- •1. Що таке медицина як наука.
- •2. План обстеження хворого в терапевтичній клініці.
- •3. Поняття про симптом, синдром, нозологію
- •5. Що таке головні і додаткові скарги? Методика розпитування.
- •6. Які питання і в якій послідовності включаються в anamnesis vitае?
- •7. Умови і послідовність, план проведення загального огляду.
- •8. Оцінка загального стану і свідомості хворого.
- •9. Схема послідовного обстеження хворого.
- •10. Назвіть і охарактеризуйте види положення хворого.
- •11. Яка оптимальна маса тіла людини? Як оцінити співвідношення маси тіла і росту?
- •12. Типи конституції людини, ознаки астенічної, гіперстенічної конституції.
- •13. Правила вимірювання температури, нормальні показники температури тіла.
- •14. Послідовність огляду і пальпації грудної клітки.
- •15. Що таке фізикальні методи обстеження?
- •16. Лабораторні методи обстеження в медицині.
- •17. Синдроми в пульмонології.
- •18. Перкусія легень.
- •19. Аускультація легень. Аускультативні дані в нормі.
- •20. Основні дихальні шуми в нормі і патології.
- •21.Характеристика нормального везикулярного дихання.
- •22. Де і чому виникають хрипи? Якими вони бувають?
- •23. Що таке шум тертя плеври, крепітація? Як їх відрізнити один від одного?
- •24. Що таке бронхофонія та голосове тремтіння?
- •25. Перерахуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження органів дихання.
- •27. Пневмонія. Визначення, клінічна класифікація, діагностика.
- •28. Методи обстеження при пневмоніях.
- •29. Бронхіальна астма, методи діагностики.
- •30. Клінічні симптоми, результати лабораторних і інструментальних досліджень при бронхіальній астмі.
- •31. Хронічний бронхіт. Клінічні і лабораторні симптоми.
- •34. Методи обстеження при бронхоектатичній хворобі.
- •35. Перерахуйте типові скарги хворих із захворюваннями серця.
- •36. Огляд і пальпація ділянки серця.
- •37. Інструментальні методи обстеження в кардіології, їх практичне значення.
- •38. Нормальні показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, їх діагностика.
- •39. Розміри і межі відносної і абсолютної тупості серця в нормі.
- •40. Задачі і послідовність аускультації серця.
- •41. Що таке нормальний серцевий ритм, брадикардія, тахікардія?
- •42. Обов'язкові точки аускультації для оцінки тонів серця. Характеристика нормальних тонів серця.
- •43. Охарактеризуйте і і II тони при аускультації серця.
- •44. Провідні синдроми в кардіології.
- •45. Значення фонокардіографії для кардіології.
- •46. За якими параметрами характеризуються серцеві шуми?
- •47. Відмінність функціональних серцевих шумів від органічних.
- •48. Гіпертонічна хвороба, її діагностика.
- •49. Властивості пульсу, методика оцінки.
- •50. Нормальний ат, його зміни, поняття про гіпертензію і гіпотензію.
- •51. Синдром артеріальної гіпертензії, його діагностика.
- •52. Нормальні показники ат на верхніх і нижніх кінцівках.
- •53. Задишка, її види.
- •54. Основні зубці, сегменти і інтервали екг
- •56. Класифікація порушень серцевого ритму, їх діагностика.
- •57. Перерахуйте варіанти порушення утворення імпульсів.
- •58. Клінічна симптоматологія хронічної серцевої недостатності, у тому числі лівошлуночкової.
- •59. Ішемічна хвороба серця, методи діагностики.
- •60. Клінічні ознаки стенокардії і інфаркту міокарда.
- •61. Клініко-лабораторні симптоми інфаркту міокарда. Зміни екг.
- •62. Вади серця. Визначення. Етіологія. Класифікація.
- •63. Клініко-патогенетичні особливості стенокардії і кардіалгії. Значення екг, голтерівського моніторування для діагностики.
- •64. Огляд живота, завдання. Методика.
- •65. Топографія черевної стінки. Проекція шлунку і відділів кишечника на черевну стінку.
- •66. Методика пальпації органів черевної порожнини.
