
- •1. Умови експлуатації нафтопромислових машин і механізмів. Конструктивні, експлуатаційні та технологічні фактори, які визначають несучу здатність обладнання.
- •2. Обладнання для експлуатації свердловин механізованими способами. Область раціонального застосування та порівняльний аналіз.
- •3 . Порівняльний аналіз кінематичних схем приводів шсн. Безбалансирні приводи. Особливості їх конструкції.
- •4. Склад і особливості конструкції обладнання шсну.
- •5. Статичні і динамічні навантаження в точці підвішування штанг. Загальні принципи їх розрахунку.
- •6. Виконувані функції, умови експлуатації та експлуатаційні вимоги до шсну. Різновиди індивідуальних приводів.
- •7. Кінематичний розрахунок балансирного приводу шсн за наближеною теорією.
- •8. Умови зрівноваження приводів шсн. Способи зрівноваження, їх переваги і недоліки.
- •9. Динамограма роботи шсну без і із врахуванням реальних умов експлуатації. Визначення за динамограмою навантажень в точці підвішування штанг і довжини ходу плунжера, устьового штока.
- •10. Виконувані функції, умови роботи та експлуатаційні вимоги шсну, технічні показники.
- •11. Розрахунок потужності приводу шсну.
- •12. Основні положення методики вибору шсну для заданих умов експлуатації.
- •13. Регулювання режиму роботи шсну.
- •14. Загальні принципи розрахунку тангенціальних зусиль на пальці кривошипа верстата-качалки.
- •15. Перевірочний розрахунок на статичну міцність основних деталей верстата-качалки (балансир, вісь балансира, траверса, шатун, опора траверси).
- •16. Область раціонального застосування, конструкція та принцип роботи свердловинних штангових насосів. Швидкозношувані вузли.
- •17. Умови експлуатації шсн. Розрахунок основних деталей насоса на міцність.
- •18. Штангові свердловинні насоси. Призначення, класифікація насосів, основні параметри.
- •19. Насосні штанги, призначення, умови експлуатації, розмірний ряд, матеріали.
- •20. Насосні штанги. Типи. Конструкції. Основи теорії корозійно-втомної міцності насосних штанг.
- •21. Діючі навантаження та методика розрахунку насосних штанг.
- •22. Причини руйнування штанг. Способи і засоби підвищення працездатності насосних штанг.
- •23. Трубчасті та безперервно намотувані штанги їх переваги і недоліки.
- •24. Умови роботи нкт в штангових насосних установках. Діючі навантаження.
- •25. Методика вибору колони нкт, агрегатів і обладнання для промивання піщаних пробок.
- •26. Технологічний процес експлуатації нкт. Причини порушення працездатності нкт та основні напрямки її підвищення.
- •27. Загальні принципи розрахунку гладких і рівноміцних нкт.
- •28. Засоби для діагностування працездатності підземного обладнання штангових свердловинних насосних установок.
- •29. Гідроприводні штангові насосні установки. Призначення, класифікація, принципові схеми і склад обладнання.
- •30. Установки безштангових свердловинних насосів з гідроприводом. Призначення, умови експлуатації, основні принципові схеми гідропоршневих насосних установок.
- •31. Конструкція, принцип роботи та умови експлуатації діафрагмового насоса. Швидкозношувані вузли.
- •32. Установки струменевих насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання, технічні показники
- •33. Установки діафрагмових насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання. Технічні показники.
- •34. Установки гвинтових штангових насосів. Призначення, склад обладнання, область застосування, технічні показники.
- •35. Умови роботи, діючі навантаження та особливості розрахунку насосних штанг в комплекті обладнання установки гвинтових штангових насосів.
- •36. Типи та конструкції приводів гвинтових штангових насосів.
- •37. Види ремонтів свердловин, аналіз аварій в нафтових і газових свердловинах.
- •38. Основні вимоги до обладнання для виконання підземного ремонту свердловин.
- •39. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Склад обладнання, технічні показники.
- •40. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Вибір найвідповіднішої моделі підйомного агрегату для відомих умов застосування.
- •41. Засоби механізації і автоматизації спо при підземному ремонті свердловин. Умови експлуатації, експлуатаційні і конструктивні вимоги.
- •42. Пристрої та інструмент для виконання робіт при підземному ремонті свердловин.
