2.3 Консультація з фахівцями

В цьому випадку не є обов’язковим.

2.4 Складання розгорнутого плану виконання завдання,підбір методів та аналіз ресурсів

Етап роботи	Методи та процедури	Необхідні ресурси
Підготовка та планування дослідження за методикою „Психологічна група ризику -ПГР” Лєпіхової Л.А., Татенка В.О.	Аналіз літератури з проблеми. Визначення методологічних засад дослідження.	Література з описом методики дослідження за методикою „Психологічна група ризику -ПГР” Лєпіхової Л.А., Татенка В.О.
Організація та проведення дослідження рівня психічного розвитку дитини за методикою дослідження за методикою „Психологічна група ризику -ПГР” Лєпіхової Л.А., Татенка В.О.	Бесіда з батьками,виконання тестових завдань.	Опис процедури дослідження (характер, спосіб діагностики та особливості оцінки показників розвитку досліджувального у різних сферах.) Кулькова ручка
Аналіз результатів дослідження.	Кількісний та якісний аналіз отриманих данних. Узагальнення результатів дослідження.	Опис процедури обробки отриманих данних за методикою дослідження за методикою „Психологічна група ризику -ПГР” Лєпіхової Л.А., Татенка В.О. Література з питань батьківсько-дитячих відносин.
Бесіда з мамою за результатами дослідження.	Консультативна бесіда.	Література з питань батьківсько-дитячих відносин. Література з питань організації консультативного процесу. Етичний кодекс психолога. Орієнтовний текст бесіди з мамою дитини за результатами дослідження.

2.6 Підготовка матеріалів,необхідних для виконання завдання

Для збору емпіричних даних готуємо стандартні бланки анкети досліджуваної та шкали оцінювання.

