Фізичний рівень технології fddi

У технології FDDI для передачі світлових сигналів по оптичних волокнах реалізовано логічне кодування 4В/5В в поєднанні з фізичним кодуванням NRZI. Ця схема приводить до передачі по лінії зв'язку сигналів з тактовою частотою 125 Мгц.

Оскільки з 32 комбінацій 5-бітових символів для кодування початкових 4-бітових символів потрібно тільки 16 комбінацій, то з тих, що залишилися 16 вибране декілька кодів, які використовуються як службові. До найбільш важливих службових символів відноситься символ Idle - простій, який постійно передається між портами протягом пауз між передачею кадрів даних. За рахунок цього станції і концентратори мережі FDDI мають постійну інформацію про стан фізичних з'єднань своїх портів. У разі відсутності потоку символів Idle фіксується відмова фізичного зв'язку і проводиться реконфігурація внутрішнього шляху концентратора або станції, якщо це можливо.

При первинному з'єднанні кабелем двох вузлів їх порти спочатку виконують процедуру встановлення фізичного з'єднання. У цій процедурі використовуються послідовності службових символів коду 4В/5В, за допомогою яких створюється деяка мова команд фізичного рівня. Ці команди дозволяють портам з'ясувати один у одного типи портів (А, В, М або S) і вирішити, чи коректно дане з'єднання (наприклад, з'єднання S-S є некоректним і т. п.). Якщо з'єднання коректно, то далі виконується тест якості каналу при передачі символів кодів 4В/5В, а потім перевіряється працездатність рівня MAC сполучених пристроїв шляхом передачі декількох кадрів MAC. Якщо всі тести" пройшли успішно, то фізичне з'єднання вважається встановленим. Роботу по встановленню фізичного з'єднання контролює протокол управління станцією SMT.

Фізичний рівень роздільний на два підрівні: незалежний від середовища підрівень PHY (Physical) і залежний від середовища підрівень PMD (Physical Media Dependent) (див. рис. 3.17).

Технологія FDDI в даний час підтримує два підрівні PMD: для волоконно-оптичного кабелю і для неекранованої витої пари категорії 5. Останній стандарт з'явився пізніше оптичного і носить назву TP-PMD.

Оптоволоконний підрівень PMD забезпечує необхідні засоби для передачі даних від однієї станції до іншої по оптичному волокну. Його специфікація визначає:

 використання як основне фізичне середовище багатомодового волоконно-оптичного кабелю 62,5/125 мкм;

 вимоги до потужності оптичних сигналів і максимального загасання між вузлами мережі. Для стандартного багатомодового кабелю ці вимоги приводять до граничної відстані між вузлами в 2 км, а для одномодового кабелю відстань збільшується до 10-40 км залежно від якості кабелю;

 вимоги до оптичних обхідних перемикачів (optical bypass switches) і оптичних передавачів приймача;

 параметри оптичних роз'ємів MIC (Media Interface Connector), їх маркіровку;

 використання для передачі світла з довжиною хвилі в 1300 нм;

 представлення сигналів в оптичних волокнах відповідно до методу NRZI.

Підрівень TP-PMD визначає можливість передачі даних між станціями по витій парі відповідно до методу фізичного кодування MLT-3, що використовує два рівні потенціалу: +V і -V для представлення даних в кабелі. Для отримання рівномірного по потужності спектру сигналу дані перед фізичним кодуванням проходять через скремблер. Максимальна відстань між вузлами відповідно до стандарту TP-PMD рівно 100 м.

Максимальна загальна довжина кільця FDDI складає 100 кілометрів, максимальне число станцій з подвійним підключенням в кільці - 500.