
- •1. Поняття творчої діяльності, інтелектуальної власності, права інтелектуальної власності. Система права інтелектуальної власності
- •3.Система зак-ва ів:
- •6. Виникнення й здійснення ап. Знак охорони ап. Строк дії ап
- •7. Державна реєстрація прав авторів. Порядок її здійснення. Свідоцтво про реєстрацію ап
- •10. Особисті немайнові права автора твору науки, літератури й мистецтва, їх хар-ка.
- •11.Майнові права автора, їх види.
- •12. Види вільного використання творів автора і їх характеристика
- •13. Право на винагороду володільця ап. Види авторської винагороди. Мінімальні ставки авторської винагороди за використання опублікованих з комерційною ціллю фонограм і відеограм.
- •14. Поняття суміжних прав. Їх виникнення й здійснення. Знак охорони суміжних прав. Строк охорони суміжних прав
- •16. Види прав виконавців, їх характеристика
- •17. Права виробників фонограм та відеограм, а також організації мовлення
- •18. Поняття авторського договору, його сторони, предмет, істотні умови. Характеристика змісту договору
- •19. Характеристика основних видів авторських договорів. Їх предмет, основні обов’язки автора та організації-користувача
- •20. Види порушень авторського права і суміжних прав та їх характеристика. Поняття контрафактної продукції в авторському праві. Інтелектуальне піратство
- •21. Характеристика способів цивільно-правового захисту авторського права та суміжних прав. Майнові та інші санкції за порушення авторського права та суміжних прав
- •22. Колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права та суміжних прав
- •23. Правомірний порядок відтворення та розповсюдження екземплярів аудіовізуальних творів та фонограм
- •26. Положення про державне посвідчення на право розповсюдження та демонстрування фільмів, порядок його отримання
- •27. Правила роздрібної торгівлі екземплярами аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних. Відповідальність за відтворення та розповсюдження контрафактних екземплярів
- •28. Адміністративна відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав
- •29. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права та суміжних прав
- •30. Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності, його компетенція
- •31. Поняття, предмет система права промислової власності.
- •32. Джерела права промислової власності. Міжнародні договори та угоди.
- •33. Повноваження Установи (Держ. Служби ів) у сфері охорони прав на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
- •34. Організація патентно-ліцензійної роботи на підприємстві. Функції юридичного відділу підприємства у галузі промислової власності.
- •35. Поняття винаходу та його об’єкти.
- •36. Умови надання правової охорони винаходу. Умови патентоздатності винаходу.
- •37. Поняття корисної моделі, її об’єкти, умови патентоздатності.
- •38. Поняття промислового зразка та його об’єкти.
- •39. Умови надання правової охорони промислового зразка. Умови патентоздатності.
- •40. Характеристика суб’єктів права промислової власності.
- •41. Патентовласники та їх види.
- •42. Характеристика патентних повірених.
- •43. Оформлення патентних прав. Складання заявки на отримання патенту та стадії її розгляду. Тимчасова правова охорона винаходів.
- •44. Автори об’єктів патентного права. Види прав авторів і їх характеристика.
- •45. Характеристика особистих немайнових прав авторів об’єктів патентного права. Право авторства. Співавторство. Ознаки права авторства.
- •46. Майнові права авторів об’єктів патентного права. Право автора на винагороду.
- •47. Характеристика патенту як охоронного документа. Його зміст та об’єм правової охорони патенту.
- •48. Права та обов’язки володільців патенту. Зміст патентних прав.
- •49. Ознаки прав патентовласників на об’єкт промислової власності.
- •50. Характеристика дій, які не визнаються порушенням прав патентовласників.
- •51. Порядок видачі та припинення дії патенту. Випадки та порядок визнання патенту недійсним.
- •52. Поняття ліцензійного договору в праві промислової власності, їх види. Зміст ліцензійного договору.
- •56. Платежі за ліцензійним договором та їх види. Порядок здійснення платежів та контроль за їх здійсненням.
- •57. Характеристика договору комерційної концесії.
- •58. Договір про передання прав на патент.
- •59. Порушення прав авторів об’єктів патентного права та способи їх захисту.