Методика «Психологічна група ризику -- ПГР». Авторів Лепіхової Л. А. та Татенко В. О. Широке коло психологічно достовірної інформації, що може бути одержане за її допомогою, виходить за рамки декларованого розділу, дає матеріал, за твердженням авторів, для «визначення оптимального учбового навантаження для конкретних груп учнів, врахування емоційно-вольових проявів, з'ясування ціннісних орієнтацій учнів, їхнього ставлення до різних життєвих проблем». Конструктивна особливість методики забезпечує інформацію на рівні «психофізіологічних, психологічних та соціально-психологічних тенденцій». Вона побудована за типом самооцінних методик полярного профілю і вмішує 84 позиції. Кожна з них має два протилежні судження. Для її кількісної оцінки дана семибальна шкала (3,2,1,0,1,2,3). Ліва колонка анкети - це судження позитивного, стенічного конструктивного плану; права - негативного, астенічного, деструктивного плану. Нуль шкали оцінювання відповідає позиції індивідуальної невизначеності. Учні можуть працювати з цією методикою «з голосу». Крім цього психолог, що працює в такому режимі, має можливість тримати певний темп роботи класу і виконати її за один урок. Бланк відповідей у такому разі потребує переопрацювання. Це може бути аркуш паперу, де вміщено розшифрування значень та сама шкала оцінювання (зорова опора: 3 2 1 0 1 2 3) і групи цифр, що відповідають блочній побудові методики- І блок- 1-15 позиції; II блок - 16-30; ІІІ блок - 31-42; IV -- 43-51; V - 52-78 позиції. Відповіддю учня є вираз, що складається з букви Л або П і цифри. Буква є виразом згоди з правою або лівою колонкою. Цифра - це оцінка ступеня згоди, відповідно до шкали оцінювання. Вибір нульової оцінки не потребує буквеного позначення. Усе це пояснюємо учням. Перші кілька запитань анкети можна виконати як тренувальні. Звертаємо увагу на значення цифр шкали оцінювання: 3-- повна згода; 2-- значна, але неповна міра згоди- 1 - незначна міра згоди; 0 -- визначеної відповіді немає. Опрацьовуючи анкету, кольоровим маркером відмічаємо судження, оцінені найбільшим балом. Якісний аналіз робимо на підставі оцінки змісту судження та його психологічного навантаження. Так, група суджень І блоку (1-15 позиції) розкриває загальний психофізіологічний стан дитини: працездатність, фізичну витривалість (1-3 позиції); продуктивність діяльності (7-8 позиції); психофізичний тонус, резервні можливості саморегуляції та енергетичні, мобілізаційні резерви (4-6, 10-11 позиції); стан здоров'я та нервової системи (9, 12-15 позиції). Другий блок (16-30 позиції) розкриває емоційний статус дитини: рівень тривожності (16 позиція), емоційної врівноваженості (17 позиція), адаптивності (18 позиція), фрустраційної толерантності (19 позиція), переважаючого емоційного фону, оптимізму чи песимізму (20, 25 позиції), впевненості у собі (21 позиція), рівня агресивності (22 позиція), емоційної стійкості (23, 24 позиції), стресостійкості та активності у протистоянні негативним впливам (26-30 позиції). Судження III блоку (31-42 позиції) за своїм психологічним змістом націлені на вияв таких особистісних якостей, які виявляються здебільшого у критичних ситуаціях: адаптивність (31 позиція), вимогливість до інших (32 позиція), альтруїзм -- егоїзм (33 позиція), наполегливість у досягненні мети (34-35 позиції), схильність до ризику (36 позиція), екстраверсія -- інтроверсія (37-38 позиції), ставлення до норм поведінки, особливості локусу контролю (39-41 позиції), рішучість (42 позиція).IV блок (43-51 позиції) визначає ціннісні орієнтації, які особливо виразно виявляються в екстремальних умовах життя. Серед них, перш за все, здоров'я як цінність (43, 44 позиція), ставлення до основної діяльності і майбутньої активності (45-51 позиції).У V блоці (52-78 позиції) відтворюється система смисложиттєвих відношень, мотивів, які визначають активність дитини, а також механізми саморегуляції. Це реакція на критичну ситуацію, ставлення до авторитетів, можливі варіанти поведінки в екстремальних умовах (52-61 позиції), ставлення до праці та розваг (66-67 позиції), до вживання психотропних засобів (66-67 позиції). Суттєвими критеріями, покладеними в основу цього блоку, є також переживання відокремленості, наявність чи відсутність близьких відносин з людьми, друзями (68-69 позиції), домінуючі захисні, компенсаторні механізми, активність яких може виявитись в екстремальних ситуаціях, зокрема, реакція опозиції (70, 72 позиції), реакція імітації (71 позиція), реакція компенсації (73 позиція) та надкомпенсації (74 позиція), реакція емансипації (75 позиція), реакція відокремлення (76 позиція), реакція витіснення (77 позиція) та реакція проекції (78 позиція). Група суджень VI блоку (70-82 позиції) дає можливість скласти загальне уявлення про психологічне самопочуття, психологічний комфорт учнів, особливо тих, хто зазнав впливу тих чи інших стресогенних факторів. Судження 83 та 84 спрямовані на визначення сили «Я», орієнтацію на власні можливості, зв'язок сьогоднішньої активності з майбутніми успіхами. Узагальнена картина по класу досягається обчисленням алгебраїчної суми за кожним номером судження (окремо лівої та правої колонок). Графічне подання полегшує аналіз психодіагностичного матеріалу. Вертикальна вісь нульовою позначкою ділиться навпіл. Від нульової позначки, проводимо горизонтальну вісь. На ній позначаємо кількість суджень, що містить блок: І -- 15; II -- 14; III -- 11; IV -- 8; V -- 26; VI -- 3. Горизонтальна вісь дає дві площини. Верхню будемо вважати площиною позитивних суджень (або ліва колонка за анкетою), нижню будемо вважати площиною суджень негативного плану (або права колонка за анкетою). Далі графами, або полігонами, позначаємо розподіл відповідей щодо кожного номеру судження та блока в цілому. Отже, на кожен клас одержуємо по шість таких зображень, де у три кольори позначено максимальний, мінімальний та середній рівень значень відповідей.