розчину на 1 м².

Панелі, стіни, двері виробничих приміщень щодня протирають вологою тканиною, змоченою в 3% розчині хлораміну А. Особливо ретельно протирають ручки і нижні частини дверей. Відпрацьований розчин направляється на стадію знешкодження рідких відходів. Проводиться мікробіологічний контроль: кількість колонійутворюючих одиниць повинно бути менше 5.

ДР 1.3.2. Генеральне прибирання приміщень

Для обробки приміщень при генеральному прибиранні використовують 6 % розчин хлораміну А. Генеральне прибирання проводиться один раз на тиждень.

Мікробіологічний контроль проводить мікробіолог за допомогою змивів стерильними тампонами 1 раз на тиждень під час виробничого процесу. На поверхні виробничих приміщень безпосередньо після дезобробки не повинно бути життєздатних мікроорганізмів. Відпрацьований розчин направляється на стадію знешкодження рідких відходів.

ДР 1.3.3. Опромінення лабораторних приміщень

Для знезараження поверхні стін, підлоги, стелі, столів, а також повітря мікробіологічної лабораторії використовують бактерицидні лампи. Після проведення дезінфікуючої обробки лабораторію звільняють від персоналу і включають бактерицидні лампи, що знаходяться на стелі, не менше ніж на 30 хвилин. Вимикачі для відкритих бактерицидних ламп розміщені поза опромінюваним приміщенням з сигнальним написом "Увімкнені бактерицидні лампи".

ДР 1.4. Підготовка обладнання та комунікацій

ДР 1.4.1. Миття обладнання

Через технологічне обладнання та комунікації пропускають миючий засіб, розчинений в гарячій воді. Температура води 80 °С, тривалість пропускання 20 хвилин. З'ємні частини (вузли) обладнання вимиваються в розчині миючого засобу при температурі 70-80 °С. Відпрацьований розчин направляється на стадію знешкодження рідких відходів.

ДР 1.4.2. Дезінфекція та ополіскування обладнання

Дезінфекцію ферментеру проводять 2 % розчином каустичної соди. Для цього в ферментер по завантажувальній лінії з відділення приготування поживного середовища подають розчин каустичної соди за температури 50 °С, після чого ферментер заповнюють водою до необхідного рівня. Розчин каустичної соди в ферментері перемішують за допомогою мішалки чи подачею повітря через барботер упродовж 5 хв. Після цього ферментер ретельно промивають питною водою. Відпрацьований розчин направляється на стадію знешкодження рідких відходів.

ДР 1.4.3. Перевірка на герметичність

Перевірку обладнання на герметичність проводять після проведення всіх ремонтних та перевірочних робіт. Ємкісне обладнання на герметичність перевіряють при повітряному тиску 0,15-0,2 МПа. Якщо упродовж 30 хв тиск (за манометром) не знижується, обладнання вважають герметичним. Фланцеві з’єднання та зварні шви перевіряють на герметичність за допомогою мильної води при повітряному тиску від 0,15 до 0,2 МПа. Відпрацьований розчин направляється на стадію знешкодження рідких відходів.

Герметичність парових вентилів перевіряють на дотик. Обов’язково раз на тиждень на герметичність перевіряють посівну лінію з усуненням усіх можливих пропусків. Під паровим тиском перевіряють всі матеріальні, посівні і конденсатні вентилі та трубопроводи.

ДР 1.4.4. Стерилізація

Після перевірки обладнання та комунікацій на герметичність, подають гостру пару при температурі 130 °С та тиску 0,2 МПа.

По закінченні стерилізації зупиняють подачу гострої пари, ставлять всі вузли під паровий захист та знижують тиск. При зниженні тиску проводять охолодження до температури 90 ºС. При цьому утворюється конденсат, який направляється на стадію знешкодження рідких відходів.

ДР 2. Підготовка стерильного технологічного повітря

ДР 2.1. Забір атмосферного повітря

Атмосферне повітря забирають через шахту, що розташована на висоті 30 м.

ДР 2.2. Очищення повітря від пилу і механічних часток

Попередню очистку повітря здійснюють у чарунковому фільтрі. При проходженні повітря через фільтр грубого очищення, пил та механічні частки з повітря осідають, а очищене повітря надходить у компресор. Ступінь очищення становить Е = 80 %.

