20. Основні дихальні шуми в нормі і патології.

Основні дихальні шуми. Везикулярне дихання завжди вислуховується в нормі над легеневою тканиною і за своїм генезом є багатокомпонентним, домінуючу роль серед яких відіграє шум, виникаючий внаслідок завихрення повітря при його поступленні в альвеоли під час вдиху, а також коливання альвеолярних стінок, зумовлене повітряним потоком. Тому це дихання називають ще альвеолярним. В нормі воно вислуховується на протязі всього вдиху і на початку видиху, доки стінки альвеол зберігають своє напруження (а спадаються вони раптово, на відміну від вдиху, де їх розправлення виникає послідовно).

Оскільки розправлення альвеол під час вдиху виникає послідовно, то везикулярне дихання сприймається як звук “ф” на вдисі.

Найкраще везикулярне дихання вислуховується на передній поверхні грудної клітки, підкрильцевих і підлопаткових ділянках. В ділянках верхівок і нижніх країв легень, де маса альвеол менша, воно прослуховується гірше.

Везикулярне дихання може змінюватися як в фізіологічних, так і  патологічних умовах. В першому випадку воно, як правило, змінюється симетрично над усією поверхнею грудної клітки, в другому – одночасно в обох легенях, або в одній із них, або на обмеженій ділянці однієї із них.

Розрізняють кількісні і якісні зміни везикулярного дихання.

Кількісні зміни везикулярного дихання можуть виражатися в ослабленні або його посиленні, які можуть бути фізіологічними і патологічними.

Фізіологічне ослаблення везикулярного дихання спостерігається при товстій грудній стінці за рахунок розвитку мускулатури чи надмірного відкладання жиру. В цих випадках послаблення везикулярного дихання ілюзорне і залежить від погіршення його провідності.

При поверхневому диханні  ослаблення везикулярного дихання залежить від недостатнього розправлення альвеол і напруження внаслідок цього їх стінок.

Патологічне ослаблення везикулярного дихання спостерігається:

1. При звуженні повітроносних шляхів (гортань, трахея чи бронхи) внаслідок часткової їх закупорки (пухлина, слиз, харкотиння, сторонні тіла) чи перетискання ззовні (збільшені лімфовузли, пухлина, рубці). В таких ситуаціях ослаблене везикулярне дихання є результатом зменшення повітряного потоку, а з ним і меншого розтягнення напруження стінок альвеол, коливання яких тому здійснюється з меншою амплітудою.

При звуженні гортані і трахеї ослаблене везикулярне дихання з обох боків однакове. При звуженні бронха ослаблення везикулярного дихання має місце в тій ділянці грудної клітки, під якою знаходиться та частина легені, аерація якої здійснюється звуженим бронхом. При повній обтурації бронха дихання в даній зоні не прослуховується зовсім.

2. При появі в легенях розсіяних дрібних вогнищ ущільнення серед нормальної тканини також вислуховується ослаблене везикулярне дихання. Це зв’язано з тим, що в межах аускультативної сфери є вогнище ущільнення, в зв’язку з чим зменшується кількість активних альвеол, а значить і інтенсивність дихального шуму. Така ситуація може мати місце при дрібновогнищевих бронхопневмоніях, дисемінованих і вогнищевих формах туберкульозу, метастазуванні раку в легені (рак молочної залози) і інших захворюваннях.

3. При початкових стадіях запальної або застійної інфільтрації легеневої тканини ще не заповнені альвеоли, але просякнуті їх стінки і проміжна тканина, що зменшує їх здатність до напруження, амплітуда коливань стає меншою, що зумовлює появу ослабленого везикулярного дихання. Це ж саме спостерігається при розрішенні згаданих патологічних процесів.

4. При гіперпневматизації легеневої тканини (емфізема) везикулярне дихання ослаблюється з таких причин: 1) внаслідок малої дихальної екскурсії легень зменшується потужність руху повітря, а з ним і коливання стінок альвеол; 2) зниження еластичності альвеолярних стінок знижує їх здатність до коливань; 3) зменшується, порівняно до норми, число альвеолярних перетинок, що є також причиною ослаблення дихання; 4) збільшення маси повітря, яке є певним звукоізолятором в порівнянні з щільною тканиною, також сприяє ослабленню везикулярного дихання, яке є рівномірним на всьому протязі легень.

5. Ослаблення везикулярного дихання спостерігається при обмежених потовщеннях плеври або зрощенні обидвох плевральних листків. Це залежить від ослабленого проведення звуку через потовщену масу тканини і недостатнє розправлення легень при вдисі. Дане ослаблення везикулярного дихання частіше буває однобічним.