
- •36. Полемічна література: причини виникнення і видатні представники
- •37. Розвиток музичного та образотворчого мистецтва від доби київської русі і до 19 ст.
- •38. Просвітництво, розвиток суспільно-політичної і філософської думки в Україні. Г. Сковорода
- •39. Розвиток українського бароко. Мазепинське(козацьке бароко)
- •40. Розвиток української літератури в 17-18 ст. Віршова сатира, історична драма, інтермедія, вертепна драма
- •41. Культура україни в період розвитку капіталізму і посилення національно-колоніального гніту, валуєвський циркуляр і емський указ
- •43. Розвиток музичного мистецтва в 19 ст. Лисенко
- •44. Розвиток образотворчого мистецтва на території сучасної україни в 19 ст. Діяльність мистецьких обєднань
- •45. Театральне мистецтво 19 ст.
- •46. Процес становлення національної свідомості, кирило-мефодіївське братство.
- •47. Просвіта
- •48. Народна культура у творчості і. Франка, Лесі Українки, м.Коцюбинського, Стефаника. О. Кобилянської Художня творчість і.Франко
- •49. Народна творчість 19 ст
- •50. Українська культура на зламі століть – нове національно-культурне відродження
- •52. Особливості розвитку української в добу національно-визвольних змагань поч. 20 ст. (унр, держава Скоропадського, унр Директорії) та встановлення радянської влади
- •53. Розвиток науки в 20 ст.
- •54. Українізація1923 року, її суть і значення
- •55. Культурний ренесанс в 20 роки
- •57. Трагічні наслідки в розвитку української культури в період розвитку культу особи
- •58.Система освіти в урср. Досягнення та проблеми
- •59. Живопис. Скульптура та архітектура урср. Соцреалізм
- •60. Український театр та кіномитсрецтво радянської доби
- •62. Дисиденти і 60-тники
- •63. Становлення і розвиток укр.. Церкви
- •64. Мовна політика в незалежній україні, «закон про мови в укр.. Рср» 1989
- •65. Розвиток музичного мистецтва, театру та кіно сучасної України
- •66. Розвиток укр.. Літератури в період незалежності
- •Історія сучасної літератури України.
- •[Ред.]Особливості сучасної української літератури
- •67. Сучасний стан укр.. Архітектури, скульптури., живопису
- •68. Освітній процес в незалежній Україні
- •2. Вища освіта та її значення в процесі культурного відродження
- •70. Внесок української культури в світову культурну скарбницю
39. Розвиток українського бароко. Мазепинське(козацьке бароко)
Розвиток культури барокко в Україні виявився чутливим до цих особливостей національного менталітету. Стійкі алегоричні образи в їх символічному позначенні набували в барокковому мистецтві статусу емблем. Заслуговує на увагу те, що серед таких образів в українському барокко найпоширенішими були зображення саду, книги, світла, змія, які позначали різні вияви мудрості. Сад був емблемою мудрості як етичної духовності, як благодатного грунту довершенності буття, розквіту доброчесності душі; книга - символізувала софійність існуючого, Божу Премудрість; світло виступало емблемою фаворського сяйва, святої Вісті, а образ змія символізував лабіринти душі, що можуть завести у оману, у безодню пекла, тобто трагічний аспект мудрості.
Зорієнтованність українського барокко на символи мудрості та багатоманітність її зображення доходила іноді до перебільшення можливостей виразних засобів культури ХVІІ-ХVІІІ століть. Надмірна ускладненість символічного ладу бароккової свідомості подекуди суперечила просвітницькій тенденції культури українського барокко.Тому вже на початку ХVІІІ століття один з видатних творців бароккової літератури на Україні Ф.Прокопович виступив з критикою її схильності до темних символічних алегорій, що заважали раціональності та чіткості викладу ідей. І хоч Ф.Прокопович посилався у своєму курсі риторики здебільше на алегоричну перевантаженність церковної проповіді католицьких священиків, його критика зачіпала вразливі пункти бароккової образності в цілому. Ця обставина не є випадковою.
Барокко на Україні ніколи не було за своїми художніми засобами автономним, самобутнім напрямом. Полістилістика, яка взагалі була його специфічною ознакою, посилювалась на Україні різнотипністю культурних систем, що були втягнені у розвиток української цивілізації в епоху барокко. Тут вже можна говорити не просто про поєднання впливів пізнього Ренесансу, ранього Просвітництва та зрілих реформаційних течій, а й про системну взаємодію в епоху Гетьманської держави спадщини Київської Русі, греко-православної та греко-католичної культури, фольклорних традицій українського етносу, культурних надбань сxіднослов’янськиx народів та протестантського світу. Отже до особливостей українського барокко слід віднести не тільки своєрідність його менталітету, а й ту обставину, що культурний контекст його розвитку далеко виходив за межі ідейного грунту бароккової свідомості Західної Европи.
Українське бароко або Козацьке бароко — назва архітектурного стилю, що був поширений в українських землях Війська Запорозькогоу XVII—XVIII ст. Виник унаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко. Українське бароко 17 ст. нерідко називають «козацьким». Це, звичайно, перебільшення, але якась частина істини в такому визначенні є, бо саме воно, козацтво, було носієм нового художнього смаку. Відомо чимало відомих творів архітектури та живопису, створених на замовлення козацької старшини. Але козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі багатого замовника. Будучи насамперед величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилось також здатним утворити власне творче середовище й виступати на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей. Козацькі думи, козацькі пісні, козацькі танці, козацькі літописи, ікони, козацькі собори — все це не порожні слова. За ними — величезний духовний досвід 17 — 18 століть, значну частину якого пощастило втілити у своїй художній діяльності саме козацтву. Все це залишило в культурній свідомості народу глибокий слід. А краса козацького мистецтва породила легенду про золоте життя під булавою гетьманів, про козацьку країну, країну тихих вод і світлих зір.Стиль бароко найвиразніше проявивсь у кам'яному будівництві. Характерно, що саме в автономній Гетьманщині і пов'язаній з нею Слобідській Україні вироблявсь оригінальний варіант барокової архітектури, який називають українським, або «козацьким» бароко. Позитивне значення мала побудова в Україні храмів за проектами Бартоломео Растреллі (Андріївська церква в Києві, 1766 р.). Серед українських архітекторів, які працювали в Росії, найвідоміший Іван Зарудний. У кам'яних спорудах Правобережжя переважало «загальноєвропейське» бароко, але і тут найвидатніші пам'ятки не позбавлені національної своєрідності (Успенський собор Почаївської лаври, собор св. Юра у Львові, а також собор св. Юра Києво-Видубицького монастиря, Покровський собор у Харкові та ін.). Продовженням бароко став творчо запозичений у Франції стиль рококо. В ньому перебудовано Київську академію, дзвіниці Києво-Печерської Лаври, Софіївського собору, головної церкви в Почаєві