5. Характеристика витрат банку, відображення на рахунках обліку.

Витрати – це зменшення економічної вигоди у звітному періоді у формі вибуття активів або виникнення заборгованості, що призводять до зменшення власного капіталу і не є розподіленими між акціонерами.

Рахунки витрат за характеристикою є активними, за винятком активно-пасивних рахунків відрахувань до резервів (розділ 77), процентних витрат за цінними паперами власного боргу (група 704), процентних витрат за строковими коштами клієнтів та небанківських фінансових установ (рахунок 7041, рахунок 7071), витрат від уцінки запасів на продаж (рахунок 7491) та рахунка 7900 АП «Податок на прибуток». За дебетом рахунків 7 класу проводять суми витрат, а за кредитом – суми зменшення витрат і списують суми витрат при формуванні результату роботи банку за звітний рік, який зараховують на рахунок 5040 або 5041.

Витрати на утримання персоналу (нарахування та сплата заробітної плати та прирівняних до неї платежів, нарахування та утримання обов'язкових зборів) банки відображаються у бухгалтерському обліку відповідно до вимог чинного законодавства України та облікової політики банку. У бухгалтерському обліку зазначені операції відображаються такими проводками:

а) нарахування заробітної плати (премії, матеріальної допомоги, інших виплат) протягом місяця:

Д-т 7400 А Основна і додаткова заробітна плата

Д-т 7403 А Матеріальна допомога та інші соціальні виплати

Д-т 7409 А Інші витрати на утримання персоналу

Д-т 3559 А Інша дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку та іншими особами

К-т 3652 П Нарахування працівникам банку за заробітною платою

б) виплата заробітної плати (премії, матеріальної допомоги, інших виплат):

Д-т 3652 П Нарахування працівникам банку за заробітною платою

К-т 1001 А Банкноти та монети в касі банку

К-т 1002 А Банкноти та монети в касі відділень банку.

Білет №29

1. Види забезпечення кредиту та їх характеристика.

У разі, якщо позичальник не в змозі виконати свої зобов’язання у передбачені кредитним договором строки, кредитор може задовольнити свої вимоги за рахунок кредитного забезпечення. Саме тому наявність у позичальника достатнього кредитного забезпечення є складовим елементом його економічної кредитоспроможності. До основних видів забезпечення кредиту належать:

а) застава (майна, майнових прав, цінних паперів тощо);

б) гарантії (банків, підтверджені фінансами чи майном третьої особи);

в) інші види забезпечення (поручительство, свідоцтво страхової організації).

Застава - це спосіб забезпечення зобов'язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання одержати задоволення із вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.

При цьому гарант несе субсидіарну відповідальність, тобто гарант несе відповідальність перед кредитором додатково до відповідальності основного боржника. Кредитор має право висувати вимогу до гаранта не одразу, а лише в тому випадку, якщо цю вимогу не задовольнив основний боржник.

Порука є зобов’язанням третьої особи (банку, юридичної чи фізичної особи) сплатити борг і суму відсотків за ним замість конкретного позичальника в разі його неплатоспроможності.

При цьому поручитель несе солідарну відповідальність.Солідарна відповідальність характеризується тим, що в разі її застосування кредитор вправі притягти до відповідальності одночасно як позичальника, так і поручителя, так і кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу.