
- •У чому полягає особливість формування інноваційних цілей (іц)
- •2.Які завдання виконує інноваційний менеджмент
- •Що розуміється під функціями інноваційного менеджменту і за якими ознаками їх розрізняють?
- •Що таке метод Делфі, у чому полягає його особливість?
- •Окресліть сферу діяльності інноваційного менеджера
- •6. Процес прийняття рішень в інноваційному менеджменті.
- •7. Як взаємодіють основні функції в системі інноваційного менеджменту?
- •8 . У чому полягає полягає особливість управління інноваціями на фірмаї Японії і сша ?
- •9. Яку роль відіграють гуртки якості у створенні інновацій? Наведіть приклади.
- •10. Система Кайдзен , її вплив на інн. Діяльність
- •11. Організаційні заходи фірм сша для підвищення ефективності інн. Діяльності
- •12. Як розвивається інноваційний менеджмент в Україні ? Наведіть приклади .
- •13. У чому полягає сутність інноваційного процесу ? Його відмінність від нтп ?
- •15. У чому полягає сутність наукової, науково – технічної, інноваційної діяльності та маркетингу в інноваційному процесі ?
- •16. Який вплив чинить розвиток інноваційного процесу на конкурентну боротьбу на світових ринках. Наведіть приклад
- •17.Опишіть особливості внутрішньо організаційної моделі інноваційного процесу на підприємстві
- •18.Якими критеріями керується підприємство при виборі нововведень. Охарактеризуйте їх
- •19.Які чинники впливають на успіх або провал нововеддень. Наведіть приклади
- •21.Які сфери аналізу, що є джерелом інноваційних ідей, виділив п.Друкер. П. Друкер виділяє сім джерел інноваційних ідей:
- •22.Основна мета політики України в галузі державного регулювання.
- •23.Принципи державної інноваційної політики.
- •24.Складові системи соціально-економічних нормативів.
- •25.Види цільових комплексних програм.
- •Класифікація державних цільових програм
- •26. Функції податкових заходів щодо інноваційної діяльності
- •27. Роль держави у сфері інноваційної діяльності
- •28. Інноваційні ризики
- •29. Які основні типи організаційних структур найчастіше використовуються при здійсненні інноваційних процесів в організації
- •30. Які основні форми інноваційного процесу використовують фірми. Розкрийте їх зміст
- •31. Хто такі інтрапренери? Яку рольову функцію вони виконують в організації нддкр?
- •32. Назвіть завдання з удосконалення організаційної структури інноваційного процесу.
- •33. Порівняльна характеристика джерел формування інформаційної бази інноваційного розвитку.
- •34. Структура інформаційної бази управління вибором напрямів і варіантів інноваційного розвитку.
- •35. Поясніть сутність підходу до оптимізації обсягу інформації для прийняття обґрунтованих рішень з вибору варіантів розвитку, а також до визначення граничної вартості додаткової інформації.
- •36.Показники оцінювання ефективності пошуку інформації .Схема виникнення похибки пошуку інформації.
- •37.Інформаційні моделі прийняття рішень про вибір варіантів інноваційного розвитку.
- •38.Модель сегментації як однієї із стадій формування цільового ринку на базі інновацій.
- •39.Схема взаємодії інформаційних потоків у процесі сегментації ринку.
- •40.Поняття інноваційного потенціалу підприємства ,його структура.
- •41. Основні положення методичного підходу до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства.
- •42. Розкрийте суть програмно – цільового менеджменту інноваціями.
- •43. Як здійснюється ресурсне планування інноваційної програми
- •44. У чому полягає методика вартісного аналізу інноваційної програми
- •45.Як організовується менеджмент інноваційної програми
- •52.Яку роль відіграє держава в стимулюванні винахідницької діяльності?
- •53.Як забезпечити дієве стимулювання творчої активності на підприємстві?
- •54.Який механізм стимулювання творчої активності існує на підприємствах України?
52.Яку роль відіграє держава в стимулюванні винахідницької діяльності?