- •67. Пальпація органів черевної порожнини.
- •68. Перерахуйте і охарактеризуйте інструментальні методи дослідження шлунково-кишкового тракту.
- •69. Типові скарги при захворюваннях шлунку, їх патогенез.
- •70. Лабораторні і інструментальні методи дослідження шлунку.
- •72. Гастрити, їх діагностика.
- •73. Виразкова хвороба, її діагностика.
- •74. Типові скарги при виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки.
- •76. Синдром шлункової диспепсії при підвищеній секреції.
- •77. Синдром шлункової диспепсії з секреторною недостатністю.
- •78. Захворювання жовчевого міхура, їх діагностика.
- •79. Перерахуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження печінки і жовчовивідних шляхів
- •80. Клінічні, лабораторно-інструментальні симптоми хронічного гепатиту, цирозу печінки.
- •81. Типові скарги при захворюваннях підшлункової залози.
- •82. Хронічний панкреатит, діагностичні критерії.
- •83. Синдром зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози.
- •84. Типові скарги при захворюваннях кишечника. Ознаки кишкової диспепсії.
- •85. Охарактеризуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження кишечнику.
- •86. Клінічні симптоми, результати лабораторних і інструментальних досліджень при синдромі роздратованої товстої кишки.
- •87. Неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, синдром подразненого кишківника. Значення клінічних, лабораторно-інструментальних досліджень.
- •88. Ревматична гарячка, її діагностика.
- •89. Колагенози, їх діагностика.
- •90. Перерахуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •91. Основні синдроми в нефрології.
- •92. Нормальні показники денного, нічного діурезу. Що таке поліурія, олігоурія, анурія?
- •93. Проба за Зимницьким. Методика проведення і оцінки.
- •94. Загальний аналіз сечі в нормі.
- •95. Хронічна ниркова недостатність.
- •96. Перерахуйте лабораторні методи дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •1 Загальний аналіз сечі
- •97. Охарактеризуйте інструментальні методи дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •98. Гострий гломерулонефрит. Клінічні і лабораторні симптоми, методи діагностики.
- •99. Хронічний пієлонефрит. Клінічні і лабораторні симптоми, методи діагностики
- •100.Діагностика хронічного гломерулонефриту.
- •100.Діагностика хронічного гломерулонефриту.
- •101.Зміна сечі при гломерулонефриті і пієлонефриті.
- •103.Загальний аналіз крові в нормі. Перерахуйте нормальні показники загального аналізу крові.
- •104.Підрахунок лейкоцитарної формули. Нормальні показники
- •105.Назвіть зміни в крові при бактерійному запаленні, алергії.
- •1 06.Ендокринні захворювання, їх діагностика
- •107.Клінічні і лабораторні симптоми цукрового діабету.
- •108.Охарактеризуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження щитовидної залози.
- •109.Клініко-лабораторні ознаки гіперфункції щитовидної залози.
- •110.Клінічні і лабораторні ознаки мікседеми.
- •111.Ознаки гіпофункції щитоподібної залози, їх діагностика.
- •112.Ендокринна патологія гіпофіза.
- •113.Гігантизм, карликовий нанізм. Інструментальне та лабораторне обстеження при даній патології.
- •114.Ознаки гіпофункції щитоподібної залози, їх діагностика.
98. Гострий гломерулонефрит. Клінічні і лабораторні симптоми, методи діагностики.
Гострий гломерулонефрит
Гострий гломерулонефрит (ГГн) - гостре двобічне дифузне імунозапальне захворювання нирок з переважним ураженням клубочків.
В етіології важлива роль належить -гемолітичному стрептококу групи А, стафілококам, вірусам грипу, кору, гепатиту В. Захворювання, як правило, виникає через 10-20 днів після перенесеної інфекції, однак вказані строки можуть коливатися в бік збільшення або зменшення. Виникненню ГГн сприяють: переохолодження, травма поперекової ділянки, тощо.
В основі патогенезу на сучасному етапі виділяють два основні механізми, які обумовлюють пошкодження клубочків: аутоімунний (в організмі виробляються специфічні антитіла до базальної мембрани капілярів клубочків) та імунокомплексний (в крові виробляються і циркулюють комплекси антиген-антитіло + комплемент, які пошкоджують мембрани капілярів клубочків).