- •60. Цивільно-правовий спосіб захисту прав авторів об’єктів патентного права.
- •61. Порушення прав власників патенту. Контрафакція, види контрафактних дій. Способи захисту прав патентовласників.
- •62. Поняття контрафактної продукції в галузі промислової власності. Порядок її встановлення.
- •64. Адмін та крим від-сть за порушення прав на об’єкти промислової власності.
- •65. Поняття, принципи, структура комерційного найменування. Суб’єкти права на комерційне найменування
- •66. Право на комерційне найменування, його зміст. Ознаки.
- •67. Захист прав на фірмове найменування
- •68. Поняття знака для товарів та послуг
- •69. Умови надання правової охорони знаків для товарів та послуг. Підстави для відмови в наданні правової охорони.
- •70. Права та обов’язки власника свідоцтва на знак для товарів та послуг.
- •71. Захист прав на знаки для товарів та послуг
- •72. Поняття недобросовісної конкуренції, її види.
- •73. Неправомірне використання ділової репутації суб'єктів господарювання, його види.
- •74. Поняття комерційної таємниці, її особливості як об’єкта ів. Неправомірний збір, розголошення та використання комерційної таємниці.
68. Поняття знака для товарів та послуг
Відносини, пов'язані зі знаками для товарів і послуг, регулюються КУ (ст. 41, 54 і ін), ЦКУ (Гл. 44), ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Про захист від недобросовісної конкуренції ", "Про рекламу" , "Про приєднання України до Ніццької угоди про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків", "Про приєднання України до Протоколу до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків " і ін.
Основне призначення знаків для товарів та послуг складається в індивідуалізації товарів і послуг одних виробників від однорідних товарів і послуг інших.
ЗУ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" визначає знак для товарів і послуг як позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших.
Об'єктами знаків для товарів і послуг можуть виступати: словесні, образотворчі, об'ємні та інші позначення, їх комбінації.
Види: 1) за формою вираження позначення: - словесне, - зображувальне, - комбіновані, - обємні, - нетрадиційні (світлові, звукові, ароматичні, тактильні). 2) за ступенем відомості споживачу: - прості, - добре відомі. 3) за кількістю правоволодільців: - індивідуальні, - колективні, - ТМ, права на яку належать декільком особам спільно.
Функції ТМ: - відрізняльна, - вказівка на походження, - гарантійна, - рекламна, - ритуальна, - ілюзія успішності власника, - демонстрація соц успіху споживача, - демонстрація технічних досягнень.
Право на ТМ – це гарантована державою можливість суб’єкта господарювання продавати товари або надавати послуги під певним позначенням. Права на ТМ виникають з моменту подачі заявки.
69. Умови надання правової охорони знаків для товарів та послуг. Підстави для відмови в наданні правової охорони.
Щоб бути визнаним в якості знака для товарів і послуг і стати об'єктом правової охорони, позначення має відповідати таким умовам: 1. Не суперечити публічному порядку, принципам гуманності та моралі, 2. відсутність підстав для відмови в наданні правової охорони.
Підставами, за наявності яких в наданні правової охорони може бути відмовлено, є:
1. Заявлене позначення зображує чи імітує державні герби, прапори, емблеми, офіційні назви держав, найменування міжнародних організацій, клейма, печатки, нагороди та інші відзнаки.
2. Позначення: - Не має розпізнавальну здатність, є помилковим або може ввести в оману щодо товару, послуги або їх виробника, є загальновживаним як позначення товарів і послуг певного виду, вказує на якість, кількість, властивості, місце і час виготовлення чи збуту товарів, надання послуг, відображає лише форму, обумовлену природним станом товару чи необхідністю отримання технічного результату.
3. Позначення тотожне або схоже до ступеня змішування з: знаками, зареєстрованими чи заявленими на ім'я іншої особи щодо однорідних або споріднених товарів і послуг, знаками, що охороняються на підставі міжнародних договорів (зокрема, добревідомими знаками), відомими фірмовими найменуваннями, що належать іншим особам у відношенні однорідних або споріднених товарів і послуг, кваліфікованими зазначеннями походження товарів, сертифікаційними знаками.