З метою заохочення творчості будь-якої людини від ученого до робітника, світова практика накопичила і застосовує широкий спектр організаційних інструментів як на макро-, так і мікрорів-нях. Серед них важливими є:
• правовий захист інтелектуальної власності;
• розвиток патентної системи;
• удосконалення системи управління новим знанням;
• послаблення формалізації організаційної структури і розширення повноважень кваліфікованого персоналу в прийнятті рішень на робочому місці;
• раціональна організація праці та гнучкі режими роботи;
• організація проведення загальнонаціональних конкурсів винахідництва і новаторства; • модифікація поведінки персоналу, створення відповідного соціально-психологічного клімату в колективі, державі.
Стимулювання винахідницької активності здійснюється на всіх рівнях управління — від уряду до підприємства. Центральне місце в правовому полі регулювання винахідництва посідають правові аспекти охорони інтелектуальної власності — конституційні та федеральні закони, укази, постанови міністерств і відомств, різні цивільно-правові договори та ін.
У сфері інноваційної діяльності держава застосовує стимули двох видів - позитивні та негативні. До перших (позитивних) належать пільги та переваги, що надаються суб'єктам інноваційної діяльності з метою їх заохочення до здійснення такої діяльності. Негативні стимули у формі відповідальності за порушення вимог інноваційного законодавства та умов договорів інноваційного характеру спрямовані на захист публічних інтересів у цій сфері, а також законних приватних інтересів суб'єктів інноваційної діяльності та тих її учасників, що належать до інноваційної інфраструктури.
Фінансова підтримка за рахунок держави може надаватися у таких формах:
а) повного безвідсоткового кредитування пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів держави;
б) часткового безвідсоткового кредитування інноваційних проектів за рахунок коштів держави;
в) повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України) відсотків, сплачуваних суб'єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;
г) надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;
д) майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України "Про страхування".
53.Як забезпечити дієве стимулювання творчої активності на підприємстві?
Стимулювання (стимул) — це засіб, за допомогою якого здійснюється мотивація.
Люди, що мають справу з розробкою і впровадженням нової техніки та продукції, вирізняються серед інших категорій працівників високим рівнем освіти та інтелектуального розвитку. Для них характерне аналітичне мислення, підвищене почуття власної гідності, самостійність і незалежність. Виходячи з цього, стимулювання інноваційної праці має свої специфічні особливості, а саме: використання великої кількості матеріальних і нематеріальних, організаційних і психологічних стимулів, орієнтованих на задоволення потреб вищого рівня; надання процесу стимулювання в інноваційній сфері постійного характеру, а не одиничної тимчасової кампанії.
Успіх інноваційного процесу залежить від того, у якій мірі безпосередні учасники — персонал, зайнятий в інноваційному процесі, — зацікавлені у швидкому й економічно ефективному впровадженні результатів НДДКР у виробництво. Тут визначну роль відіграють методи й форми стимулювання їх праці з боку організації. Слід зазначити, що завдання стимулювання науково-технічної праці досить складне через його специфіку. Виникає необхідність підвищувати активність персоналу в пошуку нових знань, нових ідей, стимулювати прийняття нестандартних рішень і підтримувати атмосферу творчості.
Таким чином, в основі сучасного підходу до стимулювання праці в інноваційній сфері лежать такі завдання керівників організацій:
» максимально активізувати творчі здібності кожної особистості;
• спрямувати цю активність у русло досягнення конкретних інноваційних і економічних результатів.
Завдання менеджерів по суті зводиться до того, щоб створити умови, у яких би в найбільшій мірі міг розкритися творчий потенціал працівника та виникла б стійка потреба в напруженій і результативній праці. При цьому керівнику важливо брати до уваги ситуації, в яких здійснюється стимулювання, враховувати не тільки особисті здібності працівників, а і їх особисті мотиви: потреби, інтереси, пріоритети.
В основу стимулювання інноваційної активності компанією покладено такі принципи: - розкріпачення ініціативи;
- усебічна підтримка новаторства вищим керівництвом;
- простота і чіткість патентних процедур;
- швидкість і гласність розгляду заявок;
- заохочення подання як індивідуальних, так і групових заявок (нагородження, присвоєння почесних титулів і звань; публікація результатів у бюлетенях).