
- •Волоконно-оптичні лінії зв’язку
- •Типи і характеристики оптичного волокна. Стандартне волокно. Волокно із зміщеною нульовою дисперсією. Волокно із зміщеною ненульовою дисперсією.
- •1.1. Основні елементи оптичного волокна
- •1.2. Типи і характеристики оптичного волокна
- •1.2.1. Профілі показника заломлення
- •Властивості оптичних волокон як передаючого середовища. Поглинання в оптичних волокнах
- •1.3. Властивості оптичних волокон як передаючого середовища
- •1.3.1. Поглинання в оптичних волокнах
- •Дисперсія. Коефіцієнти дисперсії. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна. Загальна дисперсія.
- •1.3.2. Дисперсія
- •Геометричні параметри волокна
- •1.4.1. Відносна різниця показників заломлення ядра та оболонки
- •1.4.2. Числова апертура волокна
- •1.4.3. Нормована частота
- •1.4.4. Хвиля відсічки
- •1.4.5. Наближена оцінка міжмодової дисперсії багатомодового волокна
- •Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- •1.6. Нелінійні оптичні явища в одномодових волокнах
- •1.6.1. Фазова самомодуляція (фсм) та перехресна фазова модуляція (фкм)
- •1.6.2. Вимушене комбінаційне (Раманське) розсіяння вкр (srs) і розсіяння Мандельштама-Бриллюена врмб (sbs)
- •Особливості конструкції оптичних кабелів. Монтаж оптичних кабелів. Методи з’єднання оптичних волокон. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку.
- •2. Оптичні кабелі
- •2.1. Особливості конструкції оптичних кабелів
- •2.2. Монтаж оптичних кабелів
- •2.2.1. Аналіз втрат, які виникають у процесі монтажу оптичних кабелів зв’язку
- •2.2.2. Методи з’єднання оптичних волокон
- •2.2.3. Зварні з’єднання
- •2.2.4. Клейові з’єднання
- •2.2.4. Механічні з’єднувачі
- •2.2.5. Рознімні з’єднання
- •Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі. Волоконно-оптичні перемикачі. Оптичні ізолятори і циркуля тори
- •3. Пасивні оптичні елементи волз
- •3.1. Волоконно-оптичні відгалужувачі і розгалужувачі
- •3.1.1. Зварні відгалужувачі
- •3.1.2. Відгалужувачі із градієнтною циліндричною лінзою
- •3.1.3. Спектрально-селективні розгалужувачі (мультиплексори/демультиплексори)
- •3.2. Волоконно-оптичні перемикачі
- •3.2.1. Електромеханічні перемикачі
- •3.2.2. Термооптичні перемикачі
- •3.2.3. Електрооптичні перемикачі
- •3.2.4. Оптичні ізолятори
- •Оптичні підсилювачі. Типи та характеристики. Волоконно-оптичні підсилювачі
- •6.1.2. Оптичні підсилювачі
- •6.1.3. Підсилювачі Фабрі-Перо
- •6.1.4. Підсилювачі на волокні, які використовують бріллюенівське розсіювання
- •6.1.5. Підсилювачі на волокні, які використовують раманівське розсіювання
- •6.1.6. Напівпровідникові лазерні підсилювачі
- •6.2. Підсилювачі на домішковому волокні. Волоконно-оптичні підсилювачі
- •6.3. Інші характеристики ербієвих волоконних підсилювачів
- •Аналіз смуги пропускання волз. Втрати і обмеження в лініях зв’язку. Розрахунок регенераційної ділянки волз.
- •3.1. Аналіз смуги пропускання волз
- •3.2. Втрати і обмеження в лініях зв’язку
- •Системи зв’язку плезіохронної і синхронної цифрових ієрархій.
- •4.1. Системи зв’язку плезіохронної цифрової цифрової ієрархії
- •4.1.1. Системи зв’язку для ліній зв’язку первинної цифрової ієрархії е1
- •4.1.2. Системи зв’язку для ліній зв’язку вторинної цифрової ієрархії е2
- •4.1.3. Системи зв’язку для ліній зв’язку третинної цифрової ієрархії е3
- •4.1.4. Системи зв’язку цифрової плезіохронної ієрархії е4
- •4.2. Системи і обладнання синхронної цифрової ієрархії
- •4.2.1. Синхронна цифрова ієрархія та мережі
- •4.2.2. Апаратура сці (sdh)
- •4.2.3. Апаратура sdh компанії Lucent technologies
- •4.2.4. Апаратура сці виробництва фірми siemens
- •5. Методи ущільнення інформаційних потоків
- •Ущільнення в восп Модове ущільнення. Ущільнення за поляризацією. Оптичне часове ущільнення (otdm)
- •5.2. Метод часового ущільнення
- •5.3. Модове ущільнення
- •5.4. Ущільнення за поляризацією
- •Багатохвильове ущільнення оптичних несучих (wdm).
