
- •Вступ. Культура стародавніх народів та цивілізацій на території україни.
- •Культура середньовічної східноєвропейської держави - україни-русі.
- •Розвиток культури українського народу в хіу - хуііі ст.
- •Формування української класичної культури (кінець хуііі - хіХст.)
- •Тема : розвиток української культури в добу соціальних катаклізмів (1900-1920рр.)
- •I.I. Мечников
- •Українська культура в сучасну добу.
- •Теоретичні питання:
- •Поняття культури та її складові.
- •2. Місце і роль культури в становленні особистості.
- •3. Культурні здобутки східнослов'янських племен у дохристиянську добу.
- •4. Визначте вплив християнства на розвиток культури Русі-України.
- •5.Література та літописання в Київській Русі.
- •6. Архітектура доби Київської Русі. Софія Київська – феномен архітектури та пам’ятка культури.
- •7. Визначте місце, роль та вплив культури Київської Русі на формування та подальший розвиток культури українського народу.
- •8. Стан, розвиток та здобутки української культури наприкінці XVII початку xviiIст.
- •9. Козацький літопис та його місце у розвитку національної самосвідомості українського народу.
- •10. Г.Сковорода – його місце і роль в українській культурі.
- •11. Діяльність українських братств та їх внесок у розвиток освіти.
- •12. Покажіть складові фундаменту на якому зросло та утвердилося національно-культурне відродження в Україні в хіх ст.
- •13. Розкрийте значення української мови для поступу вітчизняної культури . Назвіть найвідоміших діячів на ниві українського мовознавства.
- •14. Покажіть місце і роль і. Котляревського і т. Шевченка в становленні та поширенні української літературної мови. Внесок п. Куліша в утвердження української мови.
- •15. Покажіть історію розвитку українського театру та драматургії в хіх ст.
- •16. Докажіть, що т. Шевченко відігравав ключову роль у відродженні та розвитку української культури.
- •17. Покажіть складові української класичної культури хіх ст. Та коротко охарактеризуйте кожну з них. Назвіть найвідоміших діячів цієї культури.
- •18. Криза реалізму та поява модерністської течії в українській культурі на рубежі хіх – хх ст.19
- •19. Культурне життя західноукраїнських земель у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії (1920-30-ті pp.).
- •20. Національно-культурне відродження в усрр (1923-1933 рр.): здобутки і досягнення більшовицької кампанії «українізації».
- •21. «Розстріляне відродження» вітчизняної культури (30-ті pp. XX століття).
- •22. Культура Радянської України у роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.).
- •23. Мистецтво і архітектура в сучасну добу.
- •24. Хрущовська «відлига» та розвиток української культури (1956-1964 pp.).
- •25. Стилі, напрямки, творчі об’єднання в українській літературі кінця хіх – початку хх ст.
- •26. Розкрийте стан культури та її особливості на західноукраїнських землях в хіх ст. Покажіть здобутки в цій царині та назвіть найяскравіших представників цієї гілки вітчизняної культури.
- •27. Проаналізуйте антиукраїнську діяльність царату в хіх ст. Та розкрийте причини такої політики. Покажіть її наслідки для української культури.
- •28. Напрямки поширення гуманістичних ідей в Україні в XIV – першій половині xviIст.
- •29. Докажіть, що початки культурного відродження в Україні в хіх ст. Носили закономірний характер.
- •30. Поясніть, чому Трипілля вважається прадавньою цивілізацію на території України?
4. Визначте вплив християнства на розвиток культури Русі-України.
Культура Київської держави – яскраве та багатогранне явище, яке стало наслідком тривалого процесу внутрішнього розвитку східнослов’янського суспільства і увібрало все краще від своїх слов’янських предків та від світової цивілізації. Запровадження християнства на Русі справило великий вплив на розвиток її культури. Воно зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя, сприяло поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек. Після прийняття християнства розширилися політичні, економічні та культурні зв’язки з багатьма європейськими державами, насамперед з Візантією, Болгарією, Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Римом та скандинавськими державами.
Християнство на Русі справило великий вплив на розвиток кам'яної, архітектури. Першого кам'яного церквою на Русі булл Десятинна церква, побудована у Києві в 989-996 рр.
Києво-Печерський монастир є чудовою пам’яткою архітектури, де поєднується візантійське і руське архітектурне мистецтво.
Давньоруський іконопис набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису.
Осередками освіти в Київській Русі стали церкви та монастирі, які сприяли розвиткові літератури та мистецтва
5.Література та літописання в Київській Русі.
Писемність у східних слов'ян з'явилася приблизно ще в першій половині IX століття. У «Житії» слов'янського просвітника Кирила зберігся переказ, що він бачив у 860 в кримському Херсонесі (Корсуні) книги, написані «руськими письменами». Ці ж «руські письмена» згадують й арабські письменники Х століття.
Введення християнства значно прискорило розвиток5 писемності і літератури на Русі. Ще в 60-70-х роках IX століття візантійський імператор Михайло III відправив до слов'ян двох братів-священиків з Фесалонік (Солуні) — Костянтина (в чернецтві — Кирило) і Мефодія.
Вони упорядкували слов'янський алфавіт і переклали на церковнослов'янську (староболгарську) мову Євангеліє. На початок XI століття на Русі використовувалися дві системи письма — кирилиця, що базувалася на грецькому алфавіті, і глаголиця — розроблена Кирилом фонетична система, яка була менш популярна. Причому ще до ІХ століття місцеве населення користувалося абеткою з 27 літер, тоді як класична кирилиця нараховує 43 літери.
Писемна література, яка сформувалася в Київській Русі на початку XI століття, спиралася на два найважливіших джерела — усну народну творчість і християнську традицію, що прийшла з сусідніх держав, насамперед Візантії. Вершиною усної народної творчості став героїчний билинний епос, що склався до Х столітті і розвивався в XI—XIII століттях. Головною темою билин київського циклу стала боротьба з іноземними загарбниками, ідея єдності і величі Русі
Згодом на Русі з'явилися оригінальні твори. Мабуть, першим самостійним жанром давньоруської літератури стало літописання. Початок його відносять ще на кінець Х століття. «Повість временних літ» є літописним зведенням. Вона була створена на початку XII століття ченцем Нестором на основі декількох давніших літописів X—XI століть. Одна з величезних заслуг Нестора полягає в тому, що він об'єднав місцеві, регіональні записи «за літами» в єдиний, загальноруський літопис.
З початком роздрібненості Русі літописи складалися в кожному великому феодальному центрі. Останніми з літописних руських зводів, що дійшли до нас, є Київський (1200) і Галицько6-Волинський (кінець XIII століття). Галицько-Волинский літопис — головне джерело для вивчення історії південно-західних князівств. Найбільш цікава та частина літопису, в якій розповідається про князювання Данила Романовича. Автор був гарячим прихильником Данила, ймовірно, його дружинником, володів літературним талантом і широкою ерудицією. Тому літопис являє цінність як для історії, так і для літератури.