Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
PIS.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
528.9 Кб
Скачать

72. Поняття недобросовісної конкуренції, її види.

Конкуренція - це змагальність суб'єктів господарювання, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного із них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, які вимагають споживачі.

ЗУ "Про захист від недобросовісної конкуренції"визначає недобросовісну конкуренцію як будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності

Видами є: 1. неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання (глава 2 Закону), 2. створення перешкод суб'єктам господарювання у процесі конкуренції (глава 3 Закону), 3. неправомірний збір, розголошення та використання комерційної таємниці (глава 4 Закону).

73. Неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання, його види.

Ділова репутація – це заснована на інформації про якість товарів, робіт, послуг, що виробляється суб’єктом госп., дотримання зак-ва, договірних та ін госп зобов’язань, правил ділової етики, оцінка суб’єкта госп органами держ влади, ЗМІ, та ін суб’єктами.

Ознаки: - відсутність мат або ек змісту, - невідчужуваність, - змінний, динамічний характер.

Перший вид недобросовісної конкуренції - неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання. Він включає в себе 4 складу правопорушень, передбачених ст. 4 - 7 Закону.

1) Неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки: неправомірним є використання без дозволу уповноваженої на те особи чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг, інших позначень, а також рекламних матеріалів, упаковки товарів, назв літературних, художніх творів, періодичних видань, назв місць походження товарів, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця), який має пріоритет на їх використання (стаття 4).

2) Неправомірне використання товару іншого виробника: неправомірним використанням товару іншого виробника є введення у господарський обіг під своїм позначенням товару іншого виробника шляхом змін чи зняття позначень виробника без дозволу уповноваженої на те особи (стаття 5).

3) Копіювання зовнішнього вигляду виробу: копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого господарюючого суб'єкта (підприємця) і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця).

4) Порівняльна реклама: порівняльної є реклама, що містить порівняння з товарами, роботами, послугами чи діяльністю іншого господарюючого суб'єкта (підприємця). Неправомірною визнається порівняльна реклама, якщо наведені відомості про товари, роботи, послуги не підтверджені фактичними даними, не є достовірними, об'єктивними, корисними для інформування споживачів.

74. Поняття комерційної таємниці, її особливості як об’єкта ів. Неправомірний збір, розголошення та використання комерційної таємниці.

Комерційна таємниця - це відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам.

Комерційною таємницею є інформація, яка: 1) є секретною у тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових частин є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якої вона належить, 2) у зв’язку з чим має комерційну цінність, 3) і була предметом адекватним існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Ознаки: - секретність, - комерц. корисність, - наявність заходів захисту.

Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником підприємства.

Комерційна таємниця, будучи об'єктом ІВ, має низку особливостей порівняно з іншими об'єктами: 1) власник комерційної таємниці самостійно вживає заходів до збереження своєї монополії на відомості шляхом забезпечення її конфіденційності, 2) віднесення відомостей до комерційної таємниці має певні обмеження (постановою КМ України від 9.08.1993 визначено перелік відомостей, які не можуть бути комерційною таємницею: установчі документи, відомості про сплату податків та ін), 3)комерційна таємниця не має встановленого строку охорони (є конфіденційною до тих пір, поки не відома стороннім особам, поки є уся сукупність ознак), 4) для охорони комерційної таємниці не потрібно її офіційної реєстрації, видачі охоронних документів, 5) універсальність обєкту.

До КТ входять: - результати досліджень, - дані про склад матеріалу (продукту), - креслення, формули, статистичні дані, - список клієнтів.

Не становлять КТ: - установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами; - інформація за всіма встановленими формами державної звітності; - дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів; - відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць; - документи про сплату податків і обов'язкових платежів; - інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків; - документи про платоспроможність; - відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю; - відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Недобросовісною конкуренцією в галузі комерційної таємниці є наступні правопорушення:

1) Неправомірне збирання комерційної таємниці: одержання протиправним способом відомостей, що відповідно до зак-ва України становлять комерційну таємницю, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (ст. 16 Закону).

2) Розголошення комерційної таємниці: ознайомлення іншої особи без згоди уповноваженої на те особи з відомостями, що відповідно до чинного зак-ва України становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (ст. 17 Закону).

3) Схиляння до розголошення комерційної таємниці: спонукання особи, якій були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків відомості, що становлять відповідно до зак-ва України становлять комерційну таємницю, до розкриття цих відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди господарюючому суб'єкту (ст. 18 Закону).

4) Неправомірне використання комерційної таємниці: неправомірним використанням комерційної таємниці є впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення підприємницької діяльності без дозволу уповноваженої на те особи неправомірно здобутих відомостей, що становлять відповідно до законодавства України становлять комерційну таємницю (ст. 19 Закону).

Форма захисту: 1) судова, 2) юрисдикційна – до Антимонопольного комітету.

Ст. 231, 232 ККУ – передбачають крим. від-сть за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю та розголошення такої таємниці.

