38. Нормальні показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, їх діагностика.

Пульс (pulsus – удар, поштовх) – періодичні коливання об’єму судин, які пов’язані з динамікою їх кровонаповнення та тиску в них протягом одного серцевого циклу. Простішими словами, пальпаторне відчуття коливання стінки артерії називають пульсом.

Ритмічність пульсу. В нормі пульсові хвилі курсують через рівні проміжки часу – пульс ритмічний чи регулярний (pulsus regularis).

Частота. Частота пульсу в нормальних умовах відповідає частоті серцевих скорочень і рівна 60-90 уд/хв. Частоту пульсу підраховують протягом 1 хв.

Напруження. Напруження пульсу визначається тією силою, яку потрібно прикласти тому, хто досліджує для повного стиснення пульсуючої артерії. Ця властивість пульсу залежить від величини систолічного артеріального тиску. Чим вище тиск, тим важче стиснути артерію, - такий пульс називається напруженим, або твердим (pulsus durus). При низькому тиску артерія стискується легко - пульс м'який (pulsus mollis).

Наповнення. Наповнення пульсу відображає наповнення досліджуваної артерії кров'ю, зумовлене у свою чергу тією кількістю крові, яка викидається під час систоли в артеріальну систему і викликає коливання об'єму артерії. Воно залежить від величини ударного об'єму, від загальної кількості крові в організмі і її розподілі. При нормальному ударному об'ємі крові і достатньому кровонаповненні артерії відчувається повний пульс (pulsus plenus).

Величина. Величина пульсу, тобто величина пульсового поштовху, - поняття, об'єднуюче такі його властивості, як наповнення і напруження. Вона залежить від ступеня розширення артерії під час систоли і від її спадання у момент діастоли. Це у свою чергу залежить від наповнення пульсу, величини коливання артеріального тиску в систолу і діастолу та здібності артеріальної стінки до еластичного розширення.

У нормальних умовах пульс ритмічний і висота пульсових хвиль однакова, пульс рівномірний (pulsus alqualis).

Отже, в нормі пульс на обох променевих артеріях правої та лівої руки – симетричний. Частота – 60-90 уд\хв, ритмічний, задовільного наповнення та напруження, середньої величини, рівномірний, дефіцит пульсу відсутній.

Сфігмографія (грец. sphygmos пульс, пульсація + graphō писати, зображувати) - метод дослідження гемодинаміки і діагностики деяких форм патології серцево-судинної системи, який базується на графічній реєстрації пульсових коливань стінки кровоносної судини (це реєстрація пульсових коливань стінки артерій).

Артеріальний тиск

Рух крові по серцево-судинній системі визначається процесами гемодинаміки, які відображають фізичні явища руху рідини в замкнутих судинах. Гемодинаміка визначається двома чинниками: тиском на рідину і опором, що визначаються при терті до стінок судин і вихрових рухах. Силою, яка створює тиск в судинній системі, є серце. У дорослої людини в судинну систему при кожному скороченні серця викидається 60-70 мл крові (об'єм систоли) або 4-5 л/хв (хвилинний об'єм).

Рівень артеріального тиску (АТ) складається з трьох головних чинників, таких, як нагнітаюча сила серця, периферичний опір судин, об'єм і в'язкість крові. Проте головною з них є робота серця. При кожній систолі і діастолі в артеріях кров'яний тиск коливається. Підвищення його під час систоли характеризується як систолічний тиск (САТ) (максимальний). Він обумовлений в основному ударним об'ємом серця і еластичністю аорти і крупних артерій. Падіння тиску під час діастоли відповідає діастолічному тиску (ДАТ) (мінімальному). Його величина залежить головним чином від периферичного опору кровотоку і частоти серцевих скорочень. Різницю між систолічним та діастолічним тиском називають пульсовим тиском.

Отже, розрізняють тиски: систолічний, діастолічний, пульсовий, середній, бічний. Середній АТ - це результуюча всіх змінних значень АТ впродовж серцевого циклу, обчислена шляхом інтеграції кривої пульсового коливання тиску в часі. Рср = (Р1 + Р2 +…+Рn ) / n, де Рср - середній АТ, Р1, Рn - змінні значення тиску впродовж серцевого циклу, n - число вимірювань тиску впродовж серцевого циклу. У клініці середній АТ для периферичних артерій прийнято обчислювати за формулою: АТс = ДАТ + ([САТ-ДАТ] / 3).

Середній АТ для периферичних артерій дорівнює сумі діастолічного і 1/3 пульсового АТ. Для центральних артерій більше підходить інша формула: АТср = ДАТ + ([САТ - ДАТ] / 2).

Для центральних артерій - сумі діастолічного і 1/2 пульсового тиску.

Бічний САТ - це тиск, що діє на бічну стінку артерії в період систоли шлуночків.

Підвищення артеріального тиску в порівнянні з нормою називається артеріальною гіпертензією, пониження -артеріальною гіпотензією. Величина артеріального тиску залежить і від віку. У дітей артеріальний тиск нижчий, ніж у дорослих, тому що стінки судин еластичніші. Артеріальний тиск виражають у міліметрах ртутного стовпчика.

Нормальний систолічний артеріальний тиск хитається у межах 100-139 мм рт. ст., діастолічний - 60-89 мм рт. ст. Різниця між систолічним та діастолічним тиском (пульсовий тиск) складає 40-50 мм рт. ст.

Методи вимірювання артеріального тиску

Інвазивний (прямий) метод вимірювання АТ застосовується тільки в стаціонарних умовах при хірургічних втручаннях (у кардіохірургічній практиці, коли введення в артерію пацієнта зонда з давачем тиску є необхідним для безперервного контролю рівня тиску. Перевагою цього методу є те, що тиск вимірюється постійно, відображається у вигляді кривої тиск/час.

Найбільшого поширення в клінічній практиці набули неінвазивні методи визначення АТ. Залежно від принципу, покладеного в основу їх роботи, розрізняють:

• пальпаторний;

• аускультативний;

• осцилометричний.

Пальпаторний метод передбачає поступову компресію або декомпресію кінцівки в області артерії і пальпацію її нижче за місцем стиснення. Систолічний АТ визначається, при тиску в манжеті, при якому з'являється пульс, діастолічний – за моментами, коли наповнення пульсу помітно знижується, або виникає прискорення пульсу.

Аускультативний метод вимірювання . Типовий прилад для визначення тиску за методом Короткова (сфігмоманометр або тонометр) .САТ визначають при декомпресії манжети у момент появи першої фази тонів Короткова, а ДАТ – за моментом їх зникнення.

Аускультативна методика в даний час визнана ВООЗ як референтний метод неінвазивного визначення АТ, не дивлячись на дещо занижені значення для САТ і завищені - для ДАТ в порівнянні з цифрами, отриманими при інвазивному вимірюванні. Важливими перевагами методу є стійкість до порушень ритму серця і рухів руки під час вимірювання.

Сфігмоманометр - прилад для вимірювання тиску крові.

Осцилометричний метод. За цією методикою зниження тиску в оклюзійній манжеті здійснюється ступенево і на кожному ступені аналізується амплітуда мікропульсацій тиску в манжеті, що виникає при передачі на неї пульсації артерій.

Автоматичні системи тривалого моніторного спостереження за добовими коливаннями рівня АТ, зміну кровоплину реєструють за допомогою ультразвукових давачів, реографічних електродів, осцилометричним методом, тахіосцилометричним методом.

У нормі систолічний АТ на нижніх кінцівках приблизно на 20 мм рт. ст. вищий, ніж на верхніх, і коливається в межах 140-160 мм рт. ст.