
- •. Теорія електрозв`язку
- •Кодування. Декодування. Класифікація кодів.
- •1.2.1Двійкова система кодування
- •1.2.2.Декодування.
- •1.2.3.Дискретизація і кодування неперервних сигналів.
- •1. 3. Завади та перекручення.
- •Сигнали електрозв’язку. Класи сигналів і їх математичний опис. Неперервні, дискретні і цифрові сигнали.
- •2. 1. Сигнал зв’язку і його математична модель.
- •2.1.1.Класи сигналів.
- •2.1.2.Складні сигнали.
- •2.1.3.Неперервні, дискретні та цифрові сигнали.
- •2.1.4.Дискретні.
- •Спектральна діаграма і спектр періодичного сигналу.
- •Інтегральні перетворення Фур'є. Властивості комплексної спектральної густини. Фізична суть спектральної густини амплітуд.
- •2.3.1.Фізична суть спектральної густини амплітуд.
- •Фізична суть теореми Котельникова. Практичне використання теореми Котельникова.
- •Флуктуаційний шум.
- •Імпульсна модуляція. Означення. Подвійна модуляція.
- •4.2.3.Сигнали при імпульсній модуляції.
- •Амплітудна модуляція гармонічного переносника. Визначення. Коефіцієнт модуляції.
- •7.2Оптимальне приймання сигналів
- •7.2.1.Критерій оптимальності
- •7.3Оптимальний прийом дискретних сигналів
- •7.4.Імовірність помилки при когерентному прийомі сигналів
Сигнали електрозв’язку. Класи сигналів і їх математичний опис. Неперервні, дискретні і цифрові сигнали.
2. 1. Сигнал зв’язку і його математична модель.
В канальних умовах зв’язку сигнал на приймачі не може бути описаний завідомо деякою функцією, бо тоді б не передавалась інформація. Завада створює частину даного сигналу, тому відділити її від корисного сигналу неможливо. Тому і сигнал, і завада, взагалі кажучи, – випадкові величини.
Сигнал в електрозв’язку можна розглядати як часову залежність електричних величин I, U, електромагнітні коливання, потік енергії і т. д. Детермінованими називають сигнали, які можуть бути описані функцією. Детермінованими є відомі сигнали, тобто сигнали, що створені перед лінією зв’язку. (Якщо знехтувати завадами, що виникають в пристроях при кодуванні та модуляції.) Часова залежність сигналу називається осцилограма. Математична модель сигналу містить істотні його характеристики, тобто являється спрощеною. Один і той же сигнал можна отримати за допомогою різних моделей, де виділяють ті чи інші основні властивості.
2.1.1.Класи сигналів.
Класифікують сигнали по різним ознакам :
1. За формою : прості і складні.
2. За інформативністю : детерміновані та випадкові.
3. За характером часової залежності : неперервні, дискретні.
Прості сигнали – детерміновані і можуть бути отримані за допомогою функції. Складні – суперпозиція простих.
Гармонічний сигнал отримується виразом :
де
–
амплітуда, f
– частота, t
– час, φ0
– фаза,
–
кругова частота.
Імпульсними є сигнали обмежені в чомусь. Поділяють на
Відеосигнал:
Радіосигнал:
Up(t) = UВ(t)·cos(ωt + φ0),
де Ti – тривалість,
–
тривалість тракту
(росту відеосигналу),
Tc –тривалість спаду.
В ТЕЗ найбільш поширеними є прямокутні імпульси, періодичні та не періодичні. Періодичні імпульси характеризують щільністю :
S = Ti/T; S = Ti/(T-Ti)
Для
вивчення перехідних процесів в системі
використовуються надзвичайно короткі
великої амплітуди сигнали. Їх математичний
опис – введення δ-функції:
при
2.1.2.Складні сигнали.
Введемо спочатку поняття системи базисних функцій.
Система базисних функцій володіє повнотою тоді, коли довільну функцію можна представити у вигляді суми базисних функцій з деякими числовими коефіцієнтами.
{ψk(t)} – базисна система k ÷ 0,….∞,
f(t) – довільна функція.
Являється ортонормованою тоді, коли
А, -А – границі інтегрування, визначаються додатково.
Систем базових функцій є безконечна множина. Вибір базових функцій проводиться у відповідності до тих задач, які ставляться. У багатьох випадках вибір диктується швидкому збігу ряду, тобто
n – якомога мале число.
Довільний складний сигнал може бути представлений як сукупність простих, що описуються однією з системи базисних функцій (наприклад гармонік).
2.1.3.Неперервні, дискретні та цифрові сигнали.
Неперервні
сигнали
–
це сигнали, які описуються неперервною
функцією f(t),
яка приймає «0» значення в скінченій
кількості точок за довільний проміжок
часу.