Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
DEK_vidpovidi (1).doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
835.58 Кб
Скачать

3. Порядок справляння специфічного акцизу та мита.

Акцизи - це непрямі податки, що включаються у ціну товару і сплачуються покупцями. Як правило, вони встановлюються на дефіцитну і високорентабельну продукцію, призначену для населення, виробництво якої, як правило, є монополією держави.

Акцизний податок встановлюється на товари, які держава вважає за потрібне оподатковувати за вищими ставками, ніж інші товари. Акцизний податок втілює у собі як фіскальну функцію, поповнюючи бюджет, так і регулюючу, корегує попит та пропозицію на підакцизні товари. Платниками акцизного податку в основному є національні виробники підакцизних товарів та суб'єкти господарювання, що імпортують чи реалізують ці товари. До підакцизних товарів належать: - спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; - тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; - нафтопродукти, скраплений газ; - автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

Всі платники акцизного податку повинні бути зареєстровані. Реєстрація з органах державної податкової служби як платника податку суб'єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов'язані надати органу державної податкової служби за місцезнаходженням суб'єкта господарювання інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п'ятиденний строк з дня здійснення таких дій. Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції).

4. Органи управління фінансами.

На Міністерство фінансів в Україні покладені завдання загального керівництва всією системою фінансів країни. Основними його функціями є: розробка напрямків фінансової політики держави та заходів щодо їх реалізації; організація бюджетного процесу за всіма етапами; мобілізація коштів через систему державного кредиту та управління державним боргом; організаційне та методичне регулювання фінансової діяльності суб'єктів господарювання; організація функціонування ринку цінних паперів; забезпечення розвитку міжнародних фінансових відносин тощо.

Серед основних завдань Мінфіну України — розроблення проекту Державного бюджету України та забезпечення його виконання; концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах соціально-економічного розвитку України; забезпечення ефективного використання бюджетних коштів й здійснення в межах своєї компетенції державного фінансового контролю; розроблення та проведення державної політики в сфері виробництва, використання й зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.

Для виконання покладених завдань Мінфіну України надано право: 1) одержувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, документи й матеріали, необхідні для розроблення проекту Державного бюджету України . 2) одержувати в установленому порядку матеріали щодо надходження й використання коштів цільових бюджетних і державних позабюджетних фондів, їх кошториси та звіти про їх виконання; 3) одержувати від центральних і місцевих, органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності дані, необхідні для здійснення контролю за раціональним і цільовим витрачанням коштів, які виділяють із бюджету; 4) одержувати від установ банків та інших фінансово-кредитних установ довідки про операції та стан поточних бюджетних рахунків підприємств, установ і організацій усіх форм власності, що використовують кошти державного бюджету й державних позабюджетних фондів; 5) представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням під час розгляду питань про надання кредитів під гарантію Кабінету Міністрів України в межах розміру державного боргу, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]