4) За особливістю повноважень:

• парламент, що здійснює повноваження у сфері законотворчості;

• главу держави, що є представником інтересів суспільства та держави;

• уряд та інші органи виконавчої влади, що реалізують повноваження у сфері виконавчої діяльності;

• судові органи, що здійснюють діяльність у сфері правосуддя;

• контрольно-наглядові органи, що здійснюють нагляд за законністю (наприклад, прокуратура);

• правоохоронні органи, що реалізують функції у сфері охорони правопорядку;

• спеціальні органи, що захищають інтереси держави та створюють умови для виконання функцій держави (наприклад, Рада національної безпеки і оборони України, Рахункова палата тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Стаття 75 Конституції України визначає, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент — Верховна Рада України.

78.Конституційні принципи та система органів державної влади в україні:

Функціонування органів державної влади характеризується, як правило, гласністю, відкритістю, колегіальністю у своїй роботі та іншими демократичними засадами. Проте послідовне здійснення цього принципу є у багатьох відношеннях проблематичним. Зокрема, виборче законодавство постійно змінюється, виборчі закони приймаються, як правило, напередодні виборів, що істотно зменшує рівень їхньої організації і проведення. Об'єктивно необхідними є підготовка і прийняття комплексного законодавчого акта про вибори (наприклад Виборчого кодексу України) та найскоріший вибір виборчої системи України, оскільки змішана мажоритарно-пропорційна система, як цоказало неодноразове проведення виборів за цією системою, далеко себе не виправдовує.

Принцип гуманізму державної влади означає якісно нове становлення органів державної влади і посадових осіб до людини і громадянина в Україні, що характеризується дійсною повагою. Так, відповідно до ст. З Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно, права і свободи лю

дини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, звичайно, в особі органів державної влади.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк, який свідчить про винятковий гуманізм органів державної влади

Принцип системності і структурованості органів державної влади означає, що не лише в цілому, а й кожен вид органів державної влади, як правило, є певною системою. Це стосується, зокрема органів виконавчої і судової влади

Водночас більшість органів державної влади є внутрішньо струк-турованими, що характерно насамперед для парламенту України у вигляді комітетів, фракцій і груп. Проте проблема системності і структурованості органів державної влади залишається актуальною, особливо щодо парламенту України, який залишається однопалатним, незважаючи на результати референдуму за народною ініціативою 16 квітня 2000 р., і внутрішньо далеко не повністю структурованим, що не властиво більшості парламентам світу.

Відносна партійність парламенту у поєднанні з позапартійністю Президента України та уряду України, як показав час, далеко не забезпечують належне функціонування органів державної влади України. Об'єктивно необхідним стає перехід до пропорційної системи виборів народних депутатів України і формування уряду на партійних засадах.

Принцип постійності і детермінованості складу і повноважень органів державної влади України означає постійність функціонування відповідних органів державної влади і детермінованість та обмеженість їхніх повноважень. Так, народні депутати України обираються строком на 4 роки (ст.76) і здійснюють свої повноваження на постійній основі (ст.78). Президент України обирається строком на 5 років (ст. 103), але одна і та сама особа не може бути Президентом більше ніж два строки підряд. Президент України не може мати іншого представницького мандату, обіймати посаду в інших органах державної влади або об'єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку (ст. 103).

Принцип конституційності і законності державної влади полягає у чіткому і всебічному визначенні статусу органів державної влади і посадових осіб, в наявності міцних конституційних основ їхньої організації і діяльності. Система державної влади, її органів та їхня компетенція визначаються, як правило, Конституцією України, а порядок їхньої діяльності — законами та регламентами

Принцип конституційності і законності означає також, що відповідно до ст. 19 чинної Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Принцип поєднання єдиноначальності і колегіальності в організації і діяльності органів державної влади означає створення і функціонування як колегіальних, так і одноособових органів державної влади як самостійних видів влади, а також наявність у системах окремих органів державної влади колегіальних і одноособових органів. Найбільш поширеним видом органів державної влади в Україні є колегіальні органи: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Н аціональна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Центральна виборча комісія та ін. Водночас значне коло органів державної влади має одноособовий характер: Президент України, прокуратура України, Уповноважений Верховної Ради України :і прав людини, міністерства, місцеві державні адміністрації та ін.

При багатьох одноособових органах традиційно існують колегіальні органи як дорадчі (колегії, науково-методичні ради при міністерствах, дорадчі колегіальні органи при Президентові України тощо).

судових і контрольно-наглядових органів. Серед судових і контрольно-наглядових органів є як колегіальні (Конституційний Суд України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення тощо), так і одноособові (прокуратура, Уповноважений Верховної Ради з прав людини та ін.).

