13. Правила вимірювання температури, нормальні показники температури тіла.

Існує кілька методів вимірювання температури:

Вимірювання температури в ротовій порожнині - це зручний спосіб вимірювання температури, однак на його результати може вплинути частота дихання, недавній прийом гарячої або холодної рідини, дихання через рот, і т.д. При вимірюванні температури в порожнині рота необхідно утриматися від прийому їжі і рідини, а також від куріння, за 1 годину до вимірювання.

Вимірювання температури в прямій кишці - як правило, температура в прямій кишці є на 0,3-0,6 С вище температури в порожнині рота. Слід враховувати і той факт, що після великого фізичного навантаження або після гарячої ванни, ректальна температура може підвищитися на 2 градуси і більше.

Вимірювання температури у вушному каналі вважається найбільш точним, на даний момент, методом вимірювання температури тіла (за умови використання спеціального термометра). Однак, недотримання правил вимірювання температури, (що часто зустрічається при вимірюванні в домашніх умовах) може призвести до помилкових результатів.

Вимірювання температури в пахвовій западині - вважається найменш точним методом. Шкіра людини є головним органом терморегуляції, а в пахвовій западині дуже багато потових залоз, тому вимірювання температури на поверхні шкіри в пахвовій западині не завжди дає точний результат.

Нормальна температура тіла людини та її варіації

Температура тіла є одним з фізичних параметрів людського організму і всупереч поширеному переконанню, вона НЕ ПОВИННА бути незмінною і не завжди знаходитися завжди на рівні 36,6 С. Незначне, за фізичними мірками, (на 0,4-1,0 С) відхилення від магічного числа «36,6» розцінюється багатьма людьми як «підвищена температура», що абсолютно неправильно.

Згідно з даними численних досліджень, середня нормальна температура тіла більшості дорослих людей - становить не 36.6, а 37 С.

Більш того, нормальна температура значно варіює (від 35,5 С до 37,5 С) у різних людей в залежності від фізіологічного стану їхнього організму, часу доби, місця виміру, фізичного навантаження, гормонального статусу, а також від факторів навколишнього середовища (вологість, температура в приміщенні).

У дітей, нормальною вважається температура тіла до 37,5 С, якщо крім неї немає ніяких інших симптомів хвороби. У дітей старшого віку температура тіла може підвищитися після активної гри.

14. Послідовність огляду і пальпації грудної клітки.

Спочатку оцінюють її форму, дотримуючись певних правил: хворий повинен стояти або сидіти з оголеним до пояса тулубом в умовах доброго освітлення. Розрізняють три форми грудної клітки: нормостенічну, астенічну і гіперстенічну.

Нормостенічна грудна клітка характеризується пропорційністю передньо-заднього і поперечного розмірів її, над- і підключичні впадини помірно виражені. Епігастральний кут близький до прямого і дорівнює приблизно 900. Лопатки щільно прилягають до грудної клітки, міжреберні проміжки помірно виражені.

При астенічній формі грудної клітки передньо-задній розмір зменшений стосовно поперечного і тому вона є плоскою. Над- і підключичні ямки запалі, міжреберні проміжки виражені, ребра йдуть косіше, епігастральний кут гострий (менший 900). Лопатки погано прилягають до грудної клітки.

При гіперстенічній формі грудної клітки передньо-задній розмір більший, ніж у нормостеніків. Епігастральний кут тупий (більший 900). Міжреберні проміжки, над- і підключичні ямки виражені погано, хід ребер близький до горизонтального. Патологічні форми грудної клітки розвиваються при деформації скелета, або під впливом патологічного процесу органів, розташованих у ній .

Пальпація визначає еластичність (резистентність) грудної клітки, болісність, голосове тремтіння. Посилене голосове тремтіння спостерігаємо при ущільненні легеневої тканини (запалення легень, інфаркт легень, туберкульоз), наявності порожнини в легеневій тканині, яка з’єднана з бронхом (каверна, бронхоектази).