Основою клінічної діагностики ГГн є виділення сечового (олігоанурія, гіпоізостенурія, протеїнурія (до 3,5 г/добу), еритроцитурія, циліндрурія, рідше - лейкоцитурія) абонефротичного (масивні набряки, протеїнурія більше 3,5-4,0 г за добу, гіподиспротеїнемія, гіперхолестеринемія (гіперліпідемія)) синдромів з гіпертензією або без неї, які виникли після перенесеної інфекції, або у зв’язку із сприяючими факторами.
Особливістю набряків є: виникають зранку, на обличчі, теплі на дотик, м’які, шкіра блідого кольору.
Наслідками гострого гломерулонефриту можуть бути:
1) видужання (за 1-3-4 місяці до 1 року);
2) видужання з дефектами (після 1 року протягом кількох місяців спостерігається незначний сечовий синдром);
3) перехід у вторинно-хронічний гломерулонефрит.
99. Хронічний пієлонефрит. Клінічні і лабораторні симптоми, методи діагностики
Хронічний пієлонефрит
Хронічний пієлонефрит (ХП) - це неспецифічне інфекційно-запальне захворювання з переважним ураженням інтерстиціальної тканини, канальців, чашечково-мисочкової системи.
Причиною виникнення і розвитку пієлонефриту є проникнення мікроорганізму в нирку, що веде до розвитку запального процесу.
Є 5 провідних синдромів: 1. Інтоксикаційний (хворi скаржаться на втомлюванiсть, пiдвищену слабiсть, погiршення самопочуття, головний бiль, субфебрильну температуру, тощо). 2. Больовий (бiль у поперековiй дiлянцi, позитивний симптом Пастернацького). 3. Дизуричний (полiурiя, полакiурiя, дизурiя). 4. Сечовий (гiпостенурiя, нерiзко виражена протеїнурiя, лейкоцитурiя, бактерiурiя). 5. Синдром артеріальної гіперттензії (підвищення артеріального тиску, головний біль, головокружіння). Може спостерiгатись одутлуватiсть обличчя, блiдiсть i сухiсть шкiри. Основними симптомом ХП є лейкоцитурія. Важливим є також бактеріурія, проте вона може бути відсутньою в активну фазу захворювання.
Лабораторні методи обстеження
Лабораторні: загальний аналіз сечі (лейкоцитурія (нейтрофільна), протеїнурія незначна, бактеріурія, можлива помірна еритроцитурія, наявність клітин Штернгаймера-Мальбіна та активних лейкоцитів), бактеріологічне дослідження сечі (бактеріурія перевищує 1105 мікробних тіл в 1 мл, виявлення збудника) та встановлення чутливості бактерій до антибіотиків; добова протеїнурія (незначна до 0,5-1,0 г/добу), загальний аналіз крові (лейкоцитоз, зсув формули вліво, помірне зниження гемоглобіну, еритроцитів, підвищення ШОЕ), біохімічний аналіз крові (підвищення вмісту сечовини, креатиніну при ХНН; збільшення вмісту сіалових кислот, фібрину, серомукоїду, α2- і γ- глобулінів; зниження Na, Ca, підвищення вмісту Mg при ХНН). Досить інформативним є аналіз сечі за Нечипоренком, в якому лейкоцитурія переважає над еритроцитурією і складає більше 2106/л, причому у фазі активного запалення вона становить більше 25106/л, а у фазі латентного запалення менше 25106/л. Для визначення концентраційної здатності сечі використовують пробу за Зимницьким. У хворих на ХП вона може бути зниженою (тобто відносна густина ранкової найбільш концентрованої порції сечі буде меншою 1,018, розмах коливань у всіх порціях буде менше 5, а нічний діурез буде переважати над денним). Для визначення клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції застосовують пробу Реберга-Тареєва. При порушенні функціонального стану нирок клубочкова фільтрація (в нормі 80-130 мл/хв) та канальцева реабсорбція (в нормі - 98-99 %) будуть зниженими.