Принцип поєднання в системі органів державної влади, центральних, вищих, верховних з місцевими органами державної влади означає територіальну розгалуженість органів державної влади. Традиційно вона властива не всім органам державної влади (парламенти, конституційні суди тощо). Парламенти, наприклад, існують переважно як єдині органи законодавчої влади, за винятком федеративних держав

Традиційно розгалуженою системою місцевих органів державної влади в багатьох країнах є система місцевих органів державної виконавчої влади, яка існує і в Україні у вигляді місцевих державних адміністрацій. Система місцевих органів судової влади існує в Україні у вигляді місцевих судів загальної юрисдикції

Принцип поєднання в системі органів державної влади органів загальної і спеціальної компетенції означає поєднання функціональності та галузевої спеціалізації в організації і діяльності органів державної влади. Цей принцип послідовно проведено лише в системі органів виконавчої влади, де поєднуються органи загальної компетенції (Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації) і органи спеціальної компетенції (міністерства, державні комітети та інші центральні органи державної виконавчої влади).

Принцип поєднання державної влади і безпосереднього народовладдя означає поєднання безпосередньої, прямої і представницької демократії.

в Україні поряд з функціонуванням парламенту та інших органів державної влади і системи місцевого самоврядування України, використовуються різні форми безпосереднього народовладдя, зокрема проводяться вибори і референдуми всеукраїнського і місцевого рівня, до того ж вирішальні, а також мирні збори, мітинги, походи, демонстрації та інші форми безпосередньої демократії.

державою, органами державної влади і посадовими особами місцевого самоврядування. Це виявляється

у визнанні Конституцією і зако

Принцип поєднання державної влади і місцевого самоврядування як загальний принцип організації і здійснення державної влади означає за Конституцією України визнання і гарантування державою, органами державної влади і посадовими особами місцевого самоврядування. Це виявляється у визнанні Конституцією і законами України суб'єктами місцевого самоврядування територіальних громад і утворюваних ними представницьких та інших органів на всіх рівнях (населених пунктів і регіонів) у прийнятії законів про вибори цих органів та місцеве самоврядування в цілому тощо.

представницькі органи місцевого самоврядування на регіональному рівні, зокрема обласні і районні ради, не мають своїх виконавчих органів, а місцеві державні адміністрації як органи державної виконавчої влади на місцях виконують не властиві їм управлінські (виконавчі) функції, які їм мусять делегувати відповідні представницькі органи місцевого самоврядування. Не зовсім відповідає принципу поєднання державної влади і місцевого самоврядування практика поєднання в одній особі посад голови ради (районної, обласної тощо) і глави адміністрації.

Принцип поєднання положень Конституції і законодавства України щодо організації і діяльності органів державної влади з відповідними положеннями міжнародно-правових актів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, означає, як правило, імплементацію зазначених міжнародно-правових актів у законодавство України та обов'язковість (або рекомендаційність) рішень міжнародних органів і організацій, членом яких є Україна, для всіх органів державної влади і посадових осіб. Це є проблематичним з-за необізнаності у окремих випадках органів державної влади і посадових осіб із усіма актами відповідних міжнародних органів і організацій.

Принцип гарантованості організації і діяльності органів державної влади та їхнь ої відповідальн ості означає як систему стримань і противаг у відносинах органів державної влади, зокрема, імпічмент Президенту України, дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, відкладальне вето Президента України, вияв недовіри Кабінету Міністрів та інші заходи, так і всю систему органі-заційно-правових і нормативно-правових гарантій організації і діяльності органів державної влади, включаючи юридичну відповідальність за порушення законодавства щодо державної влади, а також відповідальність органів державної влади за порушення К України і чинного законодавства: конституційно-правову, кримінально-правову, цивільно-правову та дисциплінарно-пра-вову відповідальність

Організація і діяльність державних органів базуються на відповідних принципах: поділу влади, народовладдя, унітаризму, законності, позапартійності, гуманізму. Це основоположні конституційні принципи, які визначають демократичну спрямованість діяльності державних органів.

Принцип поділу влади закріплений у ст. 6 Конституції України. Він означає, що законодавча, виконавча і судова влада реалізується різними державними органами, які стримують і урівноважують одна одну в процесі виконання своїх завдань і функцій. Поділ влади об'єктивно виражається в спеціалізації державних органів за видами діяльності, які наділяються відповідною компетенцією, самостійні і незалежні в реалізації своїх повноважень і володіють можливістю стримувати і контролювати одна одну. Причому ні одна з гілок влади не може прийняти на себе функції іншої, але й діяти ізольовано вони теж не можуть. Тому вони мають взаємодіяти, створюючи єдиний механізм. Елементами системи отримань і противаг, як правило, є: термін повноважень посадових осіб різних рівнів; несумісність депутатського мандата з іншим представницьким мандатом чи з перебуванням на державній службі (частина друга ст. 78 Конституції України); право вето на закони (ст. 94 Основного Закону); право розпуску парламенту України (частина друга ст. 90 Конституції); вотум недовіри уряду з боку парламенту (частина перша ст. 87 Конституції); незалежність судового корпусу тощо. Реалізація конституційного принципу поділу влади ставить заслін зловживанню владою, захищає громадянина від свавілля посадових осіб, створює передумови для ефективної діяльності державного апарату.

Принцип народовладдя проявляється в демократичній організації Української держави, республіканській формі правління, за якої носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні е народ. При цьому народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та місцевого самоврядування (статті 1, 5 Конституції). Але головне місце в системі засобів реалізації влади народу України займає механізм держави в особі її органів.

