1. Поняття і види юридичних наук.

2. Предмет теорії держави і права та його зміст

3. Об’єкт і предмет юридичної науки.

4. Теорія держави і права в системі юридичних наук.

5. Поняття, структура та значення методології пізнання державно-правових явищ.

6. Загальнонаукові методи пізнання державно-правових явищ.

7. Основні завдання і функції теорії права та держави.

8. Світоглядні методи пізнання державно-правових явищ.

9. Спеціально-наукові методи пізнання державно-правових явищ.

10. Принципи наукового пізнання.

11. Соціальна влада додержавного суспільства: поняття, сутність та призначення.

12. Основні теорії походження (виникнення) держави.

13. Причини та умови виникнення держави.

14. Поняття, основні ознаки держави.

15. Сутність держави.

16. Державний суверенітет: поняття, компоненти та аспекти прояву.

17. Поняття і суть державної влади як основної ознаки держави.

18. Типологія держав.

19. Співвідношення категорій «людина», «особа», «громадянин».

20. Громадянське суспільство: поняття, суть, структура та значення.

21. Поняття та ознаки правової держави.

22. Поняття та елементи форми держави.

23. Поняття, види і загальна характеристика монархій.

24. Поняття та види республік.

25. Порівняльна характеристика монархії та республіки.

26. Складна за формою устрою держава.

27. Порівняльна характеристика парламентської та президентської республіки.

28. Поняття і види держав за формою устрою.

29. Поняття і ознаки унітарної держави.

30. Порівняльна характеристика унітарної та федеративної держави.

31. Поняття і види державно-політичного режиму.

32. Поняття і види демократичних державно-політичних режимів.

33. Поняття та класифікація основних функцій держави.

34. Загальна характеристика внутрішніх функцій держави.

35. Зовнішні функції держави.

36. Функції та завдання держави: співвідношення.

37. Форми і методи реалізації функцій держави.

38. Поняття і структура механізму держави.

39. Поняття та ознаки органу держави.

40. Критерії класифікації органів держави.

41. Органи законодавчої влади: загальнотеоретична характеристика.

42. Загальнотеоретична характеристика органів виконавчої влади.

43. Органи судової влади: загальнотеоретична характеристика.

44. Органи держави та місцевого самоврядування: співвідношення.

45. Норми права та інші соціальні норми: співвідношення.

46. Особливості соціального регулювання у первісному суспільстві.

47. Співвідношення держави і права.

48. Співвідношення норми права і статті нормативно-правового акту.

49. Структура норми права.

50. Класифікація норм права.

51. Поняття та види гіпотез.

52. Поняття, сутність та види соціальних норм.

53. Основні функції права.

54. Поняття і види принципів права.

55. Поняття і ознаки норм права.

56. Поняття, ознаки та значення категорії «праворозуміння».

57. Юридичний позитивізм: ознаки.

58. Теорія природного права.

59. Нормативна теорія права Г. Кельзена.

60. Соціологічна теорія права.

61. Психологічна теорія права.

62. Поняття, структура та значення системи права.

63. Поняття та види інститутів права.

64. Система права та система законодавства: співвідношення.

65. Форма і джерело права: співвідношення понять.

66. Поняття та види форм права.

67. Поняття і види законів, їх місце в системі нормативних актів.

68. Поняття, ознаки та види нормативно-правових актів.

69. .Підзаконні нормативно-правові акти.

70. Дія нормативно-правових актів у часі.

71. Дія нормативних актів у просторі та за колом осіб.

72. Поняття і ознаки нормативного договору.

73. Судовий прецедент як джерело права.

74. Правовий звичай: ознаки.

75. Поняття, значення і основні види правовідносин.

76. Структура правовідносин.

77. Правосуб’єктність громадян та юридичних осіб.

78. Поняття та види юридичних фактів.

79. Фактичний та юридичний зміст правовідносин.

80. Суб’єктивне та об’єктивне право.

81. Поняття та структура законодавства.

82. Систематизація законодавства.

83. Основні підстави застосування норм права.

84. Основні вимоги процесу правильного застосування норм права.

85. Основні стадії правозастосування.

86. Поняття, види і ознаки актів застосування норм права.

87. Способи тлумачення.

88. Поняття, ознаки та значення тлумачення норм права.

89. Поняття та види офіційного тлумачення.

90. Поняття, ознаки інтерпретаційних актів.

91. Поняття, структура і функції правосвідомості.

92. Правовий нігілізм: походження, ознаки, шляхи подолання.

93. Деформації правосвідомості.

94. Поняття і ознаки правопорядку.

95. Функції правопорядку.

96. Поняття, ознаки, види правової культури.

97. Поняття, ознаки і види правомірної поведінки особи.

