1. Основні закони про охорону праці в Україні.

2. Основні положення Закону України «Про охорону праці».

3. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

4. Законодавча та нормативна база з питань охорони праці в Україні.

5. Охорона праці жінок та неповнолітніх.

6. Основні положення ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

7. Основні положення Кодексу законів про працю.

8. Фінансування охорони праці.

9. Соціальний захист працівників.

10. Види державних нормативних актів про охорону праці. Нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства.

11. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

12. Обов’язки власника підприємства в галузі охорони праці.

13. Органи державного управління охороною праці, їх завдання, функції.

14. Назвіть завдання, функції і права Держнаглядоохорони праці на виробництві.

15. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.

16. Служба охорони праці підприємства, в організації, її завдання, функції.

17. Комісія з питань охорони праці – мета створення, завдання діяльності, права.

18. Навчання з питань охорони праці.

19. Навчання та види інструктажів з питань охорони праці.

20. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві.

21. Розслідування та облік аварій на виробництві.

22. Характеристика небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища.

23. Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини. Засоби і заходи нормалізації параметрів мікроклімату .

24. Забруднення повітря виробничих приміщень. Вплив шкідливих факторів на організм людини та захист від них. Нормування шкідливих речовин.

25. Освітлення виробничих приміщень. Вплив освітлення на умови праці. Основні вимоги до освітлення робочих місць.

26. Види виробничого освітлення. Природне освітлення. Штучне освітлення. Джерело штучного освітлення.

27. Вентиляція виробничих приміщень. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях.

28. Природна вентиляція. Штучна вентиляція. Їх переваги і недоліки. Кондиціювання.

29. Причини і джерела вібрацій, основні їх параметри. Організм людини та вплив вібрації на нього.

30. Причини і джерела вібрацій, основні їх параметри. Методи і засоби захисту від вібрацій.

31. Шум. Діапазони звукових коливань. Характеристики шуму. Дія шуму на організм людини. Порогові рівні шумів.

32. Нормування шумів. Методи та засоби захисту від шуму.

33. Параметри та дія інфразвуку та ультразвуку на організм людини. Нормування рівнів. Методи і засоби захисту від інфразвуку та ультразвуку.

34. Джерела, фізичні параметри електромагнітного випромінювання (ЕМП). Вплив ЕМП на організм людини.

35. Електромагнітне випромінювання. Засоби захисту від ЕМП: технічні, будівельно-планувальні, організаційні.

36. Випромінювання оптичного діапазону. Інфрачервоне випромінювання. Захист від інфрачервоного випромінювання.

37. Випромінювання оптичного діапазону. Ультрафіолетове випромінювання. Захист від ультрафіолетового випромінювання.

38. Випромінювання оптичного діапазону. Лазерне випромінювання. Захист від лазерного випромінювання.

39. Іонізуюче випромінювання, класифікація, джерела випромінювань, вплив на організм людини. Дози іонізуючого випромінювання.

40. Іонізуюче випромінювання. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини. Засоби захисту від іонізуючого випромінювання.

41. Електротравматизм. Дія електричного струму на організм людини. Види електричних травм.

42. Електротравматизм. Причини електротравм. Умови ураження людини електричним струмом. Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.

43. Електробезпека. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи.

44. Електробезпека. Технічні засоби безпечної експлуатації електроустановок при переході напруги на нормально не струмоведучі частини обладнання.

45. Пожежна безпека. Причини пожеж в Україні. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами.

46. Процеси горіння, пожежна небезпека речовин та матеріалів. Порядок збереження пожеженебезпечних речовин. Пожежна безпека на робочих місцях.

47. Способи і засоби пожежегасіння. Умови припинення горіння. Вибір засобів припинення горіння.

48. Способи і засоби пожежегасіння. Порядок дій у разі пожеж.

49. Перша долікарська допомога при травмах (механічних, електричних) та нещасних випадках на виробництві. Послідовність та порядок виконання.

50. Охорона праці користувачів відео дисплейних терміналів.

51. Кольори безпеки та знаки безпеки праці. Види знаків безпеки.

Это значит, что ответ большой!!! Предупреди меня.

Если не выделен вопрос красным, значит ответ маленький. Тоже скажи мне

1. Основні Закони про охорону праці в Україні.

Основним законом, що гарантує право громадян на безпечні та нешкідливі умови праці, є Конституція України. В ст. 43 записано: „Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується", „Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом", „Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється". Кожен, хто працює, має право на відпочинок (ст. 45 Конституції України). Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.У тексті ст. 46 Конституції України вказано на те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Роботодавець (власник підприємства) зобов'язаний забезпечити нешкідливі умови праці відповідно до вимог безпеки і гігієни праці. Держава створює умови для повної зайнятості працездатного населення, рівні можливості для громадян у виборі професії та роду трудової діяльності, здійснює програми професійно-технічного навчання, підготовки та перепідготовки робітників. Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах щодо охорони праці, а саме:

• Кодексі законів про працю;

•Законі «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»;

• Законі «Про охорону праці»;

• Законі «Про пожежну безпеку»;

• Законі «Про охорону здоров'я»;

• Законі «Про охорону навколишнього природного середовища»;

• Законі «Про колективні договори і угоди»;

• Законі «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»;

• Законі «Про поводження з радіоактивними відходами»;

• Законі «Про дорожній рух».

2. Основні положення Закону України «Про охорону праці»

Верховна Рада України 14 жовтня 1992 року прийняла Закон України „Про охорону праці". Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян про охорону їх життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів відносини між власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Специфічною особливістю українського Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій робітникам. Вперше в історії держави робітникам було надано право відмовитися від роботи у випадку існування на виробництві загрози для їхнього здоров'я і життя (cт. 7).

Розширено права робітників у соціальних гарантіях відшкодування збитків у випадку пошкодження їх здоров'я на виробництві. Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань. Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором)( ст.8).

Передбачається нова система фінансування охорони праці, формування системи страхування від нещасних випадків і профзахворювань, посилюється централізація планування. Договірне регулювання з питань охорони праці поставлено на високий рівень, передбачається значна участь громадських інституцій у цьому процесі. З позицій законодавчої регламентації прав і гарантій робітникам у сфері охорони праці та їх забезпечення Закон України „Про охорону праці" та нормативно-правові документи щодо його реалізації одержали високу оцінку експертів Міжнародної організації праці.