9)Система національних рахунків

Система національних рахунків (СНР) – це система взаємопов’язаних економічних показників і класифікацій, які використовуються для опису та аналізу економічних процесів і явищ на макрорівні.

Система нацiональних рахункiв (СНР) - це мiжнародний стандарт оцiнки основних економiчниx показникiв кpaїни. Вона мiстить такі макроекономiчнi показники: ВНП, ВВП, ЧНП, НД та iншi. Ключовuм поняттям в структурі показникiв виробництва є добавлена вартість. Додана вартість характеризує внесок конкретної сукупності факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому. Додана вартість визначається як різниця між виручкою від реалізації та вартістю матеріальних витрат на виробництво й реалізацію продукції. В СНР додана вартість як внесок кожного окремого виробника розглядається стосовно виробника, а не продукту.

В основі CHР - концепцiя господарського кругообороту (виробництво, розподiл i перерозподiл nrродукцiї та доходiв, формування нацiонального багатства розглядаються як взаемопов'язанi аспекти процесу вiдтворення); 'розширювальне' трактування продуктивностi працi, згiдно з яким продуктивною е будь-яка дiяльнiсть з виробництва матерiальних благ i послуг, що приносить доход.

Принципи та особливостi розрахунку основних макроекономiчних показникiв у СНР:

1) вiдмiннiсть мiж нацiональною та територiальною 'основою' реестрацiї показникiв;

2) принцип piвностi доходiв та витрат;

3) чiтке розмежування категорiй запасу та потоку;

4) подiл продукції на промiжну та кiнцеву, категорiя доданої вapтocтi;

5) ринкова вартiсть як показник вимiру рiчного обсягу виробницгва, поняття умовно-нарахованої (iмпутованої) вapтоcтi;

6) вилучення iз розрахункiв невиробничих операцiй.

Створення СНР в Україні мае велике значення як для виконання аналiзу на основі мiжнародних стандартiв, так i для реалiзації економiчних методiв управлiння процесом вiдтворення. Єдина система пiдготовки, обробки i аналiзу економiчної iнформацiї на основі запровадження унiверсального принципу бухгалтерського облiку в масштабах ycieї економiки є дiйовим засобом у загальному механізмі регулювання.

Відповідно до міжнародного стандарту у СНР інституційні одиниці групуються в п'ять секторів:

• нефінансові корпорації, до яких належать інституційні одиниці, які займаються ринковим виробництвом товарів і послуг для продажу за цінами, що покривають витрати виробництва і дають прибуток;

• фінансові корпорації — комерційні інституційні одиниці, що спеціалізуються на фінансових послугах чи допоміжній фінансовій діяльності (банки, страхові компанії тощо);

• сектор загального державного управління, до якого належать органи управління центрального та місцевого рівнів, некомерційні бюджетні організації, фонди соціального страхування;

• сектор домашніх господарств, що об'єднує фізичних осіб як споживачів, а в деяких випадках як фізичних осіб-підприємців;

• сектор некомерційних організацій, що обслуговують домашні господарства (НКОДГ), до якого входять інституційні одиниці, створені окремими групами домашніх господарств для забезпечення їх політичних, релігійних і професійних інтересів, а також для надання соціально-культурних послуг (соціально-культурні підрозділи нефінансових корпорацій) безоплатно або за цінами, що не мають економічного значення.