- •43. Пристрої для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Проблеми ваги і металоємності.
- •44. Інструмент для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Призначення, типи. Технічні та експлуатаційні показники. Переваги і недоліки.
- •46. Інструмент для виконання аварійно-відновних робіт в свердловинах (ловильний інструмент, фрези). Призначення, типи, характеристики інструменту.
- •47. Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах. Технічні і експлуатаційні показники.
- •48. Обгрунтування вибору підйомного обладнання для промивання піщаних пробок.
13. Регулювання режиму роботи шсну.
Режим роботи ШСНУ регулюється за допомогою зміни частоти ходів головки балансира і довжини ходу полірованого штока.
Частота ходів змінюється зміною шківів клинопасової передачі приводу верстата-качалки. Довжина ходу змінюється шляхом переставлянням пальців шатунів на кривошипі.
14. Загальні принципи розрахунку тангенціальних зусиль на пальці кривошипа верстата-качалки.
При балансирному урівноваженні зусилля Ршат, що діє уздовж шатуна, можна розкласти на дві складові: нормальну N і тангенціальну Т. Нормальна складова сприймається підшипниками кривошипа валу і на обертаючий момент впливу не надає:
N=Pшат cosα
Тангенціальна сила визначає обертаючий момент, необхідний для обертання валу з постійною кутовою швидкістю
Т = Pшат sinα.
Підставивши значення сили Pшат, одержимо для ходу вгору
Тв=(с1в+с2в cosα) sinα= с1вsinα+( с2в/2) sin2α
для ходу вниз
Тн=(с1н+с2н cosα) sinα= с1нsinα+( с2н/2) sin2α
Визначимо графічно максимальну тангенціальну силу. Графік (мал) є сумою двох синусоїд: с1sinφ - характеризує зміну статичних сил за оборот кривошипа і с2sinφ - зміна динамічних сил. З графіка видно, що максимальне зусилля досягається в двох випадках, при положенні кривошипа, відповідному куті φ1=45-600 і куту φ2=225-2400.
15. Перевірочний розрахунок на статичну міцність основних деталей верстата-качалки (балансир, вісь балансира, траверса, шатун, опора траверси).
Перевірочний розрахунок осі балансира
Вісь балансира розміщена на двох підшипниках кочення, в середній частині є двотавр.
На квадратну частину осі опирається балансир.
Визначимо навантаження на вісь балансира:
R = Рмах +2×Рш +Qб, Н
де Рмах кН – навантаження на головку балансира;
Рш кН – зусилля в одному шатуні;
Qб Н – вага балансира в зібраному виді.
Знаходимо реакції в опорі А і опорі В. Ці реакції по величині будуть рівні, так як навантаження прикладене по середині:
RА= RВ= R / 2 кН.
Найбільший згинаючий момент буде по середині осі:
Ммах = RА×(а / 2) = Н×м.
Визначимо напруження згину по середині осі:
sзг = Ммах/W×106,
де Ммах - Н×м – найбільший згинаючий момент на осі;
W – момент опору осі.
W = b3 / 6 = м3;
Тоді
sзг = … МПа.
Коефіцієнт запасу міцності буде становити:
n = [sзг ]/ sзг
Розрахунок
шатуна
Максимальне зусилля розтягу в тілі шатуна визначається за формулою:
Напруження в тілі шатуна
де F – площа перерізу шатуна.
Знаходимо коефіцієнт запасу міцності і порівнюємо з допустимим:
Балансир Траверса
16. Область раціонального застосування, конструкція та принцип роботи свердловинних штангових насосів. Швидкозношувані вузли.
Свердловинні штангові насоси раціонального застосовувати для відкачування з нафтових свердловин рідини з об'ємною обводненістю не більше 99 %, із змістом вільного газу на прийомі насоса не більше 25 %. Подача насоса складає від 5,5 до 400 м3/добу. Глибина підвіски насоса досягає 3500 м .
Вставні насоси рекомендується застосовувати при експлуатації свердловин великої та середньої глибини (висота підйому рідини більше 1000 м), а також при експлуатації свердловин, в яких для заміни насоса доводиться часто проводити спуско-підйомні роботи.
