44. Електробезпека. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормально неструмоведучі частини обладнання.

Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Технічні засоби безпечної експлуатації елек­троустановок при переході напруги на нормально неструмоведучі частини: захисне заземлення, захисне вимикан­ня, занулення.

Захисне заземлення – навмисне електричне зєднання металічних неструмоведучих частин обладнання, які можуть опинитись під напругою або сполучений метал. частина – в землю.

Згідно Правилам улаштування електроустановок при напрузі 380 В и вище перемінного і 440 В и вище постійного струму електроустановки підлягають заземленню у всіх випадках. Крім того, необхідно заземлювати корпуси електроустаткування, встановленого в приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних і в зовнішніх установках з номінальною напругою вище 42 В перемінного струму і 110 В постійного струму, а також установленого у вибухонебезпечних приміщеннях при всіх напругах перемінного і струму. 

Занулення навмисне ел. з'єднання ел. установок з нульовим захистним провідником.

Призначення: захист людини від ураження електрострумом.

Метою занулення є усунення небезпеки ураження людини під час пробою на корпус обладнання однієї фази мережі електричного струму. Ця мета досягається внаслідок швидкого відімкнення максимальним струмовим захистом частини мережі, на якій тра пилося замикання на корпус.

Захисне вимикання може застосовуватись як основний вид захисту, або разом з заземленням і зануленням. Захисне вимикання окремо чи сукупно з іншими засобами захисту захищає при замиканні на землю або корпус обладнання; при появі небезпечних струмів витікання; при переході вищої напруги на сторону нижчої;  автоматично контролює кола захисного заземлення і занулення. 

45. Пожежна безпека. Причини пожеж в Україні. Небезпечні та шкідливі фактори, повязані з пожежами.

Основним нормативним документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки, є Закон України "Про пожежну безпеку", ухвалений 17 грудня 1993 року. Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

Пожежа – це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі і просторі та створює загрозу життю і здоров'ю людей, навколишньому середовищу, призводить до матеріальних збитків.

Пожежна безпека – стан об’єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей. Коли людина перебуває в зоні впливу пожежі, то вона може потрапити під дію наступних небезпечних та шкідливих факторів: токсичні продукти згорання; вогонь; підвищена температура середовища; дим; недостатність кисню; руйнування будівельних конструкцій; вибухи, витікання небезпечних речовин, що відбуваються внаслідок пожежі; паніка.

Токсичні продукти згорання становлять найбільшу загрозу для життя людини, особливо при пожежах в будівлях. Адже в сучасних виробничих, побутових та адміністративних приміщеннях є значна кількість синтетичних матеріалів, що є основними джерелами токсичних продуктів згорання.

Вогонь - надзвичайно небезпечний фактор пожежі, однак випадки його безпосередньої дії на людей досить нечасті. Під час пожежі температура полум'я може досягати 1200-1400°С і у людей, що перебувають у зоні пожежі, випромінювання полум'я можуть викликати опіки та больові відчуття.

Небезпека підвищеної температури середовища полягає у тому, що вдихання розігрітого повітря разом із продуктами згорання може призвести до ураження органів дихання та смерті. В умовах пожежі підвищення температури середовища до 60°С вже є життєво-небезпечною для людини.

Дим є великою кількістю найдрібніших часточок незгорілих речовин, що знаходяться у повітрі. Він викликає інтенсивне подразнення органів дихання та слизових оболонок (сильний кашель, сльозотечу).

Недостатність кисню спричинена тим, що в процесі, горіння відбувається хімічна реакція оксидування горючих речовин та матеріалів. Небезпечною для життя людини уже вважається ситуація, коли вміст кисню в повітрі знижується до 14% (норма 21%). При цьому втрачається координація рухів, з'являється слабкість, запаморочення, загальмовується свідомість.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричинені їх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємкостей та трубопроводів з небезпечними рідинами та газами.

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідок втрати ними несучої здатності під впливом високих температур та вибухів. При цьому люди можуть одержати значні механічні травми, опинитися під уламками завалених конструкцій.

Паніка спричинюється швидкими змінами психічного стану людини, як правило, депресивного характеру в умовах екстремальної ситуації (пожежі). Коли дія факторів пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостей людини, то вона може піддатись паніці. При цьому вона втрачає розсудливість, її дії стають неконтрольованими та неадекватними ситуації, що виникла.

Щодня в нашій країні виникає більше 100 пожеж, в яких гине 5-6 чоловік. Наносяться значні матеріальні збитки. За останні п'ять років помітна стійка тенденція до зниження кількості пожеж в Україні. Статистичні дані свідчать про те, що найпоширенішими причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем (30-40%); порушення правил монтажу та експлуатації електроустаткування і побутових електроприладів (20-25%); порушення правил монтажу та експлуатації приладів опалення (10-15%); пустощі дітей з вогнем (близько 10%).