75. Хар-ка відповідальності за недобросовісну конкуренцію, її види. Порядок розгляду справ про недобросовісну конкуренцію.

Вчинення недобросовісної конкуренції тягне за собою застосування до правопорушників наступних видів відповідальності: штрафи, що накладаються антимонопольними органами; цивільно-правова відповідальність; адміністративно-правова, кримінально-правова відповідальність.

За вчинення дій, що є недобросовісною конкуренцією, органи Антимонопольного комітету України накладають на правопорушників - юридичних осіб штрафи:

- На юридичних чи - суб'єктів господарювання - у розмірі до 5 відсотків доходу від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг господарюючого суб'єкта за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

- На юридичних осіб, які не є суб'єктами господарювання - у розмірі до двох тисяч не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Якщо порушниками є громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, вони притягаються до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП. Ст. 164-3 "Недобросовісна конкуренція" передбачає адміністративну відповідальність за такі дії:

- Незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а також імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені тягне за собою накладення штрафу від 30 до 44 нмдг з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої,

- Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть заподіяти шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця тягнуть за собою накладення штрафу від 5 до 9 нмдг,

- Отримання, використання, розголошення комерційної таємниці, конфіденційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця тягне за собою накладення штрафу від 9 до 18 нмдг

Якщо в результаті недобросовісної конкуренції завдано шкоди (моральної чи майнової), вона підлягає відшкодуванню за позовами зацікавлених осіб у порядку, визначеному цивільним законодавством України.

Кримінальна відповідальність за недобросовісну конкуренцію передбачена ККУ відповідно до ст. 229 "Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування кваліфікованого зазначення походження товару", а також ст. 231, 232 ККУ.

Відповідно до ст. 231 КК, незаконний збір з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну таємницю, якщо це завдало істотної шкоди суб'єкту господарювання, тягне за собою кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від двохсот до тисячі неоподатковуваних доходів громадян або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до трьох років.

Відповідно до ст. 232 КК, умисне розголошення комерційної таємниці без згоди її власника особою, якій ця таємниця відома у зв'язку з професійною або службовою діяльністю, якщо це скоєно з корисливих або інших особистих спонукань і завдало істотної шкоди суб'єкту господарювання тягне за собою кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від двохсот до п'ятисот не оподатковуваних податком доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або виправних робіт на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Справи про захист від недобросовісної конкуренції розглядаються Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями у порядку, визначеному ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції», ЗУ "Про захист економічної конкуренції", ЗУ «Про Антимонопольний комітет України», Правилами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, які є основним процесуальним документом, що визначає порядок розгляду антимонопольними органами справ про недобросовісну конкуренцію.

Особи, які можуть звертатися до АМКУ: - конкуренти, - постачальники та покупці, - ін фіз. та юр особи, які можуть довести, що дії або бездіяльність відповідача визначені законом як недобросовісна конкуренція можуть негативно вплинути на їх права.

Стадії: 1. Подача заяви до АМКУ та її розгляд (особи, права яких порушено внаслідок недобросовісної конкуренції, можуть протягом 6 місяців з дня, коли вони дізналися або повинні були дізнатися про порушення своїх прав, звернутися до Антимонопольного комітету України, адмін. колегії його територіальні відділення із заявою про захист своїх прав)

Заява подається в письмовій формі й повинна містити: - найменування органу, до якого подається заява; - найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін (заявника і відповідача), їхнє місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), інші реквізити сторін, зокрема поштову адресу, а також, якщо такі є, номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), адресу електронної пошти; - ім'я контактної особи (для юридичних осіб), номер засобу зв'язку (телефон, факс тощо), а також, якщо така є, адресу електронної пошти; - зміст вимог, зокрема очікувані заявником від органів Комітету рішення; - виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування того, яким чином права заявника порушуються внаслідок дій чи бездіяльності відповідача, визначених законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; - інформацію стосовно звернення до будь-якого іншого органу державної влади, зокрема до суду, з питань, порушених у заяві; - перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.

2. Порушення справи. Заява про порушення розглядається протягом 30 днів, а у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 днів, про що письмово повідомляється заявнику.

3. Слідство по справі – отримання від сторін та ін осіб пояснень, вилучення доказів, накладення арешту на предмети, документи, носії інформації, може призначити експертизу, розгляд справи.

4. Прийняття рішення по справі. За результатами розгляду справи антимонопольні органи вправі приймати рішення про: - визнання факту недобросовісної конкуренції; - припинення недобросовісної конкуренції; - офіційному спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; - накладення штрафів; - вилучення товарів з неправомірно використаним позначенням та копій виробів іншого господарюючого суб'єкта (підприємця); - скасування або зміну центральними та місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими омс прийнятих ними неправомірних актів і розірвання укладених ними угод. 5. Виконання рішень.

Переваги звернення до АМКУ: - це безкоштовно, - докази збирає саме АМКУ.

Недоліки: - АМКУ не може змусити порушника відшкодувати збитки.

106

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]