
- •Економічна сутність управління портфелем цінних паперів банку
- •Середньодоходні, але середньоризикові Середньодоходні, але середньоризикові Низькодоходні, але низькоризикові Низькодоходні, але низькоризикові
- •Активи банку, що згруповано за ступенем ризику групи та види активів
- •Розділ 2 основи управління Портфелем цінних паперів. Економічний аналіз кф кб “ПриватБанку”
- •Статутний капітал
- •Норматив максимального розміру ризику на одного позичальника (н7).
- •Дані про прибутковість акцій 5 підприємств за період
- •Моделювання портфеля цінних паперів пат кб “ПриватБанк” та постановка задачі моделювання
- •Розділ 3 моделювання управління портфелем цінних паперів пат кб «приватбанк»
- •3.1. Побудова економіко-математичної моделі управління портфелем цінних паперів пат кб “ПриватБанк”
- •Дані по прибутковості фінансового ринку та цінних паперів тов “Центренерго” за певний період
- •Варіації залишкових коливань курсу цінних паперів тов “Центренерго”
- •Дані по прибутковості фінансового ринку та акцій тов “Дніпроенерго” за певний період
- •Варіації залишкових коливань курсу цінних паперів тов “Дніпроенерго”
- •Дані по прибутковості фінансового ринку та акцій тов “Київенерго” за певний період
- •Варіації залишкових коливань курсу цінних паперів тов “Київенерго”
- •Дані по прибутковості фінансового ринку та акцій tob “Укрнафта” за певний період
- •Варіації залишкових коливань курсу цінних паперів тов “Укртатнафти”
- •Дані по прибутковості фінансового ринку та акцій тов “Турбоатом” за певний період
- •Варіації залишкових коливань курсу цінних паперів тов “Турбоатома”
- •3.2. Оцінка результатів та застування економіко-математичної моделі управління портфелем цінних паперів пат кб “ПриватБанк”
- •Шкала відносної важливості Сааті
- •Матриця парних порівнянь
- •Змінена матриця парних порівнянь
- •Розрахунок головного вектора пріоритетів
- •Список використаних джерел
Розділ 3 моделювання управління портфелем цінних паперів пат кб «приватбанк»
3.1. Побудова економіко-математичної моделі управління портфелем цінних паперів пат кб “ПриватБанк”
У реальності прибутковості цінних паперів залежать від факторів фінансового ринку. У ролі провідного чинника фінансового ринку найзручніше брати середню прибутковість ризикових паперів самого фінансового ринку.
Позначимо цей чинник як f і будемо вважати, що дохідності всіх цінних паперів залежать від нього. Нехай d – дохідність будь-якої фіксованої цінного паперу. Найпростіша форма залежності – лінійна, так що приймемо гіпотезу, що d лінійно залежить від f d≈a+bf. Так як обидві величини d, f – випадкові, то рівність навряд чи може бути точним. Знайдемо a і b.
Спробуємо
підібрати таку залежність
,
щоб F(a,b)
= M
[(D-a-bF)2]
було
мінімальним. Маємо:
F(a,b) = M [(D2-2aD-2bFD+a2+2abF+b2F2]=
=M[D2]-2aM[D]-2bM[FD]+a2+2abM[X]+b2M[F2] (3.1)
Диференціюючи F(a,b) приватно по а і b прирівнюємо приватні похідні 0, отримаємо систему рівнянь:
Вирішуючи цю систему, одержимо:
b= KFD / DF ,
a=M[D]-M[F]/ KFD / DF (3.2)
Знайдемо математичне сподівання випадкової величини Z=M[D]+(F-M[F]/ KFD / DF ), що є функцією від випадкової величини D. Маємо M[Z]= M[D]. Значить, зокрема, при знайдених a, b для математичних очікувань випадкових величин D, F вірно не наближене рівність, а точніше:
M[D]=a+bM[F].
На практиці спільний розподіл випадкових величин (F, D) не відомо, відомі тільки результати спостережень, тобто вибірка пар (f, d) значень (F, D). всі розглянуті величини замінюються їх вибірковими аналогами. Так, для визначення a, b отримаємо систему рівнянь:
(3.3)
Вирішуючи
цю систему, одержимо
значить, пряма
лінія регресії має рівняння
. Через
позначимо вибіркові
аналоги кореляційного моменту випадкової
величини F,
D і дисперсії
F
відповідно.
Також
можна переконатися, що для середніх
арифметичних значень вірно точне
рівність, тобто D
= a
+ b
.
Зазвичай
замість літери bi
використовують букву
.
Цей коефіцієнт так і називають “бета
цінних паперів i
–
ого виду
щодо ринку. Ця величина визначає вплив
ринку на дані цінні папери: якщо
,
то прибутковість паперів i
- ого виду коливається в такт з ринком,
а якщо
,
то поведінка папери прямо протилежно
коливань прибутковості ринку в цілому.
Варіація
доходності кожного цінного паперу
дорівнює
тобто складається
з двох доданків: “власної” варіації
,
що не залежить від
ринку, і “ринкової” частини варіації
,
яка визначається
випадковим поведінкою ринку в цілому.
Їхнє ставлення
позначається
і називається R-squared.
Це відношення характеризує частку
ризику даних цінних паперів, що вноситься
ринком ті папери, для яких R-squared
велике, в якомусь сенсі краще, так як їх
поведінка більш передбачувано.
Знайдемо параметри лінійної регресії за вибіркою ТОВ “Центренерго”, представленої в табл. 3.1. Зобразимо дані та регресійну залежність між ними на графіках (рис. 3.1). Результати розрахунків представлені в додатку А.
Таблиця 3.1