85. Охарактеризуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження кишечнику.

Лабораторна діагностика: як правило, не дає результатів. В деяких випадках відмічається анемія. Важливим залишається аналіз калу на скриту кров. Проте вагому ділянку в лабораторній діагностиці займає виявлення H. pylori. Для цього застосовують як лабораторні так і інструментальні методи діагностики, про які буде вказано при вивченні гастритів та виразкової хвороби.

Інструментальні методи діагностики

До інструментальних методів діагностики шлунку відносять:

·        Інтрагастральну рН-метрію.

·        Рентгенологічне дослідження шлунку і дванадцятипалої кишки.

·        Езофагогастродуоденоскопію.

До зондових методів дослідження секреторної функції шлунка належить також інтрагастральна рН-метрія (електрометричний метод), який сьогодні широко застосовується в гастроентерології.

 рН-МЕТРІЯ

Принцип методу базується на тому, що при занурюванні електродів (зондів) в електролітний розчин виникає електрорушійна сила, величина якої залежить від активності водневих іонів розчину (шлункового соку). У основі методу рН-метрії лежить визначення концентрації вільних водневих іонів. Хімічні процеси на електродах, занурених в розчин електроліту, супроводжуються виділенням електричної енергії так само, як в гальванічних елементах. Величина електрорушійної сили, що виникає між електродом вимірювання і електродом порівняння, залежить від концентрації водневих іонів в електроліті. Ця різниця потенціалів невелика, і для її вимірювання застосовується підсилювач постійного струму, до якого підключений реєструючий прилад.

Для вимірювання рН шлункового вмісту використовують електроди, вмонтовані в тонкий шлунковий зонд. Одна пара електродів знаходиться на кінці зонда, інша - на деякій відстані від нього (мал.5). Це дозволяє вимірювати рНшлункового вмісту одночасно в пілоричному відділі шлунку, де кислий секрет головних залоз змішується із слизом пілоричних залоз, що має лужну реакцію, і в області тіла шлунку, де безпосередньо розташовані обкладові клітини,що секретують HСl (корпусний електрод).

Езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) – візуальне дослідження слизової оболонки та просвіту стравоходу, шлунка, дванадцятипалої кишки із виконанням діагностичних та лікувальних маніпуляцій за допомогою оптико-механічного пристрою – ендоскопа. ЕГДС дозволяє оцінити стан слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки, зміни її забарвлення, стан судин, виявити крововиливи, виразкування, новоутвори, зміну форми цих органів (стенозування, деформація, спазм). За допомогою ендоскопа можна здійснювати прицільну біопсію, видалення сторонніх тіл, поліпектомію, зупиняти кровотечу. Вимоги до ендоскопічного дослідження сьогодні – це гістологічна та цитологічна верифікація ендоскопічних даних при будь-яких виявлених патологічних процесах гастродуоденальної зони.

86. Клінічні симптоми, результати лабораторних і інструментальних досліджень при синдромі роздратованої товстої кишки.

Рентгенологічне дослідження товстої кишки роблять після попереднього заповнення її контрастною речовиною (per os або ретроградним шляхом). При цьому легко визначається форма і розташування різних відділів товстої кишки, розміри випинів і півміся-цевих складок, а також функціональний стан стінки кишки, локальне збільшення діаметра кишки та окремих випинів або, навпаки, спазматичний стан, який прояв­ляється в різкому зменшенні діаметра різних відділів. У прямій кишці простежується рельєф слизової оболонки відхідникового каналу: відхідникові стовпи, пазухи тощо.

Ендоскопічне дослідження кишківника

Ректороманоскопія

Для огляду слизової оболонки прямої і сигмоподібної кишки застосовується ректороманоскопія. Вона застосовується в проктології для діагностики пухлин, запальних захворювань, виразок прямої і сигмоподібної кишки.

Побудова ректороманоскопа Ректороманоскоп є найпростішим жорстким ендоскопом. Він представляє металеву трубку діаметром 2 см. і завдовжки до 35 см. На зовнішній поверхні трубки нанесені поділки в см, за якими визначають глибину введення інструменту. Усередині трубки є металевий обтуратор і стрижень з електричною лампочкою, який сполучений з освітлювачем (знижувальний  трансформатор). Зовнішній кінець трубки герметично закритий диском, що нагвинчується, з скляним  вікном. Через скляне вікно проводиться огляд. До бічної проксимальной частини трубки приєднується нагнітальний балон (компресор).

Колоноскопія!!

Колоноскопія - ендоскопічне дослідження, під час якого візуально, тобто під контролем зору, оцінюється стан слизової оболонки товстої кишки. Дослідження виконується гнучкими ендоскопами. Як джерело світла служить освітлювач, що працює на галогеновій або ксеноновій лампі, тобто використовується так зване “холодне” світло, що виключає опік слизової.

Інколи перед колоноскопією виконується рентгенологічне дослідження товстої кишки - ірігоскопія. Ендоскопічне дослідження можна виконувати через 2-3 дня після іригоскопії.

Ураження товстої кишки (коліт).

Больовий синдром – біль локалізується в нижніх та бокових відділах живота, посилюється після їжі і зменшується після дефекації і відходження газів. При пальпації товстої кишки – болючість різних її відрізків. В 87 білеті все про коліт