
- •1. Що таке медицина як наука.
- •2. План обстеження хворого в терапевтичній клініці.
- •3. Поняття про симптом, синдром, нозологію
- •5. Що таке головні і додаткові скарги? Методика розпитування.
- •6. Які питання і в якій послідовності включаються в anamnesis vitае?
- •7. Умови і послідовність, план проведення загального огляду.
- •8. Оцінка загального стану і свідомості хворого.
- •9. Схема послідовного обстеження хворого.
- •10. Назвіть і охарактеризуйте види положення хворого.
- •11. Яка оптимальна маса тіла людини? Як оцінити співвідношення маси тіла і росту?
- •12. Типи конституції людини, ознаки астенічної, гіперстенічної конституції.
- •13. Правила вимірювання температури, нормальні показники температури тіла.
- •14. Послідовність огляду і пальпації грудної клітки.
- •15. Що таке фізикальні методи обстеження?
- •16. Лабораторні методи обстеження в медицині.
- •17. Синдроми в пульмонології.
- •18. Перкусія легень.
- •19. Аускультація легень. Аускультативні дані в нормі.
- •20. Основні дихальні шуми в нормі і патології.
- •21.Характеристика нормального везикулярного дихання.
- •22. Де і чому виникають хрипи? Якими вони бувають?
- •23. Що таке шум тертя плеври, крепітація? Як їх відрізнити один від одного?
- •24. Що таке бронхофонія та голосове тремтіння?
- •25. Перерахуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження органів дихання.
- •27. Пневмонія. Визначення, клінічна класифікація, діагностика.
- •28. Методи обстеження при пневмоніях.
- •29. Бронхіальна астма, методи діагностики.
- •30. Клінічні симптоми, результати лабораторних і інструментальних досліджень при бронхіальній астмі.
- •31. Хронічний бронхіт. Клінічні і лабораторні симптоми.
- •34. Методи обстеження при бронхоектатичній хворобі.
- •35. Перерахуйте типові скарги хворих із захворюваннями серця.
- •36. Огляд і пальпація ділянки серця.
- •37. Інструментальні методи обстеження в кардіології, їх практичне значення.
- •38. Нормальні показники артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, їх діагностика.
- •39. Розміри і межі відносної і абсолютної тупості серця в нормі.
- •40. Задачі і послідовність аускультації серця.
- •41. Що таке нормальний серцевий ритм, брадикардія, тахікардія?
- •42. Обов'язкові точки аускультації для оцінки тонів серця. Характеристика нормальних тонів серця.
- •43. Охарактеризуйте і і II тони при аускультації серця.
- •44. Провідні синдроми в кардіології.
- •45. Значення фонокардіографії для кардіології.
- •46. За якими параметрами характеризуються серцеві шуми?
- •47. Відмінність функціональних серцевих шумів від органічних.
- •48. Гіпертонічна хвороба, її діагностика.
- •49. Властивості пульсу, методика оцінки.
- •50. Нормальний ат, його зміни, поняття про гіпертензію і гіпотензію.
- •51. Синдром артеріальної гіпертензії, його діагностика.
- •52. Нормальні показники ат на верхніх і нижніх кінцівках.
- •53. Задишка, її види.
- •54. Основні зубці, сегменти і інтервали екг
- •56. Класифікація порушень серцевого ритму, їх діагностика.
- •57. Перерахуйте варіанти порушення утворення імпульсів.
- •58. Клінічна симптоматологія хронічної серцевої недостатності, у тому числі лівошлуночкової.
- •59. Ішемічна хвороба серця, методи діагностики.
- •60. Клінічні ознаки стенокардії і інфаркту міокарда.
- •61. Клініко-лабораторні симптоми інфаркту міокарда. Зміни екг.
- •62. Вади серця. Визначення. Етіологія. Класифікація.
- •63. Клініко-патогенетичні особливості стенокардії і кардіалгії. Значення екг, голтерівського моніторування для діагностики.
- •64. Огляд живота, завдання. Методика.
- •65. Топографія черевної стінки. Проекція шлунку і відділів кишечника на черевну стінку.
- •66. Методика пальпації органів черевної порожнини.
- •67. Пальпація органів черевної порожнини.
- •68. Перерахуйте і охарактеризуйте інструментальні методи дослідження шлунково-кишкового тракту.
- •69. Типові скарги при захворюваннях шлунку, їх патогенез.
- •70. Лабораторні і інструментальні методи дослідження шлунку.
- •72. Гастрити, їх діагностика.
- •73. Виразкова хвороба, її діагностика.
- •74. Типові скарги при виразковій хворобі шлунку і 12-палої кишки.
- •76. Синдром шлункової диспепсії при підвищеній секреції.
- •77. Синдром шлункової диспепсії з секреторною недостатністю.
- •78. Захворювання жовчевого міхура, їх діагностика.
- •79. Перерахуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження печінки і жовчовивідних шляхів
- •80. Клінічні, лабораторно-інструментальні симптоми хронічного гепатиту, цирозу печінки.
- •81. Типові скарги при захворюваннях підшлункової залози.
- •82. Хронічний панкреатит, діагностичні критерії.
- •83. Синдром зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози.
- •84. Типові скарги при захворюваннях кишечника. Ознаки кишкової диспепсії.
- •85. Охарактеризуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження кишечнику.
- •86. Клінічні симптоми, результати лабораторних і інструментальних досліджень при синдромі роздратованої товстої кишки.
