
- •31.Закон Оукена
- •32.Зв’язок між рівнем податкових ставок і надходженнями до бюджету. Крива Лаффера
- •33.Інфляція і дефляція. Поняття. Види інфляції
- •34.Фіскальна політика та держбюджет. Бюджетне сальдо
- •35.Інфляція попиту
- •38.Джерела фінансування бюджетного дефіциту
- •39.Номінальна і реальна відсоткові ставки
- •40.Грошовий ринок. Грошова пропозиція
- •41.Взаємозв’язок інфляції та безробіття. Крива Філіпса.
- •42.Сукупний попит на гроші
- •4 3.Споживання. Середня та гранична схильність до споживання
- •44.Модель грошового ринку
- •45.Функція споживання. Графічна та алгебраїчна модель
- •46.Банківська система та грошова пропозиція
- •Типи банківських систем
- •47.Заощадження. Середня та гранична схильність до заощадження
- •48.Цілі грошово-кредитного регулювання
- •49.Функція заощадження. Графічна та алгебраїчна модель
- •50.Інструменти грошово–кредитного регулювання
- •Інструменти грошово–кредитного регулювання.
- •51.Інвестиції. Мотиви інвестування
- •Економічне зростання вимірюється двома способами:
- •53. Інвестиції. Мотиви інвестування.
- •54.Вплив грошово–кредитної політики на економіку: політика дорогих і дешевих грошей.
- •55. Сукупний попит. Крива сукупного попиту
- •Фактори попиту
42.Сукупний попит на гроші
Сукупний попит на гроші — це загальна кількість грошей, яку економічні аґенти бажають мати для фінансування операцій та у формі активів, Тобто сума трансакційного попиту на гроші і попиту на гроші як на актив.
В неявному вигляді функція сукупного попиту на гроші може бути записана таким чином:
де
є незалежними змінними функції попиту.
Змінна доходу (Y) відображає співвідношення
між грошовою масою і обсягом тих
операцій, які необхідно профінансувати.
Змінна процентної ставки (і) відбиває
ступінь переваги грошових коштів
відносно
інших фінансових активів.
Крива сукупного попиту на гроші має назву "кривої переваги ліквідності".
Згідно
з функцією сукупного попиту на гроші,
збільшення/зменшення рівня доходу
супроводжується зростанням/падінням
попиту на гроші на величину
що на графіку відображається зсувом
кривої попиту. При кожному даному рівні
доходу величина реального попиту на
гроші буде падати, якщо ставка процента
зростатиме, що на графіку відображається
рухом вздовж кривої попиту
При надто високій процентній ставці попит на гроші зменшується до мінімального, необхідного для проведення операцій в економіці, рівня — трансакційного попиту на гроші. І навпаки, при дуже низькому рівні процента попит на гроші цілковито еластичний по процентній ставці. У цьому випадку альтернативні витрати зберігання грошей наближаються до нуля, і тому кожна запропонована кількість грошей користуватиметься попитом. Економічна ситуація, за якої процентна ставка перебуває на такому низькому рівні, коли доход від облігацій не компенсує пов'язані з ними ризики і тому економічні аґенти прагнуть тримати все своє багатство у формі грошей, тобто попит на гроші не має обмежень з боку ставки процента, отримала назву "пастки ліквідності" (на мал. 7.3 цій ситуації відповідає
4 3.Споживання. Середня та гранична схильність до споживання
Споживання — це загальна кількість товарів і послуг, що придбані й спожиті протягом певного періоду. Йдеться про те, що споживання є відображенням споживчого, або платоспроможного попиту. Споживання — це частина доходу після виплати податків, що витрачається на придбання товарів і послуг
Схильність людей до споживання — відображення їхнього бажання купувати споживчі товари і послуги. Розрізняють середню і граничну схильність до споживання. Середня схильність до споживання використовується для того, щоб показати співвідношення споживання і доходу. Середню схильність до споживання визначають як відношення частини доходу, що використовується для споживання , до всього національного доходу Д: ССС„ = Споживання / Доход, або СССП = СП/Д.
Величину додаткового споживання , що його спричиняє онда додаткова одиниця доходу, називають граничною схильністю до споживання (MPC). Термін «граничний» означає додатковий бо приростковий. Отже, MPC- це відношення будь-якої зміни у споживанні до тієї зміни у величині доходу, яка спричинила цю зміну у споживанні.