Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK_vidpovidi (1).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
835.58 Кб
Скачать

2. Фінансування дефіциту бюджету.

Основними методами фінансування бюджетного дефіциту є: кредитно-грошова емісія (монетизація); боргове фінансування; за рахунок податкової політики.

Кредитно-грошова емісіяпов'язана з випуском в обіг додаткової маси грошей для фінансування саме бюджетного дефіциту. Але безконтрольна емісія грошей посилює інфляцію, погіршує стан грошового обігу, спричиняє тяжкі наслідки у сфері економічних та соціальних відносин.

Покриття бюджетного дефіциту за допомогою боргового фінансування, тобто здійснення державних запозичень за рахунок випуску та реалізації державних цінних паперів (облігацій, казначейських векселів тощо) на внутрішньому та зовнішньому ринках за визначених умов, витісняє частину інвестицій із виробничого процесу, зумовлює зменшення чистого експорту, збільшення ринкової ставки відсотка і зниження споживчих видатків.

Шляхом боргового фінансування можна зменшити величину бюджетного дефіциту, але одразу автоматично починає зростати державний борг.

зважена податкова політикаПроблема збільшення податкових надходжень до державного бюджету виходить за межі фінансування бюджетного дефіциту, оскільки вона пов'язана з проведенням комплексної податкової реформи, спрямованої на зменшення податкових ставок і розширення бази оподаткування,

Вплинути на бюджетний дефіцит в Україні з метою його подолання можна шляхом упровадження таких заходів:

  • збільшення темпів зростання ВВП;

  • зменшення витрат на утримання апарату державного управління; проведення адміністративної реформи;

  • структурна перебудова збройних сил країни та зменшення витрат на оборону;

  • реформування системи оподаткування заметодологією А. Лаффера з метою зниження податкового тиску;

  • скорочення зон пільгового оподаткування;

  • надання більшої самостійності місцевим бюджетам;

  • перехід від фінансування економіки до її кредитування тощо.

3. Елементи оподаткування.

Серед складовихелементів оподаткування виділяють: платника податку, об'єкт оподаткування, одиницю оподаткування, податкову базу, джерело сплати податку, податкову ставку та квоту.

Платником податку є фізична чи юридична особа, яка сплачує податок фінансовим органам. Об'єкт оподаткування — це дохід, майно або товар, що підлягає оподаткуванню. Одиниця оподаткування — це одиниця вимірювання об'єкта оподаткування. Податкова база — вартість об'єкта оподаткування в одиницях його вимірювання, до якої застосовуються податкові ставки. Джерело сплати податків — це дохід, з якого платник податку сплачує податок. Податкова ставка — це розмір податку на одиницю об'єкта оподаткування. Податкова квота — це частка податку в доході платника податку.

Елементи оподаткування як складові податкового механізму умовно можна поділити на дві групи:

основні — головні характеристики податку, без яких неможливо уявити відповідний податковий механізм:

суб’єкт оподаткування або платник податку;

об’єкт оподаткування;

податкова ставка;

додаткові — необхідні характеристики, що розкривають специфіку податкового механізму та його використання:

податкові пільги;

джерело сплати або податкова база;

податкова квота;

бюджет чи фонд, куди надходять податкові платежі;

терміни і періодичність перерахування податку тощо.

За формою оподаткування податки поділяються на прямі та непрямі. До прямих податків належать такі, які нараховуються беспосередньо, тобто прямо на доходи (або майно) платників податків. Наприклад, податок на прибуток, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухомість тощо. Непрямі податки — це податки, що нараховуються на вартість товару і є складовими ціни цього товару. До непрямих податків у системі міжнародних економічних відносин належать ввізне, вивізне мито та мито за транзит товару, податок на додану вартість, акцизи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]