7. Мікробіологія, санітарія і гігієна виробництв

Поняття санітарії і гігієни. Завдання санітарної мікробіології. Поняття про патогенність, токсигенність.

Сучасні методи мікробіологічних досліджень.

Вимоги до санітарно-показових мікроорганізмів. Характеристика і санітарно-показове значення бактерій групи кишечної палички, стафілококів, стрептококів, ентеробактерій, визначення КМАФАМ. Характеристика і санітарно-показове значення сульфітредукувальних клостридій, бактерій групи протея, термофілів, бактеріофагів, лістерій у виробництві харчових продуктів.

Санітарно-гігієнічний контроль повітря виробничих приміщень харчових виробництв: методи і принципи відбору проб, визначення загальної кількості сапрофітних бактерій, стафілококів, стрептококів, патогенних мікроорганізмів.

Санітарно-гігієнічний контроль води, що використовується у виробництві харчових продуктів: методи і принципи відбору проб, визначення мікробіологічних показників за ДСТУ.

Санітарно-бактеріологічний контроль змивів з одягу, рук, інвентарю, обладнання у виробництві безалкогольних напоїв. Методи і принципи відбору проб, визначення мікробіологічних показників.

Вимоги до виробничих лабораторій.Особиста гігієна персоналу.

Харчові інфекції, характеристика збудників харчових інфекцій, протікання цих хвороб та їх профілактика.

Харчові отруєння. Токсикози /ботулізм, стафілококове та стрептококове отруєння, мікотоксикози грибної природи/. Характеристика збудників харчових отруєнь, хід хвороби та її профілактика.

Харчові отруєння. Харчові токсикоінфекції /сальмонельози, отруєння, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами/. Харчові отруєння немікробного характеру.

Принципи і методи використання дезинфікувальних засобів у харчовій промисловості. Вимоги до засобів дезинфекції. Характеристика основних груп дезинфікувальних засобів, переваги та недоліки.

ЛІТЕРАТУРА: [6]; [30].

Перелік питань для проведення вступного випробування

1. Структурні, генетичні, функціональні та хімічні відмінності прокаріот і еукаріот.

2. Хімічний склад і фізико-хімічні властивості мікробної клітини.

3. Дія на мікроорганізми зовнішніх факторів.

4. Типи живлення у мікроорганізмів. Ростові і неростові субстрати.

5. Типи поживних середовищ для вирощування мікроорганізмів.

6. Особливості періодичного і безперервного культивування мікроорганізмів.

7. Сучасні напрями в систематиці бактерій, грибів і дріжджів. Філогенетична систематика.

8. Розмноження прокаріот і еукаріот.

9. Вірулентні і помірні фаги. Літичний цикл. Лізогенія.

10. Синтез АТФ у аеробних і анаеробних мікроорганізмів.

11. Особливості метаболізму вуглеводних субстратів у мікроорганізмів.

12. Анаплеротичні реакції під час росту мікроорганізмів на вуглеводних і невуглеводних субстратах.

13. Особливості метаболізму невуглеводних субстратів у мікроорганізмів.

14. Типи бродіння.

15. Участь мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі.

16. Регуляція метаболізму у мікроорганізмів

17. Мікроорганізми як об’єкти біотехнології.

18. Загальна характеристика продуктів мікробного синтезу на основі біомаси мікроорганізмів. Синтез компонентів мікробної клітини.

19. Шляхи біосинтезу органічних кислот у бактерій і грибів.

20. Особливості синтезу амінокислот мікроорганізмами. Регуляція синтезу амінокислот.

21. Обґрунтування необхідності використання мутантів з порушеною системою регуляції як надсинтетиків амінокислот.

22. Порівняння систем регуляції синтезу амінокислот аспартатної родини у коріне- і ентеробактерій.

23. Порівняння систем регуляції синтезу ароматичних амінокислот коріне- і ентеробактерій

24. Особливості біогенезу вітамінів у мікроорганізмів.

25. Особливості синтезу полісахаридів на вуглеводних і не вуглеводних субстратах.

26. Загальна характеристика антибіотиків, їх класифікація за механізмом біологічної дії і хімічною природою. Шляхи біосинтезу антибіотиків.

27. Особливості біосинтезу полікетидних антибіотиків.

28. Шляхи біосинтезу аміноглікозидних антибіотиків.

29. Особливості біосинтезу поліпептидних антибіотиків.

30. Біогенез макролідних антибіотиків.

31. Особливості біосинтезу практично важливих продуктів бродіння

32. Просторова будова, хімічна природа, властивості ДНК та РНК.

33. Процеси транскрипції і реплікації. Їх механізм та значення в житті клітини.

34. Процеси перебудови генетичної інформації клітин.

35. Хімічні та фізичні мутагени. Специфіка дії мутагенних факторів.

