42. Обов'язкові точки аускультації для оцінки тонів серця. Характеристика нормальних тонів серця.

Аускультацію проводимо в такій послідовності:

- мітральний клапан слухаємо на верхівці;

- аортальний клапан слухаємо у ІІ міжребер’ї вправо від груднини;

- клапани легеневої артерії у ІІ міжребер’ї зліва від груднини;

- тристулковий клапан вислуховуємо в нижній третині грудини біля основи мечеподібного відростку;

- точка Боткіна-Ерба – додаткова точка вислуховування аортального клапану, яку вислуховуємо ліворуч від груднини в місці прикріплення ІІІ – ІV ребер.

43. Охарактеризуйте і і II тони при аускультації серця.

Компоненти І тону Складається з 3 компонентів:

1. Початковий м`язовий компонент (10 – 15 Гц), в період асинхронного скорочення - не прослуховується.

2. Головний компонент - клапанний компонент (60 – 120 Гц), коливання закритих стулок мітрального клапану, через 0,02 – 0,03 с - коливання закритих стулок тристулкового клапану.

3. Останній судинний компонент (до 30 Гц). В нормі не прослуховується (відкриття півмісяцевих клапанів та низькочастотні коливання стінок аорти та легеневої артерії, відкриття стулок з інтервалом 0,02 - 0,03 с).

Компоненти ІІ тону

ІІ тон (70 – 165 Гц), тривалість 0,05 – 0,08 с, діастолічний тон, складається з 2 компонентів:

1. Основний клапанний компонент 70 – 165 Гц: коливання закритих півмісяцевих клапанів на початку діастоли, коливання закритих аортальних стулок. 2А (аортальний компонент). Коливання закритих стулок пульмонального клапану, через 0,02 – 0,03 с після 2А (пульмональний компонент).

3. Судинний компонент. Коливання стінок початкових відділів аорти та легеневої артерії (в нормі не прослуховується - 30 Гц).

І тон вислуховується після довгої паузи, є довшим і нижчим, ніж ІІ тон, найкраще вислуховується на верхівці, слабший над основою серця, співпадає з верхівковим поштовхом та пульсом на сонній артерії, частота – 60-120 Гц, виникає через 0,03 – 0,06 с після Q на ЕКГ. ІІ тон вислуховується після короткої паузи, є коротшим і більш високим, ніж І тон, найкраще вислуховується над основою серця, слабший на верхівці, не співпадає з верхівковим поштовхом та пульсом на сонній артерії.

44. Провідні синдроми в кардіології.

Синдром порушення ритму серця-Під порушенням ритму серця (аритмією) розуміють зміни частоти, порядку і сили скорочень серця. В основі розладів серцевого ритму лежать порушення автоматизму, збудливості й провідності міокарда.

Синдром серцевої недостатності- Серцева недостатність – це патологічний стан, за наявності якого серцево-судинна система не здатна постачати органи і тканини необхідною для їх нормального функціонування кількістю крові. Недостатність кровообігу може бути спричинена ураженням серця (серцева недостатність), ураженням лише судин (судинна недостатність) або виникає внаслідок порушення серцево-судинної системи в-цілому.

Гостра серцева недостатність – це відносно швидкий або раптовий розвиток недостатності кровообігу, яка досягає такої степені вираженості, що приводить до втрати функції будь-якого органу або до розвитку патологічних змін в ньому, що представляють загрозу для життя хворого.

Синдром артеріальної гіпертензії-Синдром артеріальної гіпертензії клінічно проявляється підвищеним артеріальним тиском і є наслідком як гіпертонічної хвороби (есенціальної гіпертензії так і симптоматичних артеріальних гіпертензій.

Синдром артеріальної гіпотензії-Артеріальна гіпотензія - характеризується систолічним тиском нижче 100 мм рт. ст., діастолічним тиском - нижче 60 мм рт. ст. Р

Синдром гіпертензії малого кола кровообігу-Легенева гіпертензія – синдром, який характеризується підвищенням тиску в системі малого кола кровообігу понад 25 мм рт.ст. у стані спокою.