ДР 2.3. Транспортування та стабілізація термодинамічних показників повітря

При стисканні повітря (тиск 0,2 МПа) у компресорі його температура підвищується з 15 – 25 ºС на вході в повітродувку та до 90 ºС на виході з неї. Перед подачею в головний фільтр повітря охолоджують, подачею холодної води. Після компресора повітря має наступні характеристики: температура – 60 °С, вологість – 60 %. Оборотна вода з цієї стадії направляється в збірник промивних вод.

ДР 2.4. Очищення повітря в головному фільтрі

Попереднє очищення повітря від пилу та мікроорганізмів здійснюється в головному фільтрі. Головний фільтр представляє собою циліндричну ємність з сферичним дном та кришкою. В середині фільтру знаходяться дві решітки, між якими розміщують фільтруючий матеріал. Заміну фільтрувального матеріалу проводять 2 рази на рік. У разі забруднення, зволоження, інфікування фільтруючого матеріалу проводять позачергову його заміну.

Охолоджене повітря, проходячи крізь шар базальтового волокна, очищається від пилу та мікроорганізмів. Ступінь очищення становить Е = 90%.

ДР 2.5. Стерилізація повітря в індивідуальному фільтрі

Заключна стадія очищення повітря від контамінантів здійснюється в індивідуальних фільтрах.

Як фільтруючий матеріал використовують фторопластові втулки, товщиною 4 мм. Фільтр являє собою металевий циліндр з кришкою та конічним дном. Ступінь очищення становить Е = 99,99%.

ДР 3. Підготовка допоміжних речовин

ДР 3.1. Приготування розчину соляної кислоти

Для запобігання випаданню фосфорних солей в осад, при їх сумісній стерилізації із солями Ca²⁺ i Mg²⁺, процес здійснюють при рН 4,5 – 5, для чого використовується 6 % розчин HCl.

ДР 3.2. Приготування розчину гідроксиду натрію

10 % розчин NaOH готується для подальшої стабілізації рН середовища.

ДР 3.2.1. Стерилізація розчину гідроксиду натрію

Стерилізацію здійснюють в автоклаві при температурі 131 °С протягом 40 хв.

ДР 3.3. Приготування та стерилізація розчину гідроксиду амонію

Гідроксид амонію використовується для підтитровки поживного середовища впродовж усіх чотирьох стадій підготовки посівного матеріалу та стадії виробничого біосинтезу [30]. Підтитровка розчином NH₄OH потрібна для забезпечення необхідної кількості джерела азотного живлення, яке в свою чергу важливе для накопичення біомаси. В великій кількості біомаси утворюється відповідно більша кількість кінцевого продукту – ергостерину.

Готуємо розчин гідроксиду амонію для стадій підготовки посівного матеріалу та стадії виробничого біосинтезу: 14,445 кг NH₄OH розчиняємо у 108,4 л водопровідної води. Стерилізуємо розчин гідроксиду амонію в простерилізованому ферментері за таких параметрів: Т = 131 °С, t = 40 хв.

ДР 4. Приготування компонентів поживного середовища

Всі окремі складові частини середовища перед приготуванням стерилізуються. В залежності від природи речовин обирають відповідні режими стерилізації.

ДР 4.1. Приготування компонентів поживного середовища для культивування в колбах на качалках

Враховуючи склад поживного середовища, потрібно розрахувати кількість всіх компонентів для приготування 500 мл.

Склад поживного середовища г/л:

г

розчин 1

люкоза – 60 (початкова концентрація);

к укурудзяний екстракт – 15;

KH₂PO₄ – 6,0; розчин 2

N

розчин 3

aNO₃ – 7,0;

MgSO₄ – 3,0;

C uSO₄ x 5H₂O – 0,2 мг/л;

FeSO₄ x 7H₂O – 1,0 мг/л; розчин 4

ZnSO₄ x 7H₂O – 10,0 мг/л

ДР 4.1.1. Приготування і стерилізація розчину 1

Глюкоза: 60 г – 1000 мл

х г – 500 мл; х = 30 г.

Готуємо 40 % розчин глюкози:

40 г – 100 мл

30 г – х мл; х = 75 мл.

Кукурудзяний екстракт: 15 г – 1000 мл

х г – 500 мл; х = 7,5 г.

Таким чином, 30 г глюкози та 7,5 г кукурудзяного екстракту розчиняємо в 75 мл дистильованої води. Стерилізуємо розчин 1 в автоклаві за таких параметрів: Т = 112 °С, t = 30 хв.

ДР 4.1.2. Приготування і стерилізація розчину 2

КН₂РО₄: 6 г – 1000 мл

х г – 500 мл; х = 3 г.