Принцип гуманізму у формуванні і діяльності Української держави базується на тому, що в ст. 1 Конституції держава визнається як соціальна. Відповідно зусилля державних органів мають бути спрямовані на задоволення матеріальних і духовних потреб особи, забезпечення благополуччя людини і суспільства. Конституція (ст. 3) уперше в основах конституційного ладу проголосила, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Ця конституційна вимога звернена до всіх без винятку органів держави, до кожного державного службовця. Це положення знаменує принциповий поворот у взаємовідносинах громадянина і держави1. Безумовно, зміни не можуть відбутися швидко, але важливо, що Конституція гарантує новий магістральний шлях розвитку України як демократичної, правової, соціальної держави, де права людини мають бути в центрі уваги органів держави.

Принцип унітаризму у формуванні і діяльності державного механізму визначається тим, що згідно з частиною другою ст. 2 Конституції України наша держава є унітарною. Наявність у її складі Автономної Республіки Крим не робить її федерацією. Цей принцип впливає на структуру державного механізму України, характер взаємовідносин державних органів між собою по вертикалі і горизонталі.

Принцип законності полягає в тому, що всі державні органи повинні виконувати закони. Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Щодо організації і діяльності механізму Української держави цей принцип містить у собі такі вимоги, як: найвища юридична сила Конституції, пряма дія її норм, реалізація всіх державних владних функцій виключно на основі законів і відповідних їм підза-конних нормативно-правових актів, відповідальність органів держави, державних службовців за забезпечення законності, прав і свобод людини і громадянина, рішуча боротьба з порушенням Конституції та законів.

До принципів, які характеризують внутрішньоорганізацій-ні відносини в системі органів державної влади України, можна віднести: рівне право доступу громадян до державної служби (частина друга ст. 38 Конституції України); обов'язковість для державних службовців рішень, прийнятих вищими державними органами і керівниками в межах їх повноважень і на основі законодавства України; гласність у реалізації державної служби; відповідальність службовців за прийняті рішення, невиконання або неналежне виконання своїх посадових обов'язків; позапартійніеть державної служби, відокремлення церкви від держави; поєднання єдиноначальності і колегіальності.

Так, закріплений у частині другій ст. 38 Конституції принцип рівності доступу громадян до державної служби відповідає ст. 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 p., відповідно до якого кожний громадянин повинен мати доступ у своїй країні на загальних умовах рівності до державної служби. Цей принцип означає рівне право громадян на заняття будь-якої державної посади відповідно до своїх здібностей і професійної підготовки.

Принцип позапартійності державної служби, відокремлення церкви від держави означає, що в державних органах не можуть утворюватися структури політичних партій, релігійні організації. Державні службовці керуються законодавством України і при виконанні посадових обов'язків не зв'язані рішеннями партій, політичних рухів, інших громадських формувань.

Відокремленість церкви від держави є однією з ознак сучасної правової держави. Світський характер України полягає у відсутності над державою церковної ієрархії. Цей принцип проявляється в громадянському правосудді, в державній реєстрації актів громадянського стану, у відсутності у державних службовців обов'язків сповідувати відповідну релігію. Вказівка в офіційних документах на ставлення до релігії не допускається.

Систему органів виконавчої влади утворюють Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади (ч. 1 ст. 113 Конституції України). До системи центральних органів виконавчої влади України входять міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи викойав-чої влади зі спеціальним статусом (ч. 5 п. 1 Указу Президента України «Про систему центральних органів виконавчої влади» від 15.12.1999 p., зі змінами і доповненнями). Виконавчу владу в областях та районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації (ч. 1 ст. 118 Конституції України). Місцевий рівень виконавчої влади в Україні, відповідно до п. 5 зазначеного Указу Президента України, поряд із місцевими державними адміністраціями, також складають територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що утворюються, реорганізовуються і ліквідовуються в порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч. З ст. 136 Конституції України Урядом Автономної Республіки Крим є Рада міністрів Автономної Республіки Крим, яка згідно з ч. 1 ст. 35 Конституції Ав-Гономної Республіки Крим, затвердженої Законом України від 23 12.1998 p., як орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження .і питань, віднесених до відання Автономної Республіки Крим Конституцією України, Конституцією Автономної Республіки Крим і законами України.

Судова гілка влади в Україні представлена Конституційним ( удом України та судами загальної юрисдикції, найвищим судомим органом в системі яких є Верховний Суд України (ч. З СТ. 124, ч. 2 ст. 125 Конституції України).

Особливе місце в системі органів державної влади посідає 11 резидент України, який не входить безпосередньо до жодної з гілок влади¹.

Особливим видом державних органів, який не належить до жодного виду органів державної влади, є органи прокуратури².

Ціла низка органів держави, що реалізують владні повноваження від її імені, також не належать до жодної з гілок державної влади в Україні (наприклад, Центральна виборча комісія, прокуратура тощо). Це пояснюється давністю ідеї розподілу державної влади на три гілки та значним урізноманітненням функцій держави, на виконання яких державні органи створюються па сучасному етапі.