21.1. Комп’ютерні мережі та мережні технології. Локальні, регіональні та міжнародні мережі. Інтернет.

Комп'ютерна мережа – сукупність взаємозв'язаних (через канали передачі даних) ПК, які забезпечують користувачів засобами обміну інформацією і колективного використання ресурсів мережі: апаратних, програмних та інформаційних.

Об'єднання ПК у мережу дає змогу спільно використати диски великої ємності, принтери, основну пам’ять, мати спільні програмні засоби і дані. Основним призначенням комп'ютерної мережі є забезпечення простого, зручного і надійного доступу користувача до спільних розподілених ресурсів мережі та організація їх колективного використання з надійним захистом від несанкціонованого доступу, а також забезпечення зручними і надійними засобами передачі даних між користувачами мережі.

ПК підключаються до мережі через вузли комутації. Вузли комутації з’єднуються між собою канали зв’язку. Вузли комутації разом з каналами зв’язку утворюють середовище передачі даних. Комп’ютери, підключені до мережі, у літературі називають вузлами, абонентськими пунктами чи робочими станціями. Комп’ютери, що виконують функції керування мережею чи надають які-небудь мережеві послуги, називаються серверами.

В залежності від розташування ПК, мережі поділяються на локальні та глобальні.

Локальні мережі об’єднують ПК, розташовані на відстані не більше кількох кілометрів. Як правило, ЛМ створюється в межах одної організації. Такі мережі інколи ще називають корпоративними системами. Найпростішим прикладом ЛМ є два ПК, що мають мережі плати і з’єднані між собою кабелем. Приклад більш складної ЛМ – це декілька ПК (робочих станцій), що з’єднані з більш потужним ПК (сервером). У таких ЛМ можна здійснювати доступ з одного ПК до інформації як на сервері, так і на інших робочих станціях.

Глобальна мережа може включати інші мережі, локальні мережі, окремі віддалені комп’ютери. Елементи таких мереж можуть розташовуватися на значних відстанях один від одного.

Глобальні мережі поділяються на міські, регіональні, національні та міжнародні.

Регіональні мережі об'єднують користувачів регіону, невеликих країн. Як канали зв'язку в них найчастіше застосовуються телефонні лінії. Відстані між вузлами мережі становлять 10 – 1000 км. Прикладами такої мережі є комп'ютерна мережа, що об'єднує комп'ютери, які знаходяться в будинках одного або кількох кварталів, комп'ютери директорів шкіл району, комп'ютерна мережа «Воля» в Києві та інші.

Міжнародні мережі охоплюють територію декількох держав і видовжуються на сотні і тисячі кілометрів. Міжнародні мережі часто з’єднують багато локальних і регіональних мереж. Найбільшими глобальними міжнародними мережами є FidoNet та Internet

Призначення Фідонета полягає в обміні текстовими повідомленнями в конференціях користувачів і особистими повідомленнями. У ньому немає сайтів, а передача і розсилання файлів існує у ролі побічної можливості. Фідонет не є частиною Інтернету. Зокрема, можна підключатися до Фідонету, не маючи облікового запису в Інтернеті і не платячи грошей нікому. У Фідонеті, зазвичай, немає анонімності. Користувачі відомі за своїми справжніми іменами та прізвищами.

Найбільш відомою глобальною мережею є мережа Internet.

Internet – це світова глобальна комп’ютерна мережа, що поєднує мільйони комп’ютерів і сотні мільйонів користувачів в всьому світі. Вона охоплює практично всю земну кулю і включає тисячі мережевих підсистем з комп’ютерами різних типів: від персональних до суперкомпютерів. Кожен користувач мережі Internet має унікальне ім’я (адресу). У наш час Інтернет став доступним не лише через комп'ютерні мережі, але й через супутники зв'язку, радіосигнали, кабельне телебачення, телефонні лінії, мережі стільникового зв'язку, спеціальні оптико-волоконні лінії і електропроводи