Розчин 2 готуємо в 200 мл дистильованої води. Стерилізацію в автоклаві проводимо при температурі 131 °С протягом 40 хв.

ДР 4.1.3. Приготування і стерилізація розчину 3

NaNO₃: 7 г – 1000 мл

х г – 500мл; х = 3,5 г.

MgSO₄: 3 г – 1000 мл

х г – 500 мл; х = 1,5 г.

Наважки солей зважуємо і розчиняємо в 225 мл водопровідної води. Стерилізацію розчину солей проводимо в автоклаві за таких параметрів: Т = 131 °С, t = 40 хв .

ДР 4.1.4. Приготування і стерилізація розчину 4

Розчин 4 містить мікроелементи. На 1000 мл поживного середовища вноситься 1 мл мікроелементів. Тобто, на 500 мл поживного середовища потрібно 0,5 мл розчину 4. Але готуємо 100 мл розчину 4, щоб вистачило на приготування 5 л та 50 л поживного середовища. Даний розчин готуємо на водопровідній воді. Для приготування потрібно:

CuSO₄ x 5H₂O: 0,2 мг – 1 мл

х мг – 100 мл; х = 20 мг.

FeSO₄ x 7H₂O: 1мг – 1 мл

х мг – 100 мл; х = 100 мг.

ZnSO₄ x 7H₂O: 10 мг – 1 мл

х мг – 100 мл; х = 1000 мг.

Всі мікроелементи зважуємо та розчиняємо у 100 мл водопровідної води. Стерилізацію розчину 4 проводимо в автоклаві за Т = 131 °С, t = 40 хв .

ДР 4.2. Приготування компонентів поживного середовища для культивування у ферментері об’ємом 5 л.

Наступним етапом є приготування 5 л посівного матеріалу, для цього необхідно приготувати стільки поживного середовища:

5 л – 500 мл = 4,5 л, де 500 мл – кількість посівного матеріалу із попереднього етапу.

ДР 4.2.1. Приготування і стерилізація розчину 1

Глюкоза: 60 г – 1000 мл

х г – 5000 мл; х = 300 г.

Готуємо 40 % розчин глюкози:

40 г – 100 мл

300 г – х мл; х = 750 мл.

Кукурудзяний екстракт: 15 г – 1000 мл

х г – 5000 мл; х = 75 г.

Таким чином, 300 г глюкози та 75 г кукурудзяного екстракту розчиняємо в 750 мл дистильованої води. Стерилізуємо розчин 1 в автоклаві за таких параметрів: Т = 112 °С, t = 30 хв.

ДР 4.2.2. Приготування і стерилізація розчину 2

КН₂РО₄: 6 г – 1000 мл

х г – 5000 мл; х = 30 г.

Розчин 2 готуємо в 1750 мл дистильованої води. Стерилізацію в автоклаві проводимо при температурі 131 °С протягом 40 хв.

ДР 4.2.3. Приготування і стерилізація розчину 3

NaNO₃: 7 г – 1000 мл

х г – 5000 мл; х = 35 г.

MgSO₄: 3 г – 1000 мл

х г – 5000 мл; х = 15 г.

Наважки солей зважуємо і розчиняємо в 2000 мл водопровідної води. Стерилізацію розчину солей проводимо в автоклаві за таких параметрів: Т = 131 °С, t = 40 хв .

ДР 4.3. Приготування компонентів поживного середовища для культивуванні у ферментері об’ємом 50 л

Далі потрібно приготувати 50 л посівного матеріалу, для цього потрібно поживного середовища: 50 л – 5 л = 45 л, де 5 л – кількість посівного матеріалу із попереднього етапу.

ДР 4.3.1. Приготування і стерилізація розчину 1

Глюкоза: 60 г – 1000 мл

х г – 50000 мл; х = 3000 г = 3 кг.

Готуємо 40 % розчин глюкози:

40 г – 100 мл

3000 г – х мл; х = 7500 мл = 7,5 л.

Кукурудзяний екстракт: 15 г – 1000 мл

х г – 50000 мл; х = 750 г.

Таким чином, 3 кг глюкози та 750 г кукурудзяного екстракту розчиняємо в 7,5 л дистильованої води. Стерилізуємо розчин 1 в автоклаві за таких параметрів: Т = 112 °С, t = 30 хв.

ДР 4.3.2. Приготування і стерилізація солей поживного середовища

Для приготування 45 л поживного середовища, потрібна така кількість солей:

КН₂РО₄: 6 г – 1000 мл

х г – 50000 мл; х = 300 г.