98. Поняття, ознаки і види правопорушень.

99. Склад правопорушень.

100. Поняття і ознаки законності як багатоаспектної категорії.

101. Основні вимоги державно-правового режиму законності.

102. Основні гарантії законності.

103. Принципи законності.

104. Поняття, ознаки та види соціальної відповідальності.

105. Юридична відповідальність: поняття, ознаки, види.

106. Підстави юридичної відповідальності.

107. Основні завдання, цілі, призначення і функції юридичної відповідальності.

108. Аналогія права та аналогія закону.

1. Поняття і види юридичної науки

Важливим проявом суспільних наук є юридична, що має самостійний характер та забезпечує вивчення держави і права як засобів надання суспільству рис системності та порядку.

Юридична наука — це система знань про об'єктивні властивості права і держави в їх поняттєво-юридичному розумінні та вираженні, про загальні та окремі закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права в їх структурній багатоманітності.

Основні риси:

1) Суспільна наука, що має прикладний характер. Вона покликана обслуговувати потреби громадського життя, юридичної практики, юридичної освіти, забезпечувати юридичних робітників необхідними даними про видання і застосування законів

2) Наука, що має властивості точних наук. Юридична наука включає в основному конкретні знання, виражені у точних конструкціях, співвідношеннях

3) Наука, що втілює у собі позитивні якості наук про мислення. Вона досліджує питання, пов'язані зі спроможністю відображати об'єктивну дійсність у правових судженнях і поняттях у процесі створення і застосування законів

Багатоаспектність суспільства, а також багатофункціональність та складність держави та права обумовлює наявність сукупності різноманітних наук, кожна з яких вивчає певний аспект державно-правової дійсності.

Різноманітність юридичних наук не відкидає їх певної єдності, що і надає можливість класифікувати ці науки на 3 групи.

I.Загально-теоретичні (теоретико-історичні), предметом вивчення яких є загальні закономірності становлення, виникнення, функціонування та пізнання держави та права. Серед них теорія держави та права, філософія права, політологія, історія політичних та правових вчень.

II.Галузеві (міжгалузеві науки), предметом яких є вивчення особливостей державно-правового регулювання певної сфери суспільних відносин. Основою розподілу цих наук є предмет і метод правового регулювання. Серед цих наук конституційне, цивільне, адміністративне, трудове, сімейне, кримінальне право.

III.Спеціально-юридичні науки, предметом вивчення яких є закономірності застосування знань не-юридичних наук в процесі розгляду юридичних справ. Саме ця група наук забезпечує взаємодію юридичних з іншими різновидами суспільних наук. Серед них кримінологія, криміналістика, судова медицина, судова психіатрія, балістика, правова статистика.

2. Предмет тдп та його особливості.

Самостійність будь-якої науки визначається 2 факторами:

- предметом, що характеризує, що вивчається

- методом, що характеризує, як вивчається

Оскільки ТДП належить до загальнотеоретичних наук, то класичним підходом до її характеристики її предмету є його визначення, як загальні закономірності зародження, виникнення, становлення, функціонування та вдосконалення держави та права, як засобів забезпечення суспільного порядку.

Виокремлюють особливості предмету ТДП, основними з яких є наступні:

- Оскільки держава та право функціонують в межах суспільства, що характеризується певними закономірностями, то предметом теорії є вивчення тих закономірностей функціонування суспільства, які впливають на державу і право.

- Оскільки ТДП має загальний характер, то предметом її вивчення є загальні закономірності держави та права, як логічно завершених категорій без врахування особливостей часового, територіального, національного характеру.

- Оскільки основу суспільства складають економічні відносини, як базисні, то предметом ТДП є вивчення взаємовпливу економічних відносин та державно – правових явищ.

- Оскільки держава та право не функціонують ізольовано, а є взаємодіючими з елементами більш складних систем, то предметом ТДП є визначення місця держави в політичній системі суспільства та місце права в системі засобів соціального регулювання.

- Оскільки держава та право можуть розглядатися у двох аспектах, а саме:

a) як категорії, що мають самостійну структуру та призначення.

b) як категорії, що є взаємодіючими та взаємозалежними.

то предметом ТДП є вивчення закономірностей, що характеризують державу і право окремо і закономірностей, що є характерними для них сумісно.

- Оскільки держава та право є динамічними категоріями, що певним чином розвиваються і вдосконалюються, то предметом теорії є вивчення шляхів вдосконалення держави та права та суспільства, що має вияв у категоріях громадянське суспільство, як найвищий вияв розвитку суспільства та правова держава, як вищий за якісним рівнем вияв держави.

- Оскільки призначенням держави і права є регулювання суспільних відносин шляхом визначення прав та обов’язків суб’єктів, то предметом