Аналіз смуги пропускання волз. Втрати і обмеження в лініях зв’язку. Розрахунок регенераційної ділянки волз.
Суттю роботи по проектуванню (плануванню) лінії зв’язку є визначення засобів зв’язку, які найбільш вигідні за вартістю й ефективністю при побудові лінії зв’язку та передавання повідомлень від джерела повідомлень до їх одержувача. Проектувальник повинен при цьому враховувати переваги та межі функціонування різних компонент лінії зв’язку й спроектувати фізичну конфігурацію системи з урахуванням конкретних умов передавання повідомлень.
При вирішенні першої з цих задач, яка стосується якості цифрового сигналу, в першу чергу слід враховувати такі фактори, як ширина смуги пропускання системи та рівень бітових помилок (БЕР).
Наступний крок – визначення мінімальної оптичної потужності оптичного сигналу, необхідної для впевненого прийому сигналу на боці приймача. Ці дані можна отримати з інформації, яка міститься в технічній документації виробників кожного компонента.
3.1. Аналіз смуги пропускання волз
Продуктивність ВОЛЗ насамперед залежить від смуги пропускання та затухання лінії.
Локальні мережі зазвичай вимагають смуги від 20 до 600 МГц/км, тому на таких частотах можливо застосування багатомодових волокон. Системи передавання сигналів на великі відстані вимагають смугу волокна близько 100000 МГц/км, яку можуть забезпечити лише одномодові волокна.
Зменшення величини оптичного сигналу в робочій смузі частот на 3 дБ означає втрату половини початкової потужності.
Перетворення
в системі зв’язку “електричної” смуги
в оптичну
або здійснення такого перетворення між
будь-якими її компонентами, такими як
волокно, приймач або передавач визначається
формулою:
.
(3.1.1)
Досить
часто фірма, що випускає приймачі або
передавачі, наводить у паспорті на ці
пристрої значення часу наростання
робочого імпульсу. Електрична смуга
(МГц) для такого компонента ВОЛЗ
зіставляється з часом
(нс) наростання імпульсу від 0.1 до 0.9 від
його пікового значення як
.
(3.1.2)
Кінцева ширина електричної смуги системи визначається на основі ширин електричних смуг індивідуальних компонентів за формулою:
,
(3.1.3)
де
– електричні смуги приймача, кабелю та
передавача відповідно.
Для
цифрових систем зв’язку розміри смуги
пропускання будуть залежати від швидкості
передавання даних
(біт/с) і формату кодування у відповідності
до формули:
,
(3.1.4)
де
=1.4
для формату без повернення до нуля (NRZ)
і
=1.0
для формату із поверненням до нуля (RZ).
Ширина смуги системи обмежена смугою частот компонента із самою вузькою смугою частот у лінії. Наприклад, при використанні волокна із достатньо широкою смугою пропускання робочу смугу частот системи може обмежувати термінальне обладнання. Тому при виборі термінального обладнання особливу увагу треба приділяти вибору приймача – його треба вибирати із смугою рівною або такою, що перевищує ширину систему. Передатчик і волокно повинні мати смугу в 1.5-2 рази ширшу, ніж ширина смуги приймача.
Системи
зв’язку зазвичай більш економічні при
високих швидкостях передавання даних.
Тому запас по ширині смуги дає можливість
поліпшити пропускну здатність системи.
При послідовному з’єднанні кабелів із
сумарною довжиною, яка перевищує 1 км,
необхідно точно оцінювати оптичну смугу
(МГц/км) оптичних волокон, так як приблизне
співвідношення між повною шириною смуги
кабелю
і шириною смуги відрізка волокна довжиною
1 км
таке:
,
(3.1.5)
де – довжина кабелю в кілометрах, =1.0 для відрізків довжиною 1 км й менше, =0.75 для відрізків довжиною більше 1 км.