
- •1. Умови експлуатації нафтопромислових машин і механізмів. Конструктивні, експлуатаційні та технологічні фактори, які визначають несучу здатність обладнання.
- •2. Обладнання для експлуатації свердловин механізованими способами. Область раціонального застосування та порівняльний аналіз.
- •3 . Порівняльний аналіз кінематичних схем приводів шсн. Безбалансирні приводи. Особливості їх конструкції.
- •4. Склад і особливості конструкції обладнання шсну.
- •5. Статичні і динамічні навантаження в точці підвішування штанг. Загальні принципи їх розрахунку.
- •6. Виконувані функції, умови експлуатації та експлуатаційні вимоги до шсну. Різновиди індивідуальних приводів.
- •7. Кінематичний розрахунок балансирного приводу шсн за наближеною теорією.
- •8. Умови зрівноваження приводів шсн. Способи зрівноваження, їх переваги і недоліки.
- •9. Динамограма роботи шсну без і із врахуванням реальних умов експлуатації. Визначення за динамограмою навантажень в точці підвішування штанг і довжини ходу плунжера, устьового штока.
- •10. Виконувані функції, умови роботи та експлуатаційні вимоги шсну, технічні показники.
- •11. Розрахунок потужності приводу шсну.
- •12. Основні положення методики вибору шсну для заданих умов експлуатації.
- •13. Регулювання режиму роботи шсну.
- •14. Загальні принципи розрахунку тангенціальних зусиль на пальці кривошипа верстата-качалки.
- •15. Перевірочний розрахунок на статичну міцність основних деталей верстата-качалки (балансир, вісь балансира, траверса, шатун, опора траверси).
- •16. Область раціонального застосування, конструкція та принцип роботи свердловинних штангових насосів. Швидкозношувані вузли.
- •17. Умови експлуатації шсн. Розрахунок основних деталей насоса на міцність.
- •18. Штангові свердловинні насоси. Призначення, класифікація насосів, основні параметри.
- •19. Насосні штанги, призначення, умови експлуатації, розмірний ряд, матеріали.
- •20. Насосні штанги. Типи. Конструкції. Основи теорії корозійно-втомної міцності насосних штанг.
- •21. Діючі навантаження та методика розрахунку насосних штанг.
- •22. Причини руйнування штанг. Способи і засоби підвищення працездатності насосних штанг.
- •23. Трубчасті та безперервно намотувані штанги їх переваги і недоліки.
- •24. Умови роботи нкт в штангових насосних установках. Діючі навантаження.
- •25. Методика вибору колони нкт, агрегатів і обладнання для промивання піщаних пробок.
- •26. Технологічний процес експлуатації нкт. Причини порушення працездатності нкт та основні напрямки її підвищення.
- •27. Загальні принципи розрахунку гладких і рівноміцних нкт.
- •28. Засоби для діагностування працездатності підземного обладнання штангових свердловинних насосних установок.
- •29. Гідроприводні штангові насосні установки. Призначення, класифікація, принципові схеми і склад обладнання.
- •30. Установки безштангових свердловинних насосів з гідроприводом. Призначення, умови експлуатації, основні принципові схеми гідропоршневих насосних установок.
- •31. Конструкція, принцип роботи та умови експлуатації діафрагмового насоса. Швидкозношувані вузли.
- •32. Установки струменевих насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання, технічні показники
- •33. Установки діафрагмових насосів для видобутку нафти. Призначення, область застосування, склад обладнання. Технічні показники.
- •34. Установки гвинтових штангових насосів. Призначення, склад обладнання, область застосування, технічні показники.
- •35. Умови роботи, діючі навантаження та особливості розрахунку насосних штанг в комплекті обладнання установки гвинтових штангових насосів.
- •36. Типи та конструкції приводів гвинтових штангових насосів.
- •37. Види ремонтів свердловин, аналіз аварій в нафтових і газових свердловинах.
- •38. Основні вимоги до обладнання для виконання підземного ремонту свердловин.
- •39. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Склад обладнання, технічні показники.
- •40. Підйомні агрегати для виконання робіт при підземному ремонті свердловин. Вибір найвідповіднішої моделі підйомного агрегату для відомих умов застосування.
- •41. Засоби механізації і автоматизації спо при підземному ремонті свердловин. Умови експлуатації, експлуатаційні і конструктивні вимоги.
- •42. Пристрої та інструмент для виконання робіт при підземному ремонті свердловин.
- •43. Пристрої для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Проблеми ваги і металоємності.
- •44. Інструмент для виконання спо при підземному ремонті свердловин. Призначення, типи. Технічні та експлуатаційні показники. Переваги і недоліки.
