2. Транслятори. Інтерпретація та компіляція програм.

Транслятор (англ. translator - перекладач) - це програма-перекладач. Вона перетворює програму, написану на одній з мов високого рівня, в програму, що складається з машинних команд.Перекладачі реалізуються у вигляді компіляторів або інтерпретаторів. З точки зору виконання роботи компілятор і інтерпретатор істотно розрізняються.

Компілятор (англ. compiler - упорядник, збирач) читає всю програму цілком, робить її переклад і створює закінчений варіант програми на машинній мові, який потім і виконується.

Інтерпретатор (англ. interpreter - тлумач, усний перекладач) перекладає і виконує програму рядок за рядком. Після того, як програма відкомпілювати, ні сама вихідна програма, ні компілятор більше не потрібні. У той же час програма, що обробляється інтерпретатором, повинна заново переводитися на машинну мову при кожному черговому запуску програми. Відкомпілювалися програми працюють швидше, але інтерпретовані простіше виправляти і змінювати. Кожна конкретний мова орієнтована або на компіляцію, або на інтерпретацію - залежно від того, для яких цілей вона створювалася. Наприклад, Паскаль зазвичай використовується для рішення досить складних завдань, в яких важлива швидкість роботи програм. Тому даний мова зазвичай реалізується за допомогою компілятора.

З іншого боку, Бейсік створювався як мова для початківців програмістів, для яких порядкове виконання програми має незаперечні переваги.

Іноді для однієї мови є і компілятор, і інтерпретатор. У цьому випадку для розробки та тестування програми можна скористатися інтерпретатором, а потім відкомпілювати налагоджену програму, щоб підвищити швидкість її виконання.

Білет №9

1. Структурна (функціональна) схема персонального комп’ютера (ПК).

2. Склад і призначення прикладного програмного забезпечення.

Структурна ( функціональна) схема персонального комп'ютера (ПК). Персональні комп'ютери, робота яких грунтується на принципі програмного керування, мають схожу структуру. Всі вони включають такі апаратні засоби: центральний мікропроцесор, внутрішню і зовнішню пам'ять, системну шину, пристрої введення-виведення інформації. Спрощена структурна (функціональна) схема типового ПК має вигляд:

Центральний мікропроцесор, внутрішня і зовнішня пам'ять розміщуються в окремому системному блоці. Вони, а також всі основні пристрої введення-виведення даних і ряд інших пристроїв підключаються до системної шини. Системна шина виконує функцію зв'яз­ку між мікропроцесором, пам'яттю і всіма компонентами і вузлами ПК. Пристрої введен­ня-виведення підключаються до системної шини через відповідні їм адаптери, контролери або карти розширення.

Всі пристрої введення-виведення з точки зору їх використання поділяються на стандартні і нестандартні:

•стандартні - це дисплей (монітор) і клавіатура;

•нестандартні - це всі інші пристрої введення-виведення даних: різноманітні магнітні та оптичні диски, принтери, плотери, сканери, модеми,...

2. Склад і призначення прикладного програмного забезпечення.

Прикладне ПЗ – це програми, призначені для розв’язання завдань у різних предметних галузях (текстові редактори, електронні таблиці, бази даних, графічні пакети, навчальні програми, системи штучного інтелекту й експертні системи, системи мультимедіа, комп’ютерні ігри та розваги).

Текстовий редактор – це програма, призначена для створення і обробки текстів.

Електронна таблиця – це програма для обробки даних, поданих у вигляді таблиці.

Бази даних – це сукупність взаємозв’язаних даних, які відображають інформацію про певну предметну галузь.

Система управління базою даних – це програма, що призначена для організації, зберігання, обробки та пошуку інформації в базі даних.

Графічні пакети – це програма, призначена для створення та обробки графічної інформації.

Експертна система – це система, що містить інформацію про поняття та об’єкт певної предметної галузі, інформацію про їх поведінку і способи взаємодії, а також програми логічного висновку; вона призначена для імітації роботи людини – експерта в цій галузі.

Білет №10

1. Базова апаратна конфігурація ПК.

2. Системи обробки текстів. Текстові редактори, їх основні функції.

1. Базова апаратна конфігурація (ПК). З функціональної точки зору основними вузлами ЕОМ, в тому числі і ПК, є процесор (АЛЛ і ПУ), пам'ять (внутрішня і зовнішня) та периферійні пристрої (зовнішні пристрої введення-виведення даних і ряд інших пристроїв). Так як пристрої ПК поділяються на внутрішні (системні) і зовнішні, а також на обов'язкові і необов'язкові, то можна говорити, що ПК включає базовий комплект, периферійні пристрої та інші технічні засоби, що орієнту­ють її на універсальне або конкретне застосування. Структурна схема базового комплекту і основних периферійних пристроїв типового ПК має вигляд:

Мінімальний стандартний базовий комплект ПК (базова конфігурація) складається з трьох основних частин: системного блоку, монітора (дисплея) і клавіатури. При відсутності однієї з цих частин ПК непрацездатний. Зараз у стандартний склад ПК обов'язково включається миша, без якої на сучасних ПК працювати неможливо.

Системний блок є основою ПК: у ньому здійснюються всі основні обчислювальні операції, він керує введенням-виведенням інформації, здійснює її обробку і зберігання і керує всіма периферійними пристроями. Він включає: системну (материнська) плату, оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), адаптери (контролери) зовнішніх пристроїв, пристрої зовнішньої пам'яті на жорстких магнітних дисках (НМД), блок живлення.

Системна (материнська) плата - це складний електронний пристрій, на якому розміщені: мікропроцесор (МП); постійна (ПЗП) і енергонезалежна (СМОS) пам'ять; апаратна частина системи введення-виведення даних (ВІОS); системна шина пам'яті СШ; мікропроцесор­ний комплект (чипсет) — набір мікросхем, які керують роботою внутрішніх пристроїв і визначають основні функціональні можливості материнської плати; контактні гнізда (роз'єми) для підключення до СШ мікросхем (чипів) оперативної пам'яті; спеціальні роз'єми (слоти) для підключення до шини адаптерів (контролерів) зовнішніх пристроїв.

Мікропроцесор - основна мікросхема, яка забезпечує виконання більшості математичних та логічних операцій і здійснює загальне керування комп'ютером та обчислювальним процесом. Основна характер. МП - його швидкодія.

Постійний (ПЗЩ та напівпостійний (НПЗП) запам'ятовуючі пристрої апаратно виконані у вигляді спеціальних інтегральних схем. В ПЗП міститься спеціальний комплекс програм і функцій - базова система введення-виведення ВІОS. яка починає працювати зразу при включенні ПК. Вона робить тестування всього устаткування ПК і завантажує в ОП операційну систему (ОС). НПЗП - це енергонезалежна пам'ять (СМOS), яка містить інфор­мацію про склад і параметри всього устаткування ПК. В ній зберігаються всі установки ПК, а також поточні час і дата. Ця інформація не зникає при виключенні ПК, так як СМ05 отримує живлення від окремого акумулятора.

Оперативна пам'ять (ОП) призначена для зберігання даних і програм під час одного се­ансу роботи.

Адаптери (контролери) зовнішніх пристроїв - це електронні схеми управління одним або кількома периферійними пристроями, що приєднуються до системної шини. Призначення магнітних дисків (МД) довгострокове зберігання даних і програм.

Монітор - пристрій візуального подання даних (пристрій відображення текстової та графічної інформації на екрані). Використовуються чорно-білі та кольорові монітори.