NaNO₃: 7 г – 1000 мл

х г – 50000 мл; х = 350 г.

MgSO₄: 3 г – 1000 мл

х г – 50000 мл; х = 150 г.

Наважки солей завантажуються у ферментер (попередньо простерилізований) місткістю 100 л і заливаються 37,5 л водопровідної води. Для запобігання випадання фосфорних солей в осад, рН середовища доводиться до значення 4,5 - 5 за допомогою 6 % HCl. Параметри стерилізації такі: Т = 131 °С, t = 40 хв . Після стерилізації середовище охолоджується подачею холодної води в сорочку апарата і його рН доводиться до значення 5,5 – 5,6 за допомогою стерильного 10 % розчину NaOH.

ДР 4.4. Приготування компонентів поживного середовища для культивування у ферментері об’ємом 500 л

Далі потрібно приготувати 500 л посівного матеріалу. Для цього потрібно поживного середовища: 500 л – 50 л = 450 л, де 50 л – кількість посівного матеріалу із попереднього етапу.

ДР 4.4.1. Приготування і стерилізація розчину 1

Глюкоза: 60 г – 1 л

х г – 500 л; х = 30 кг.

Готуємо 40 % розчин глюкози:

40 г – 100 мл

30 кг – х мл; х = 75 л.

Кукурудзяний екстракт: 15 г – 1 л

х г – 500 л; х = 7,5 кг.

Таким чином, 30 кг глюкози та 7,5 кг кукурудзяного екстракту розчиняємо в 75 л водопровідної води. Стерилізуємо розчин 1 в ферментері (попередньо простерилізованому) на 100 л за таких параметрів: Т = 112 °С, t = 30 хв.

ДР 4.4.2. Приготування і стерилізація солей поживного середовища

Для приготування 450 л поживного середовища, потрібна така кількість солей:

КН₂РО₄: 6 г – 1 л

х г – 500 л; х = 3 кг.

NaNO₃: 7 г – 1 л

х г – 500 л; х = 3,5 кг.

MgSO₄: 3 г – 1 л

х г – 500 л; х = 1,5 кг.

Наважки солей завантажуються у ферментер місткістю 1000 л і заливаються 375 л водопровідної води. Для запобігання випадання фосфорних солей в осад, рН середовища доводиться до значення 4,5 - 5 за допомогою 6 % HCl. Параметри стерилізації такі: Т = 131 °С, t = 40 хв. Після стерилізації розчин охолоджується подачею холодної води в сорочку апарата і його рН доводиться до значення 5,5 – 5,6 за допомогою стерильного 10 % розчину NaOH.

ДР 4.4.3. Приготування і стерилізація розчину 4

На 1000 мл поживного середовища вноситься приблизно 1 мл мікроелементів. Тобто, на 500 л поживного середовища потрібно внести близько 500 мл розчину 4.

Ми приготуємо 5,5 л розчину 4, щоб вистачило на приготування 500 л та 5000 л поживного середовища. Даний розчин готуємо на водопровідній воді. Для приготування потрібно:

CuSO₄ x 5H₂O: 0,2 мг – 1 мл

х мг – 5500 мл; х = 1,1 кг.

FeSO₄ x 7H₂O: 1мг – 1 мл

х мг – 5500 мл; х = 5,5 кг.

ZnSO₄ x 7H₂O: 10 мг – 1 мл

х мг – 5500 мл; х = 55 кг.

Всі мікроелементи зважуємо та розчиняємо у 5,5 л водопровідної води. Стерилізацію розчину 4 проводимо в автоклаві за Т = 131 °С продовж 40 хв.

ДР 4.5. Приготування компонентів поживного середовища для культивування у ферментері об’ємом 5000 л

Для цього процесу потрібно поживного середовища: 5000 л – 500 л = 4500 л, де 500 л – кількість посівного матеріалу із попереднього етапу.

ДР 4.5.1. Приготування і стерилізація розчину 1

Глюкоза: 60 г – 1 л

х г – 5000 л; х = 300 кг.

Готуємо 40 % розчин глюкози:

40 г – 100 мл

300 кг – х мл; х = 750 л.

Кукурудзяний екстракт: 15 г – 1 л

х г – 5000 л; х = 75 кг.

Таким чином, 300 кг глюкози та 75 кг кукурудзяного екстракту розчиняємо в 750 л водопровідної води. Стерилізуємо розчин 1 в ферментері (попередньо простерилізованому) на 1 м³ за таких параметрів: Т = 112 °С, t = 30 хв.