- •87. Неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, синдром подразненого кишківника. Значення клінічних, лабораторно-інструментальних досліджень.
- •88. Ревматична гарячка, її діагностика.
- •89. Колагенози, їх діагностика.
- •90. Перерахуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •91. Основні синдроми в нефрології.
- •92. Нормальні показники денного, нічного діурезу. Що таке поліурія, олігоурія, анурія?
- •93. Проба за Зимницьким. Методика проведення і оцінки.
- •94. Загальний аналіз сечі в нормі.
- •95. Хронічна ниркова недостатність.
- •96. Перерахуйте лабораторні методи дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •1 Загальний аналіз сечі
- •97. Охарактеризуйте інструментальні методи дослідження нирок і сечовивідних шляхів.
- •98. Гострий гломерулонефрит. Клінічні і лабораторні симптоми, методи діагностики.
- •99. Хронічний пієлонефрит. Клінічні і лабораторні симптоми, методи діагностики
- •100.Діагностика хронічного гломерулонефриту.
- •100.Діагностика хронічного гломерулонефриту.
- •101.Зміна сечі при гломерулонефриті і пієлонефриті.
- •103.Загальний аналіз крові в нормі. Перерахуйте нормальні показники загального аналізу крові.
- •104.Підрахунок лейкоцитарної формули. Нормальні показники
- •105.Назвіть зміни в крові при бактерійному запаленні, алергії.
- •1 06.Ендокринні захворювання, їх діагностика
- •107.Клінічні і лабораторні симптоми цукрового діабету.
- •108.Охарактеризуйте лабораторні і інструментальні методи дослідження щитовидної залози.
- •109.Клініко-лабораторні ознаки гіперфункції щитовидної залози.
- •110.Клінічні і лабораторні ознаки мікседеми.
- •111.Ознаки гіпофункції щитоподібної залози, їх діагностика.
- •112.Ендокринна патологія гіпофіза.
- •113.Гігантизм, карликовий нанізм. Інструментальне та лабораторне обстеження при даній патології.
- •114.Ознаки гіпофункції щитоподібної залози, їх діагностика.
1. Що таке медицина як наука.
Медицина - галузь наукової і практичної діяльності, яка займається дослідженням нормальних і патологічних процесів в організмі людини, різних захворювань і патологічних станів і сприяє збереженню і зміцненню здоров'я людей. Повне визначення медицини з сучасної точки зору: медицина є наука, що вивчає хвороби, попереджує їхнє виникнення і приводить до видужання.
У розділі медицини, що називається “внутрішні хвороби” виділяються такі аспекти: розпізнавання, лікування, профілактика захворювань внутрішніх органів. Крім того, вивчаються причини й механізми розвитку захворювань. Більшість внутрішніх захворювань лікують консервативними методами, застосовують при цьому лікарські препарати, фізіотерапевтичні способи, дієту, санаторно-курортне лікування.
2. План обстеження хворого в терапевтичній клініці.
Дослідження хворого розділяють на дві частини: суб’єктивне та об’єктивне.
Суб’єктивне дослідження – це таке обстеження при якому хворий розглядається як суб’єкт, що дає покази, котрі використовуються лікарем з діагностичною метою.
Об’єктивне дослідження – це таке обстеження при якому хворий розглядається як об’єкт, що досліджується звичайними методами.
До методів обстеження хворого належать: розпитування, огляд, пальпація, перкусія, аускультація, лабораторні й інструментальні методи дослідження та хірургічні способи. Тобто розпитування є методом суб’єктивного дослідження, а всі решта перечислених методів відносяться до об’єктивного дослідження. Розпитування хворого називається збиранням анамнезу. Отже, анамнез – це сукупність усіх відомостей, одержаних під час розпитування хворого.
Розпитування хворого проводять за такою схемою:
1) паспортні дані,
2) скарги хворого,
3) анамнез нинішнього захворювання,
4) анамнез життя хворого.
Анамнез життя збирають за певним планом:
1) загальнобіографічні дані (вік місце народження і проживання, навчання);
2) умови росту і розвитку;
3) умови побуту і праці, харчування;
4) захворювання перенесені в минулому;
5) шкідливі звички;
6) сімейний стан;
7) сімейний або спадковий анамнез;
8) алергологічний анамнез.
Після закінчення проведення суб’єктивного дослідження приступає лікар до об’єктивного дослідження. До його основних методів відносять:
1) огляд;
2) пальпація (обмацування);
3) перкусія (вистукування);
4) аускультація (вислуховування).
3. Поняття про симптом, синдром, нозологію
Симпто́м — будь-яка відчутна зміна в організмі або його функціях, виявлена на підставі скарг хворого (суб'єктивний симптом) або виявлена при дослідженні лікарем (об'єктивний симптом).
Нозологія— учення про хвороби, що містить біологічні та медичні основи хвороб, а також їх етіологію, патогенез, номенклатуру і класифікації, профілактику захворювань.
Синдро́м — сукупність симптомів з загальним патогенезом.
У медицині та психології, термін «синдром» посилається на асоціацію деякої кількості клінічно розпізнаних симптомів (особливостей, явищ або характеристик), які часто трапляються разом, таким чином, що присутність однієї особливості попереджує лікаря про присутність інших.
За останні десятиріччя термін був використаний і поза межами медицини для опису подібних явищ. Фаховою медичною мовою синдром стосується набору виявлених характеристик. Специфічна хвороба, умови або безлад, можливо, ідентифікуються як основна причина.