Насоси з верхнім розміщенням замкової опори рекомендовано використовувати в свердловинах з:
- середнім і високим вмістом піску;
- середнім вмістом газу з глибиною, що не перевищує 1500 м;
- наявністю сірководню з глибиною, що не перевищує 1500 м;
- наявністю двоокису вуглецю з глибиною до 2000 м.
Використання насосів у свердловинах з глибиною спуску більше 2100 м не рекомендується.
Насоси з нижнім розміщенням замкової опори рекомендовано використовувати в свердловинах з:
- високим дебітом з глибиною, що не перевищує 900 м;
- низьким рівнем відкачуваної рідини з глибиною свердловини 900-2000 м;
- наявністю пластової води при глибині свердловини до 1500 м;
середнім вмістом газу при глибині до 1500 м;
у викривлених свердловинах.
Невставні насоси доцільно використовувати переважно для значних дебітів на свердловинах з невеликою глибиною, коли вставні насоси не забезпечують необхідного відбору рідини.
Штангові насоси свердловин по конструкції діляться на дві групи: невставні і вставні. Насоси ці випускаються з умовними діаметрами від 28 до 93 мм, з довжиною ходу плунжера до 6000 мм. Штангові насоси свердловин можуть експлуатуватися у нормальних, обводнених свердловинах, а також в свердловинах з піскопроявленням, парафінистою нафтою, газопроявом і в корозійному середовищі з температурою до 130 °С.
Свердловинні насоси являють собою вертикальну конструкцію одинарної дії з нерухомим циліндром, рухомим металевим плунжером та кульковими клапанами; спускаються в свердловину на колоні НКТ або штанг.
Насоси бувають вставні і не вставні і виготовляються слідуючих типів:
НВ1 – вставні із замком зверху;
НВ2 – вставні із замком зверху;
НН – невтавні без лівця;
НН1 – невставні із захоплюючим штоком;
НН2 – невставні із лівцем.
Виготовляють насоси наступних конструктивних виконань:
по конструкції (виконанню) циліндра: Б – з товстотілим суцільним (безвтулковим) циліндром; С – із складальним (втулковим) циліндром;
по конструктивним особливостям, які визначають функціональне призначення (областю застосування): Т – із пустотілим (трубчастим) штоком, який забезпечує підйом рідини по каналу колони трубчатих штанг; А – із сцеплюючим пристроєм (тільки для насосів типу НН), який забезпечує зчеплення колони насосних штанг з плунжером насоса; Д1 – одноступінчаті, двохплунжерні, які забезпечують створення гідравлічного обважненого низу; Д2 – двохступінчаті, двох плунжерні, які забезпечують двухступінчатий стиск відкачуваної рідини;
по стійкості до середовища : без позначення – стійкі до середовища, яке містить механічні домішки до 1,3 г/л (нормальні); И – стійкі до середовища, яке містить механічні домішки до більше 1,3 г/л (абразивностійкі).
Конструктивно всі насоси складаються із циліндра, плунжера, клапанів, замка (для вставних насосів), приєднувальних та установочних деталей.
Принцип роботи заклечається в наступному. При ході плунжера вверхв між клапанному просторі циліндра створюється розрідження, за рахунок якого відкривається всмоктуючий клапан і здійснюється наповнення циліндра. Потім, при ході плунжера вниз між клапанний об’єм стискається, за рахунок чого відкривається нагнітальний клапан і рідина, яка знаходиться в циліндрі перетікає в зону над плунжером. Періодично здійснюючі плунжером переміщення вверх і вниз забезпечують відкачування пластової рідини і нагнітання її на поверхню.
Штангові свердловинні насоси виготовляють сімох типів:
1) НСВ1 - вставний одноступінчатий одноплунжерный із замком вгорі;
2) НСВ2 - вставний одноступінчатий одноплунжерный із замком внизу;
3) НСВГ - вставний одноступінчатий двохплунжерный із замком вгорі;
4) НСВД - вставний двохступінчатий двохплунжерный із замком вгорі;
5) НСН1 - невставний одноступінчатий одноплунжерный із захоплюючим штоком;
6) НСН2 - невставной одноступінчатий одноплунжерный з лівцем;
7) НСНА - невставний одноступінчатий одноплунжерный з автозцепом.
Швидкозношуваними вузлами і деталями штангових свердловинних насосів є:
циліндр;
плунжер;
клапанні вузли(сідла з кульками)