ДР 4.5.2. Приготування і стерилізація солей поживного середовища

Для приготування 4500 л поживного середовища, потрібна така кількість солей:

КН₂РО₄: 6 г – 1 л

х г – 5000 л; х = 30 кг.

NaNO₃: 7 г – 1 л

х г – 5000 л; х = 35 кг.

MgSO₄: 3 г – 1 л

х г – 5000 л; х = 15 кг.

Наважки солей завантажуються у ферментер місткістю 10000 л і заливаються 3750 л водопровідної води. Для запобігання випадання фосфорних солей в осад, рН середовища доводиться до значення 4,5 - 5 за допомогою 6 % HCl. Параметри стерилізації такі: Т = 131 °С, t = 40 хв . Після стерилізації розчин охолоджується подачею холодної води в сорочку апарата і його рН доводиться до значення 5,5 – 5,6 за допомогою стерильного 10 % розчину NaOH.

ДР 4.5.3. Приготування і стерилізація розчину глюкози для дробного внесення в поживне середовище

В процесі біосинтезу глюкозу вносимо дробно – 600 г/л починаючи з 10-ї години культивування. Постійно підтримували концентрацію глюкози у культуральній рідині 5 г/л.

На початку процесу біосинтезу в поживне середовище ми внесли 60 г/л глюкози. Залишилось – 540 г/л. Отже, 540 : 60 = 9 разів ще потрібно внести глюкозу. Так, як тривалість процесу біосинтезу ергостерину дріжджами Saccharomyces cerevisiae 96 годин: (96 – 10) : 9 = 9,5 годин, тобто через кожних 9,5 годин потрібно вносити 60 г/л глюкози в поживне середовище. Таку велику кількість глюкози готуємо та стерилізуємо в окремому ферментері на 10 м³. Завантажуємо 2,7 т глюкози та 6,75 м³ дистильованої води.

Глюкоза: 540 г – 1 л

х г – 5000 л; х = 2700000 г = 2,7 т.

Готуємо 40 % розчин глюкози:

40 г – 100 мл

2,7 т – х мл; х = 6750000 мл = 6,75 м³.

Стерилізуємо цей розчин в ферментері за таких параметрів: Т = 112 °С, t = 30 хв.

ДР 5. Підготовка і стерилізація піногасника

ДР 5.1. Приготування піногасника

В якості піногасника використовується пропінол – 400. Це суміш суміш поліоксипропіленгліколових ефірів н-бутилового спирту, які отримують при взаємодії бутилату калію з оксидом пропілену. Завантажується 60 л піногасника для стерилізації.

ДР 5.2. Стерилізація піногасника

Стерилізацію проводять при 125 ºС протягом 30 хвилин.

ТП 6. Підготовка посівного матеріалу

Для засівання готують посівний матеріал глибинним способом.

ТП 6.1. Підготовка поживного середовища та вирощування інокуляту в колбах на качалках

В колбу місткістю 1 л зливаємо стерильні розчини 1, 2, 3, 4 від ДР 4.1.1., ДР 4.1.2., ДР 4.1.3., ДР 4.1.4. (0,5 мл). Розливаємо дане поживне середовище (при палаючих пальниках) по 100 мл в качалочні колби місткістю 750 мл. В стерильних умовах в кожну качалочну колбу вносимо посівну культуру Saccharomyces cerevisiae (Т = 30 ± 1 °С, t = 20-24 години) зі скошеного агаризованого середовища (ГКА) в пробірках (5 пробірок з культурою). Колби ставимо на качалки з частотою обертання 180 об/хв. При температурі 30 ± 1 °С протягом 20 годин.

Обов’язково підтитровуємо поживне середовище 25 % розчином гідроксиду амонію (ДР 3.3), для чого 9,75 мл розчину вносимо дробно, підтримуючи рН = 5,5 – 5,6 на сталому рівні.

Піногасник вносимо тільки за необхідності, спостерігаючи за протіканням технологічного процесу. Піногасник (ДР 5) вноситься в розрахунку 0,01 піногасника від загального об’єму поживного середовища, тобто 5 мл пропінолу – 400.

ТП 6.2. Підготовка поживного середовища та вирощування інокуляту в ферментері об’ємом 10 л

Стерильні розчини 1, 2, 3, 4 від ДР 4.2.1., ДР 4.2.2., ДР 4.2.3., ДР 4.1.4. (5 мл) зливаємо у попередньо простерилізований ферментер місткістю 10 л в стерильних умовах (зливаємо у зливний бачок при палаючому факелі). Потім вносимо 500 мл посівного матеріалу, приготовленого на попередньому етапі ТП 6.1. Культивування проводиться протягом 24 годин при Т = 30 ± 1 °С при постійному перемішуванні (частота обертання 600 об/хв) і подачі очищеного повітря.