36. Типи мутацій на рівні генів та хромосом.

37. Види спадковості. Прояв властивостей і ознак в ряду поколінь.

38. Оперон як структурно – функціональний елемент хромосоми.

39. Основні поняття генетичної інженерії.

40. Ген, геном, генотип як основні поняття у генетиці.

41. Характеристика, будова і класифікація хромосом.

42. Стійкість і репарація генетичного матеріалу.

43. Модифікаційна та комбінативна мінливості.

44. Рівні організації спадкового матеріалу.

45. Закони Менделя й умови їхнього прояву.

46. Спонтанні та індуковані мутації.

47. Регуляція роботи генів.

48. Кон’югація у бактерій як форма статевого процесу.

49. Класифікація мутацій.

50. Хромосомна теорія спадковості.

51. Узагальнена біотехнологічна схема.

52. Побічні продукти виробництв як біотехнологічна сировина.

53. Збереження штамів-продуцентів. Вимоги до продуцентів.

54. Передферментаційні процеси.

55. Підготовка посівного матеріалу.

56. Принципи складання поживних середовищ. Традиційні джерела вуглецю.

57. Приготування і стерилізація поживних середовищ.

58. Підготовка і стерилізація повітря. Очищення відпрацьованого повітря.

59. Виділення кінцевих продуктів ферментації.

60. Основні етапи очистки або виділення клітинних білків та органел.

61. Основні типи вакцинних препаратів. Вимоги до них.

62. Технологія рекомбінантних ДНК. Основи генетичної інженерії.

63. Основи клітинної інженерії рослин.

64. Основна нормативно-технічна документація, яка потрібна для проектування. Регламенти виробництва. Вимоги до розділів.

65. Базові принципи, що закладені в основу складання апаратурної схеми виробництва.

66. Базові принципи компоновки обладнання. Плани промислових будівель.

67. Обґрунтування вибору способу стерилізації поживного середовища.

68. Обладнання для поверхневого та глибинного культивування мікроорганізмів. Основні фактори, що впливають на вибір ферментаційного обладнання.

69. Передферментаційні процеси виробництва біотехнологічної продукції.

70. Обґрунтування способів підготовки обладнання і комунікацій.

71. Підготовка технологічного повітря. Обґрунтування. Схеми.

72. Підготовка поживного середовища. Обґрунтування схеми.

73. Принципи розробки і графічного представлення технологічної схеми.

74. Типові етапи виділення і очистки БАР.

75. Принципи вибору методу концентрування БАР залежно від їх властивостей та характеристик кінцевого продукту виробництва.

76. Обладнання для сушки БАР: класифікація сушарок, конструктивні особливості типового обладнання. Принципи вибору обладнання залежно від властивостей БАР та характеристик кінцевого продукту виробництва.

77. Проектування чистих приміщень у виробництві лікарських засобів.

78. Характеристика антибіотиків мікроміцетного походження.

79. Одержання амілолітичних ферментів поверхневим і глибинним способом. схема отримання ферментних препаратів з індексом Г3Х, Г10Х, Г20Х.

80. Принципи та методи визначення ферментативної активності. Міжнародна одиниця ферментативної активності.

81. Біотехнологія одержання пеніциліну.

82. Харчові інфекції, характеристика збудників харчових інфекцій, протікання цих хвороб та їх профілактика. Харчові токсикоінфекції (сальмонельози, отруєння, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами).

83. Технологічні особливості одержання вітаміну В₂.

84. Біотехнологічні особливості виробництва хлібопекарських дріжджів.

85. Біотехнологія виробництва оцтової кислоти.

86. Технологічні особливості одержання вітаміну В₁₂.

87. Біотехнологія одержання хлортетрацикліну.

88. Біотехнологія виробництва лимонної кислоти.

89. Біотехнологія виробництва каротиноїдів.

90. Одержання кристалічних амінокислот. Біотехнологія виробництва глутамінової кислоти.

91. Принципова технологічна схема отримання ферментних препаратів з індексом П3Х, П10Х, П20Х.

92. Біотехнологія одержання молочної кислоти.

93. Біотехнології одержання біологічних добрив.

94. Основні етапи очистки або виділення клітинних білків та органел.

95. Характеристика і санітарно-показове значення бактерій групи кишечної палички, стафілококів, стрептококів, ентеробактерій, визначення КМАФАМ.

96. Санітарно-бактеріологічний контроль змивів з одягу, рук, інвентарю, обладнання у виробництві харчових продуктів.

97. Біотехнологічні особливості одержання вітаміну В₂.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ ВСТУПНИКІВ на навчання за ОКР «спеціаліст» на основі ОКР «бакалавр» з фахового вступного випробування «Біотехнологія» за спеціальностями: 7.05140101 «Промислова біотехнологія»,