4. Позначення відтворює: промислові зразки, права на які належать іншим особам, назви відомих в Україні творів науки, літератури і мистецтва, цитати, персонажі з них без згоди власників авторського права або їх правонаступників, прізвища, імена, псевдоніми, портрети і факсиміле відомих в Україні осіб без їх згоди.
Право власності на знак засвідчується свідоцтвом. Термін дії свідоцтва - 10 років від дати подання заявки до Держ департаменту ІВ і може бути продовжений за клопотанням його власника щоразу на 10 років. Обсяг правової охорони визначається наведеними у свідоцтві зображенням знака та переліком товарів і послуг, для яких він зареєстрований.
Порядок реєстрації свідоцтва. 1. Підготовка заявки. 2. Подання до Держ департаменту ІВ заявки, яка повинна містити: заяву про реєстрацію знака; відомості про заявника, його адреса українською мовою, зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких потрібна реєстрація. За подання заявки сплачується збір. Право на подачу заявки має будь-яка особа, об'єднання осіб. Датою подання заявки є дата одержання Установою матеріалів, що містять принаймні: клопотання у довільній формі про реєстрацію знака, викладене українською мовою; відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою; достатньо чітке зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявляється знак. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий же знак протягом 6 місяців від дати подання попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, якщо на попередню заявку не заявлено пріоритет.
3. Попередня експертиза - фрмальна (встановлюється дата подання заявки, заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам, перевіряється сплата збору за подання заявки )
4. Кваліфікаційна експертиза – експертиза по суті (перевіряється відповідність заявленого позначення умовам надання правової охорони).
5. Публікація про видачу свідоцтва (здійснюється публікація в офіційному бюлетені відомостей про видачу свідоцтва Якщо протягом 3 місяців від дати надходження до заявника рішення про реєстрацію знака документи про сплату державного мита за видачу свідоцтва і збору за публікацію про видачу свідоцтва в розмірі та порядку, визначених законодавством, до закладу експертизи не надійшли, публікація не провадиться, а заявка вважається відкликаною. Цей строк, пропущений з поважних причин, поновлюється, якщо протягом шести місяців від його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання)
6. Занесення відомостей в реєстр. (Одночасно з публікацією відомостей про видачу свідоцтва Установа здійснює державну реєстрацію знака, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості).
7. Видача свідоцтва. (Видача свідоцтва здійснюється Установою у місячний строк після державної реєстрації знака. У випадку втрати чи зіпсування свідоцтва його власнику видається дублікат свідоцтва у порядку)
Дія свідоцтва припиняється: на підставі заяви його власника про відмову від нього повністю або частково, закінчення строку дії, у разі несплати збору за продовження строку його дії, за рішенням суду у зв'язку з перетворенням знака в загальновживане позначення, якщо ТМ не використовується в У більше 3 років – за ріш суду.
Свідоцтво може бути визнано недійсним з наступних підстав: невідповідність зареєстрованого знака умовам надання правової охорони, наявність у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці, видача свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Охорона прав на добре відомий знак здійснюється згідно з Паризькою конвенцією про охорону промислової власності та ЗУ на підставі визнання знака добре відомим Апеляційною палатою або судом. Знак може бути визнаний добре відомим незалежно від реєстрації його в Україні.
При визначенні того, чи є знак добре відомим в Україні, можуть розглядатися, зокрема, такі фактори, якщо вони є доречними: ступінь відомості чи визнання знака у відповідному секторі суспільства; тривалість, обсяг та географічний район будь-якого використання знака, просування знака, включаючи рекламування чи оприлюднення, свідчення успішного відстоювання прав на знак, цінність, що асоціюється зі знаком.
З дати, на яку за визначенням Апеляційної палати чи суду знак став добре відомим в Україні, йому надається правова охорона така сама, якби цей знак був заявлений на реєстрацію в Україні. При цьому вона поширюється також на товари і послуги, що не споріднені з тими, для яких знак визнано добре відомим в Україні, якщо використання цього знака іншою особою стосовно таких товарів і послуг вказуватиме на зв'язок між ними та власником добре відомого знака і його інтересам, ймовірно, буде завдано шкоди таким використанням.