Обов’язково підтитровуємо поживне середовище 25 % розчином гідроксиду амонію (ДР 3.3), для чого 97,5 мл розчину вносимо дробно, підтримуючи рН = 5,5 – 5,6 на сталому рівні.

Піногасник вносимо тільки за необхідності, спостерігаючи за протіканням технологічного процесу. Піногасник (ДР 5) вноситься в розрахунку 0,01 піногасника від загального об’єму поживного середовища, тобто 50 мл пропінолу – 400.

ТП 6.3. Підготовка поживного середовища та вирощування інокуляту в ферментері об’ємом 100 л

Даний етап проводять у ферментері об’ємом 100 л. Після змішування всіх компонентів середовища від ДР 4.3.1., ДР 4.3.2., ДР 4.1.4. (50 мл), додається посівний матеріал зі стадії ТП 6.2. Культивування проводиться протягом 48 годин при Т = 30 ± 1 °С, рН = 5,5 ± 0,1 при постійному перемішуванні (частота обертання 600 об/хв) і подачі очищеного повітря.

Обов’язково підтитровуємо поживне середовище 25 % розчином гідроксиду амонію (ДР 3.3), для чого 975 мл розчину вносимо дробно, підтримуючи рН = 5,5 – 5,6 на сталому рівні.

Піногасник вносимо тільки за необхідності, спостерігаючи за протіканням технологічного процесу. Піногасник (ДР 5) вноситься в розрахунку 0,01 піногасника від загального об’єму поживного середовища, тобто 500 мл пропінолу – 400.

ТП 6.4. Підготовка поживного середовища та вирощування інокуляту в ферментері об’ємом 1000 л

Для приготування даної кількості посівного матеріалу, у ферментер об’ємом 1000 л до простерилізованого розчину солей від ДР 4.4.2. додається стерильний розчин глюкози та кукурудзяного екстракту від ДР 4.4.1., що стерилізувався в окремому ферментері. Вносимо через зливний бачок при палаючому факелі 500 мл розчину мікроелементів від ДР 4.4.3. Далі додаємо інокулят у кількості 50 л з попередньої стадії ТП 6.3. Культивування проводиться протягом 72 годин при Т = 29,5 ± 0,5 °С, рН = 5,5 ± 0,1 при постійному перемішуванні (частота обертання 600 об/хв) і подачі очищеного повітря.

Обов’язково підтитровуємо поживне середовище 25 % розчином гідроксиду амонію (ДР 3.3), для чого 9,75 л розчину вносимо дробно, підтримуючи рН = 5,5 – 5,6 на сталому рівні.

Піногасник вносимо тільки за необхідності, спостерігаючи за протіканням технологічного процесу. Піногасник (ДР 5) вноситься в розрахунку 0,01 піногасника від загального об’єму поживного середовища, тобто 5 л пропінолу – 400.

ТП 7. Виробниче культивування

ТП 7.1. Виробниче культивування

У попередньо простерилізований ферментер об’ємом 10 м³ вносимо простерилізований розчин солей (ДР 4.5.2.), додаємо стерильний розчин глюкози та кукурудзяного екстракту (ДР 4.5.1.), що стерилізувався в окремому ферментері. Через заливний бачок при палаючому факелі вносимо 5 л розчину мікроелементів (ДР 4.4.3.), додаємо інокулят (таким же чином) у кількості 500 л приготовлений на попередньому етапі (ТП 6.4.). Культивування проводиться протягом 96 годин при Т = 29,5 ± 0,5 °С, рН = 5,5 ± 0,1 при постійному перемішуванні (частота обертання 600 об/хв) і подачі очищеного повітря. Вносимо дробно розчин глюкози (ДР 4.5.3.), починаючи з 10-ї години культивування через кожні 9,5 годин по 60 г/л розчину глюкози. Також дробно вноситься піногасник (ДР 5) в розрахунку 0,01 піногасника від загального об’єму поживного середовища, тобто 50 л піногасника. Обов’язково підтитровуємо поживне середовище 25 % розчином гідроксиду амонію (ДР 3.3), для чого 97,5 л розчину вносимо дробно, підтримуючи рН = 5,5 – 5,6 на сталому рівні.