- •. Теорія електрозв`язку
- •Кодування. Декодування. Класифікація кодів.
- •1.2.1Двійкова система кодування
- •1.2.2.Декодування.
- •1.2.3.Дискретизація і кодування неперервних сигналів.
- •1. 3. Завади та перекручення.
- •2.1.2.Складні сигнали.
- •2.1.3.Неперервні, дискретні та цифрові сигнали.
- •Сигнали електрозв’язку. Класи сигналів і їх математичний опис. Неперервні, дискретні і цифрові сигнали.
- •2. 1. Сигнал зв’язку і його математична модель.
- •2.1.1.Класи сигналів.
- •2.1.4.Дискретні.
- •Спектральна діаграма і спектр періодичного сигналу.
- •Інтегральні перетворення Фур'є. Властивості комплексної спектральної густини. Фізична суть спектральної густини амплітуд.
- •2.3.1.Фізична суть спектральної густини амплітуд.
- •Фізична суть теореми Котельникова. Практичне використання теореми Котельникова.
- •Флуктуаційний шум.
- •Імпульсна модуляція. Означення. Подвійна модуляція.
- •4.2.3.Сигнали при імпульсній модуляції.
- •Амплітудна модуляція гармонічного переносника. Визначення. Коефіцієнт модуляції.
- •7.2Оптимальне приймання сигналів
- •7.2.1.Критерій оптимальності
- •7.3Оптимальний прийом дискретних сигналів
- •7.4.Імовірність помилки при когерентному прийомі сигналів
1.2.2.Декодування.
Відновлене повідомлення проходить слідуючим чином :
Детектування сигналу – це процес відділення від високочастотного коливання модулюючої частини (модулюючої функції). Процес зворотній модуляції, тому часто його називають демодуляцією. Проходить з допомогою нелінійних елемлнтів.
В системах передачі неперервних повідомлень демодуляція дає відеосигнал :
В системах передачі дискретних сигналів демодуляція дає код :
В дійсності отримане повідомлення містить завади та перекручення, тобто не зовсім відповідає посланому повідомленню. Завжди виникає необхідність прийняти рішення про відповідність отриманого сигналу – посланому первинному. Це набагато простіше виконується для передачі сигналів дискретним чином з допомогою кодових символів 0 та 1.
1.2.3.Дискретизація і кодування неперервних сигналів.
Дискретизація – це перетворення (з втратами) неперервних сигналів в дискретні.
Нехай неперервна функція f(t) несе інформацію. Тоді в деякі (вибрані нами) моменти часу tk функція матиме значення fk = f(tk). Тобто f(t) ставимо у відповідність сукупність чисел fk. Природньо з втратами. Як правило, tk = k·∆t (t – const) вибір інтервалу ∆t береться для відтворення тієї чи іншої інформації (чим менщий крок, тим більше відтворення інформації). Наприклад, для телефонії необхідно, щоб передавати інформацію і пізнати голос (тембр голоса) необхідно відтворити частоти в діапазоні ≈ 340-3400 Гц. Вибір інтервалу ∆t проводиться на основі теореми Котельнікова і визначається шириною спектру, що піддається відтворенню ∆t = 1/2F; F – ширина спектру. Доведення теореми буде пізніше. Природньо, що fk – кодується з допомогою кодової комбінації. Дискретизація по часу лежить в основі всіх імпульсних модуляцій.
Після дискретизації по часу проводиться дискретизація рівня fk = Mk·∆f, яка називається квантуванням. При цьому виникає похибка квантування, яка не перевищує половини кроку квантування.
ε = |fk – fk-1| ≤ ∆f/2.
Дискретизація одночасно по “t” та рівню дозволяє неперервний сигнал представити в дискретному вигляді.
Найбільш поширена зараз імпульсно-кодова модуляція ІКМ або ж КІМ. ІКМ – полягає в дискретизації неперервного сигналу по часу, квантуванні по амплітуді, причому кожному значенню функції ставиться у відповідність “n” символів 1, 0. Причому довжина мантиси кодової комбінації (розмір кодової комбінації “n”) повина задовольняти нерівності :
2n ≥ max fk; n ≥ log та fk
Реалізовується повна модуляція методом КІМ-ЧМ, КІМ-ФМ. Кодово-імпульсна модуляція, частотна модуляція (високочастотне коливання).
1. 3. Завади та перекручення.
Завада – будь-який зовнішній чи внутрішній вплив на сигнал у каналі зв’зку, який викликає випадкові його відхилення від початкового.
Будь-який канал характеризується частотними та часовими характеристиками і рівнем лінійних перекручень та завад. Як правило, перекручення, що створюються в елементах конструкції каналу передбачені в певній мірі і їх можна коректувати. Але далеко не усі. Завади мають різну природу і поділяються на адитивні та мультипликативні. В загальному випадку на приймач поступає сигнал X, що визначається сигналом S та завадами W, причому
X = ψ(S, W),
де ψ – деяка функція природньо складна.
Однак, у випадку адитивних завад :
X = S + W.
Якщо ж мультипликативні завади, то :
X = μ(t)·S.
де μ(t) – випадкова функція завад.
В загальному, в реальних каналах вплив завад отримують залежністю :
X = μ(t)·S + W(t).
Серед адитивних завад особливе місце займає флуктуаційна завада, яка визначається випадковими процесами і має нормальну функцію розподілу (Гаусовий процес). Ця завада є в усіх каналах. До такої завади приводить сукупність великого числа завад від різних джерел.
З фізичної точки зору завади виникають внаслідок відхилення від середнього значення тих чи інших фізичних величин, дискретною природою носіїв струму.
Природньо, що флуктуація струму в провіднику з кроком R буде залежати від його температури та полоси частот сигналу F.
Uш = 4kT·R·F – квадрат ефективного значення теплового шуму, kT – енергія теплового руху носіїв.
В електронних лампах маємо справу з дробовим шумом. Довжина імпульсів, що складають флуктуаційну заваду дуже мала, тому спектральна густина даної завади практично не міняється аж до великих частот, утворюючи, так званий, білий шум.
Імпульсні завади – завади зосереджені в певний момент часу. Природа виникнення : атмосферні явища, погані контакти, космічне випромінювання і індустріальна природа.
В залежності від смуги пропускання каналу зв’язку імпульсна завада буде :
- імпульсною – для каналів з широкою смугою пропускання,
- флуктуаційною – для каналів з вузькою смугою пропускання.
