10. Сутність і особливості методу інтерв’ю.

Глибинне інтерв’ю – не структуровані інтерв’ю, що підготовили психологи із респондентом у вільній формі. (емоції, приховані проблеми, асоціації тощо)

Перевага: Контроль повноти одержуваної інформації. коригування ходу дослідження інтерв'юером у разі потреби. отримання докладнішою інформації про думках, мотиви, уявленнях респондента, оскільки дослідник концентрується однією людині.

Недоліки: Трудомісткість підготовки висококваліфікованого інтерв'юера. Великі витрати часу. Високі фінансових витратах. Трудомісткість процедури обробки інформації.

11. Сутність експертного методу. Способи організації експертного опитування.

Загальною спрямованістю цього методу є використання людини як "вимірювального" приладу для одержання кількісних оцінок процесів і суджень, що через неповноту і невірогідність наявної інформації не піддаються безпосередньому виміру.

Загальна схема експертних опитувань включає наступні основні етапи: підбір експертів і формування експертних груп; формування питань і складання анкет; робота з експертами; формування правил визначення сумарних оцінок на основі оцінок окремих експертів; аналіз і обробка експертних оцінок

12. Зміст методу Дельфи й методу «мозкового штурму».

В основі методу — чітка думка: процес генерування ідей необхідно відокремити від процесу їх оцінки. Осборн запропонував вести генерування ідей в умовах, коли критика заборонена; навпаки, всіляко заохочується кожна ідея, навіть жартівлива та явно безглузда. Для цього відбирають невелику і за можливості різнорідну групу (6-8 осіб) "генераторів ідей". Висловлені ідеї записуються на магнітофон чи стенографуються. Одержаний матеріал віддають групі експертів для оцінки і відбирання перспективних ідей. Успіх проведення засідання за цим методом значною мірою залежить від її керівника, який повинен уміти вести засідання згідно з визначеними правилами, володіти необхідними прийомами, вміти задавати питання, підказувати чи уточняти подані ідеї тощо. Мозковий штурм допомагає розв'язувати організаційні, рекламні, нескладні технічні задачі, а складні технічні задачі мозковому штурму не піддаються.

2.7Мозговие атаки

Для проведення мозковий атаки зазвичай створюють дві групи:

· учасники, які пропонують нові варіанти вирішення завдання;

· члени комісії, обробні запропоновані рішення.

13. Сутність методу фокусування в групі.

Фокус-група – невимушене спілкування з 6-10 особами, які мають схожі характеристики. Використовується для генерації нових ідей, ознайомлення із запитами споживачів, вивчення сленгу, точне визначення проблеми тощо.

Перевага : Безпосередній контакт зі споживачами; невимушеність спілкування

Недоліки : Надто загальний характер отриманої інформації.

Peer-групи (міні-групи)

Суть їх полягає в глибинному інтерв'юванні 4-6 респондентів, що створює можливості для отримання детальної інформації від кожного учасника.

Номінальні групи

Використовуються в тих випадках, коли потрібно нівелювати вплив групи, вплив думки більшості на точку зору окремих учасників.

Конфліктні групи

Формуються з людей з яскраво вираженими протилежними поглядами (напр., прихильники та противники певного кандидата в Президенти, споживачі певної марки та споживачі конкуруючої марки тощо).

Креативні групи

Відрізняються від звичайних ФГД тим, що в них основна увага приділяється використанню різних проективних технік, направлених на стимуляцію творчого потенціалу респондентів. Це зумовлює більшу тривалість групи (3-4 години).

Брейнстормінг

Є різновидом креативних ФГД. Використовується для генерації ідей за рахунок використання ряду проективних технік, направлених на активізацію творчого мислення респондентів. В процесі ФГД спочатку відбувається генерація ідей, після чого — їх обговорення, доповнення та розвиток.

Десантні групи

Є звичайними ФГД, які проводяться в реальній обстановці яка найбільш наближена до стандартної життєвої ситуації: офіс, магазин, квартира, спортзал, ресторан тощо

Delphy-групи

Використовуються з метою отримання прогнозів, що базуються на колективній думці експертів