
- •У чому полягає особливість формування інноваційних цілей (іц)
- •2.Які завдання виконує інноваційний менеджмент
- •Що розуміється під функціями інноваційного менеджменту і за якими ознаками їх розрізняють?
- •Що таке метод Делфі, у чому полягає його особливість?
- •Окресліть сферу діяльності інноваційного менеджера
- •6. Процес прийняття рішень в інноваційному менеджменті.
- •7. Як взаємодіють основні функції в системі інноваційного менеджменту?
- •8 . У чому полягає полягає особливість управління інноваціями на фірмаї Японії і сша ?
- •9. Яку роль відіграють гуртки якості у створенні інновацій? Наведіть приклади.
- •10. Система Кайдзен , її вплив на інн. Діяльність
- •11. Організаційні заходи фірм сша для підвищення ефективності інн. Діяльності
- •12. Як розвивається інноваційний менеджмент в Україні ? Наведіть приклади .
- •13. У чому полягає сутність інноваційного процесу ? Його відмінність від нтп ?
- •15. У чому полягає сутність наукової, науково – технічної, інноваційної діяльності та маркетингу в інноваційному процесі ?
- •16. Який вплив чинить розвиток інноваційного процесу на конкурентну боротьбу на світових ринках. Наведіть приклад
- •17.Опишіть особливості внутрішньо організаційної моделі інноваційного процесу на підприємстві
- •18.Якими критеріями керується підприємство при виборі нововведень. Охарактеризуйте їх
- •19.Які чинники впливають на успіх або провал нововеддень. Наведіть приклади
- •21.Які сфери аналізу, що є джерелом інноваційних ідей, виділив п.Друкер. П. Друкер виділяє сім джерел інноваційних ідей:
- •22.Основна мета політики України в галузі державного регулювання.
- •23.Принципи державної інноваційної політики.
- •24.Складові системи соціально-економічних нормативів.
- •25.Види цільових комплексних програм.
- •Класифікація державних цільових програм
- •26. Функції податкових заходів щодо інноваційної діяльності
- •27. Роль держави у сфері інноваційної діяльності
- •28. Інноваційні ризики
- •29. Які основні типи організаційних структур найчастіше використовуються при здійсненні інноваційних процесів в організації
- •30. Які основні форми інноваційного процесу використовують фірми. Розкрийте їх зміст
- •31. Хто такі інтрапренери? Яку рольову функцію вони виконують в організації нддкр?
- •32. Назвіть завдання з удосконалення організаційної структури інноваційного процесу.
- •33. Порівняльна характеристика джерел формування інформаційної бази інноваційного розвитку.
- •34. Структура інформаційної бази управління вибором напрямів і варіантів інноваційного розвитку.
- •35. Поясніть сутність підходу до оптимізації обсягу інформації для прийняття обґрунтованих рішень з вибору варіантів розвитку, а також до визначення граничної вартості додаткової інформації.
- •36.Показники оцінювання ефективності пошуку інформації .Схема виникнення похибки пошуку інформації.
- •37.Інформаційні моделі прийняття рішень про вибір варіантів інноваційного розвитку.
- •38.Модель сегментації як однієї із стадій формування цільового ринку на базі інновацій.
- •39.Схема взаємодії інформаційних потоків у процесі сегментації ринку.
- •40.Поняття інноваційного потенціалу підприємства ,його структура.
- •41. Основні положення методичного підходу до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства.
- •42. Розкрийте суть програмно – цільового менеджменту інноваціями.
- •43. Як здійснюється ресурсне планування інноваційної програми
- •44. У чому полягає методика вартісного аналізу інноваційної програми
- •45.Як організовується менеджмент інноваційної програми
- •52.Яку роль відіграє держава в стимулюванні винахідницької діяльності?
- •53.Як забезпечити дієве стимулювання творчої активності на підприємстві?
- •54.Який механізм стимулювання творчої активності існує на підприємствах України?
23.Принципи державної інноваційної політики.
Відомо, що інновація означає нововведення, а інноваційна політика держави - це вплив держави на інноваційну діяльність за допомогою прямих та опосередкованих важелів правового та економічного регулювання задля розвитку науки і техніки та інноваційних процесів.