- •46. Інструмент для виконання аварійно-відновних робіт в свердловинах (ловильний інструмент, фрези). Призначення, типи, характеристики інструменту.
- •47. Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах. Технічні і експлуатаційні показники.
- •48. Обгрунтування вибору підйомного обладнання для промивання піщаних пробок.
5. Статичні і динамічні навантаження в точці підвішування штанг. Загальні принципи їх розрахунку.
Під час експлуатації ШСНУ точка підвісу штанг знаходиться під дією постійних і змінних навантажень.
Постійні:
- вага штанг в рідині Ршт
- вага стовпа рідини, який піднімає насос Рр
- тиск рідини на плунжер Рг який зменує ці навантаження.
Змінні:
- інерційні Рі які обумовлені змінною за величиною швидкістю руху колони насосних штанг і стовпа рідини
- вібраційні навантаження Рв які обумовлені коливальними процесами в колоні штанг при зміні навантажень при прикладанні і знятті гідростатичних навантажень
- внаслідок тертя насосних штанг об труби Ртр.шт
Ртр.шт=0,5µтр*β*Ршт
µтр – коефіцієнт тертя між штангами і трубами
β – кут відхилення свердловини від вертикалі
- навантаження від тертя плунжера об циліндр
1,84D/δ-137 – для обводнених
Ртр.пл
1,84D/δ-137 – для не обводнених
- навантаження внаслідок гідравлічного тертя рідини в підйомних трубах
Інерційні і вібраційні навантаження відносяться до динамічних навантажень
При збільшенні швидкості відкачування нафти із свердловини (зміна качань балансира) зростає величина динамічного навантаження та інтенсивність його прикладання.
При русі точки підвісу штанг вгору:
(максимум)
Рв=
+
Рр-Рг+Рів+ Рвв+ Ртр.шт+ Ртр.пл.в+ Ртр.т
При русі вниз:
(мінімум)
Рн=
-Рг-(Рін+Рвн+
Ртр.шт.н+ Ртр.пл.н)
Рж – вага стовпа рідини
- вага насосних штанг в рідині
Ршт – вага насосних штанг в повітрі
Кн, Кв – поправочні коефіцієнти до динамічного навантаження
Кн = 2,754*D-0.294; Кв = 2,042*D-0.206
D – діаметр плунжера
а1, а2, α1, α2 – кінематичні коефіцієнти верстата качалки
α1 = 1,05 а1 = 1,95
α2 = 0,90 а2 = 1,15
dP – опосередкований діаметр насосних штанг
dP – dшт - одноступенева колона насосних штанг
6. Виконувані функції, умови експлуатації та експлуатаційні вимоги до шсну. Різновиди індивідуальних приводів.
Приводи ШСНУ призначені для перетворення обертового руху електродвигуна в зворотно поступальний рух точки підвісу штанг.
На практиці найбільше застосовуються індивідуальний привід. Він поділяється в залежності від руху:
балансирні (одноплечі і двоплечі);
безбалансирні;
гідро і пнемо привід.
Недоліком балансирного приводу є те, що за 4 ланкового механізму точка підвісу штанг не здійснює гармонійний рух, а більш складний. Це викликає ріст прискорень і напружень.
При використанні безбалансирного приводу ці недоліки частково зникають бо немає 4 ланкового механізму він замінюється гнучкою ланкою.
Є механічні, гідравлічні, пневматичні приводи безбалансирного приводу.
Гідропривід:
переваги: великий хід плунжера насоса забезпечує краще наповнення насоса; підвищує обмежений ККД; сприяє правильній роботі та покращує умови роботи насосних штанг.
збільшуються габарити, низький ККД приводу; необхідність догляду, низька працездатність ущільнень.
Основні параметри приводів ШСНУ:
вантажопідйомність
довжина ходу точки підвісу штанг
частота двійних ходів
максимальний крутний момент на веденому валу редуктора
Класифікація:
По вантажопідйомності:
легкі Р ≤ 30 кН
середні 30 < Р < 50 кН
важкі Р > 50 кН
За довжиною ходу:
коротко ходові S < 1м
середньо ходові 1 < S < 3м
довго ходові 3 < S < 6м
зверхдовгоходові S > 6м
По частоті двійних ходів
тихохідні n ≤ 5 хв-1
середньо ходові 5 < n < 15 хв-1
швидкохідні n > 15 хв-1
По потужності
малопотужні N = 5 кВт
середньо потужні 5 < N < 25 кВт
потужні 5 < N < 25 кВт
зверх потужні N > 100 кВт