- •Вступ. Культура стародавніх народів та цивілізацій на території україни.
- •Культура середньовічної східноєвропейської держави - україни-русі.
- •Розвиток культури українського народу в хіу - хуііі ст.
- •Формування української класичної культури (кінець хуііі - хіХст.)
- •Тема : розвиток української культури в добу соціальних катаклізмів (1900-1920рр.)
- •I.I. Мечников
- •Українська культура в сучасну добу.
- •Теоретичні питання:
- •Поняття культури та її складові.
- •2. Місце і роль культури в становленні особистості.
- •3. Культурні здобутки східнослов'янських племен у дохристиянську добу.
- •4. Визначте вплив християнства на розвиток культури Русі-України.
- •5.Література та літописання в Київській Русі.
- •6. Архітектура доби Київської Русі. Софія Київська – феномен архітектури та пам’ятка культури.
- •7. Визначте місце, роль та вплив культури Київської Русі на формування та подальший розвиток культури українського народу.
- •8. Стан, розвиток та здобутки української культури наприкінці XVII початку xviiIст.
- •9. Козацький літопис та його місце у розвитку національної самосвідомості українського народу.
- •10. Г.Сковорода – його місце і роль в українській культурі.
- •11. Діяльність українських братств та їх внесок у розвиток освіти.
- •12. Покажіть складові фундаменту на якому зросло та утвердилося національно-культурне відродження в Україні в хіх ст.
- •13. Розкрийте значення української мови для поступу вітчизняної культури . Назвіть найвідоміших діячів на ниві українського мовознавства.
- •14. Покажіть місце і роль і. Котляревського і т. Шевченка в становленні та поширенні української літературної мови. Внесок п. Куліша в утвердження української мови.
- •15. Покажіть історію розвитку українського театру та драматургії в хіх ст.
- •16. Докажіть, що т. Шевченко відігравав ключову роль у відродженні та розвитку української культури.
- •17. Покажіть складові української класичної культури хіх ст. Та коротко охарактеризуйте кожну з них. Назвіть найвідоміших діячів цієї культури.
- •18. Криза реалізму та поява модерністської течії в українській культурі на рубежі хіх – хх ст.19
- •19. Культурне життя західноукраїнських земель у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії (1920-30-ті pp.).
- •20. Національно-культурне відродження в усрр (1923-1933 рр.): здобутки і досягнення більшовицької кампанії «українізації».
- •21. «Розстріляне відродження» вітчизняної культури (30-ті pp. XX століття).
- •22. Культура Радянської України у роки Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.).
- •23. Мистецтво і архітектура в сучасну добу.
- •24. Хрущовська «відлига» та розвиток української культури (1956-1964 pp.).
- •25. Стилі, напрямки, творчі об’єднання в українській літературі кінця хіх – початку хх ст.
- •26. Розкрийте стан культури та її особливості на західноукраїнських землях в хіх ст. Покажіть здобутки в цій царині та назвіть найяскравіших представників цієї гілки вітчизняної культури.
- •27. Проаналізуйте антиукраїнську діяльність царату в хіх ст. Та розкрийте причини такої політики. Покажіть її наслідки для української культури.
- •28. Напрямки поширення гуманістичних ідей в Україні в XIV – першій половині xviIст.
- •29. Докажіть, що початки культурного відродження в Україні в хіх ст. Носили закономірний характер.
- •30. Поясніть, чому Трипілля вважається прадавньою цивілізацію на території України?
19. Культурне життя західноукраїнських земель у складі Польщі, Чехословаччини та Румунії (1920-30-ті pp.).
20. Національно-культурне відродження в усрр (1923-1933 рр.): здобутки і досягнення більшовицької кампанії «українізації».
Розвиток української культури XX ст. можна характеризувати як період її національно-державного відродження, започаткований демократичними перетвореннями з 1917 р.
Етап національного відродження початку XX ст. був логічним продовженням процесу, започаткованого наприкінці XIX ст. і тісно пов'язаного з утворенням національної державності. У І Універсалі Центральної Ради сутність національного відродження було визначено словами: "Віднині самі творитимемо наше життя". За короткий час, у 1917—1921 рр., сформувалися соціально-політичні та національно-духовні цінності, які протягом усього XX ст. визначали тенденцію розбудови національної державності та культури. Під час національного відродження створився той особливий клімат, який благотворно позначився на розвитку усієї нації і багато в чому визначив усю подальшу історію України. Це відродження відбувалося за умов проголошення національної суверенної держави при повному дотриманні демократичних засад рівності українського народу й тих народів, що жили на території України. З 1923 р. бере початок нова хвиля українського відродження, відома під назвою "українізації". Ідеологи та організатори цього процесу — українські націонал-комуністи, передусім О. Шумський та М. Скрипник, розглядали українізацію як залучення широких мас до національної освіти та культури, як "дерусифікацію пролетаріату". Закінчився швидкоплинний період національного відродження трагічно. Уже в 1926 р. Й. Сталін та його підручні в Україні почали наступ на національну культуру, що супроводжувався переслідуванням, а далі й фізичним знищенням найкращих сил творчої22 інтелігенції. "Розстріляне відродження" — під такою назвою увійшла в українську історію ця сторінка національної культури.
21. «Розстріляне відродження» вітчизняної культури (30-ті pp. XX століття).
Розстріляне відродження — духовно-культурне та літературно-мистецьке покоління 20-х — початку 30-х рр. в Україні, яке дало високохудожні твори у галузі літератури, філософії, живопису, музики, театру і яке було знищене тоталітарним сталінським режимом.
Термін «розстріляне відродження» належить Єжи Ґедройцю. Вперше це формулювання з'явилося у листі Єжи Ґедройця до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року — як пропозиція назви антології української літератури 1917–1933 років, що її на замовлення Ґедройця підготував Лавріненко
Початком масового нищення української інтелігенції вважається травень 1933 року, коли 12—13 відбулися арешт Михайла Ялового і самогубство Миколи Хвильового, у недоброї пам'яті харківському будинку «Слово».
Кульмінацією дій радянського репресивного режиму стало 3 листопада 1937 року. Тоді, «на честь 20-ї річниці Великого Жовтня» у Соловецькому таборі особливого призначення за вироком Трійки розстріляний Лесь Курбас. У списку «українських буржуазних націоналістів», розстріляних 3 листопада також були Микола Куліш, Матвій Яворський, Володимир Чеховський, Валер'ян Підмогильний, Павло Филипович, Валер'ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий та інші. Загалом, в один день за рішенням несудових органів, було страчено понад 100 осіб представників української інтелігенції — цвіту української нації23.