Реалізація інноваційної політики дозволить вирішити двоєдине завдання: максимально задовольняти розумні потреби суспільства і при цьому витрачати обмежені виробничі ресурси.
У світі існує дві основні моделі інноваційної політики, які залежать від головного вектору її руху. Перша - це інноваційна політика, орієнтована на виконання науково-технічних програм і проектів загальнонаціонального значення. Головною метою є сприяння розвитку галузей, що мають пріоритетне значення для країни. Друга - орієнтована на поширення науково-технічних знань.
Згідно із законом України «Про інноваційну діяльність», головною метою державної інноваційної політики є створення соціально-економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, забезпечення впровадження сучасних екологічно чистих, безпечних, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, виробництва й реалізації нових видів конкурентноздатної продукції.
Основними принципами державної інноваційної політики є:
- орієнтація на інноваційний шлях розвитку економіки України;
- визначення державних пріоритетів інноваційного розвитку;
- формування нормативно-правової бази у сфері інноваційної діяльності;
- створення умов для збереження, розвитку й використання вітчизняного науково-технічного та інноваційного потенціалу;
- забезпечення взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності;
- ефективне використання ринкових механізмів для сприяння інноваційній діяльності, підтримка підприємництва у науково-виробничій сфері;
- здійснення заходів на підтримку міжнародної науково-технологічної кооперації, трансферу технологїй, захист вітчизняної продукції на внутрішньому ринку та її просування на зовнішній ринок;
- фінансова підтримка, здійснення сприятливої кредитної, податкової і митної політики у сфері інноваційної діяльності;
- сприяння розвитку інноваційної інфраструктури;
- інформаційне забезпечення суб'єктів інноваційної діяльності;
- підготовка кадрів у сфері інноваційної діяльності.
Слід зазначити, що забезпечення єдності стратегічного і поточного державного регулювання є також важливим принципом. Мета цього принципу - збереження економічного і соціально-стратегічного курсу держави, який закладається до програми реалізації реформ, національних, цільових програм.
24.Складові системи соціально-економічних нормативів.
Соціально-економічні норми і нормативи — один із найважливіших засобів державного регулювання. Вони є базовим елементом при розробленні територіальних планів, а також при обґрунтуванні плану розвитку країни загалом.
Система соціально-економічних норм і нормативів, що регулюють процес споживання, охоплює норми і нормативи:
споживання товарів;
споживання послуг;
розвитку матеріальної бази соціальної інфраструктури;
економіко-екологічні.
У кризових умовах передбачаються мінімальні норми споживання товарів на душу населення, зокрема основних харчових продуктів, виробів легкої промисловості, мінімальні нормативи забезпечення населення та середні терміни використання предметів культурно-побутового та господарського призначення. Ці показники розробляють і затверджують відповідні органи з метою використання в ході підготовки планів соціально-економічного розвитку країни та її регіонів.
У кризових умовах нормативи споживання платних послуг є взаємопов'язаною системою оцінювання рівнів споживання їх окремих видів на душу населення. Основою їх визначення є науково обґрунтовані мінімальні потреби. Такі нормативи подаються за видами послуг по Україні і затверджуються законодавчими органами з метою подальшого використання у плановій роботі. Крім того, вони мають бути диференційовані в розрізі областей країни.
Нормативи споживання платних послуг установлюють на основі певних методичних підходів: виходячи із сучасних уявлень про рівні та якість обслуговування населення; розробляючи в середньому на душу населення України; ураховуючи обмеження щодо грошових доходів населення, а також можливостей їх реалізації для оплати послуг.
Для розроблення нормативів споживання товарів і платних послуг застосовуються такі методи.
Нормативний метод. Передбачає мінімальні норми харчування, забезпеченості товарами тривалого використання, нормативи розвитку мережі установ комунально-побутового та соціально-культурного обслуговування населення, нормативи охоплення населення чи окремих його контингентів різними видами платних послуг.
Статистичний метод. На початковій стадії розроблення нормативів здійснюють аналіз із метою виявлення закономірностей споживання товарів і платних послуг за їх видами
Евристичний метод. Для формування рівня раціонального споживання платних послуг використовують експертні оцінки із залученням матеріалів соціологічних досліджень.