- •1.Особливості ведення післяопераційного періоду після хірургічного втручання з привду емболії та гострого тромбозу магістральних артерій.
- •2. Антикоагулянти,фібринолітичні та тромболітичні препарати
- •3.Методи контролю за системою згортанн, їх характеристика.
- •4. Етіологія, патогенез облітеруючого атеросклерозу та ендартеріїту нижніх кінцівок
- •6. Ускладнення облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок та методи їх запобігання
- •7. Визначення, клінічна характеристика та методи хірургічного лікування синдрому Леріша
- •8. Покази та проти покази до хірургічного лікування облітеруючого атеросклерозу магістральних артерій нижніх кінцівок, види операцій.
- •10. Ранні післяопераційні ускладнення реконструктивних операцій на магістральних артеріях нижніх кінцівок при облітеруючому атеросклерозі та методи їх запобігання
- •11. Консервативне лікування облітеруючих захворювань артерій н.К.
- •12. Реабілітація хворих, що перенесли реконструктивні операції на аорті та магістральних артеріях.
- •13. Сучасні методи аотртоатреріографії, ускладнення та методи їх запобігання
- •14. Методи зниження концентрації холестерину та ліпопротеїдів в плазмі крові.(фармакологічні та інструментальні)
- •15. Методи обстеження венозної системи. Способи та показання до флебографії
- •16.Анатомія вен ніг. Фактори, що забезпечують нормальну гемодинаміку.
- •17. Етіологія варикозного розширення вен.
- •18. Клінічна характеристика варикозної хвороби н.К. Ускладення.
- •19. Клінічна характеристика хронічної венозної недостатності
- •20. Функціональні проби для визначення стану клапанів поверхневих, комунікантних та глибоких вен нижніх кінцівок.
- •21. Диференційна діагностика варикозного вузла в пахвинній ділянці і пахвинної грижі.
- •22. Диф.Діагн. Варикозної хвороби і природженої дисплазії вен
- •23. Консервативне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок.
- •24.Лікування трофічної виразки, екземи та дерматиту спричинених хронічною венозною недостатністю.
- •26.Послідовність виконання операції сафенектомії.
- •27. Причини рецидиву варикозного розширення вен н.К. Після сафенектомії.
- •1.Профілактика варикозної хвороби нижніх кінцівок
- •2.Етіологія тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок
- •3.Причини тромбофлебіту нерозширених вен нижніх кінцівок
- •4. Патогенез і клініка мігруючого тромбофлебіту підшкірних вен
- •7. Дифдіагностика тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок і бешихи, лімфангіту.
- •8. Лікування післяін’єкційного тромбофлебіту вен верхніх кінцівок
- •10.Покази та протипокази до оперативного лікування гострого тромбофлебіту п/ш вен н/к. Техніка операцій
- •11.Етіологічні та патогенетичні фактори тромбозу глибоких вен н/к
- •12. Клінічні прояви тромбозу вен гомілок
- •13. Клінічні прояви ілеофеморального тромбозу
- •14. Клінічна характеристика білої флегмазії. Диференційна діагностика білої флегмазії і емболії стегнової артерії
- •15. Клінічна характеристика синьої флегмазіЇ.
- •16. Клініка тромбозу нижньої порожнистої вени
- •17. Гострий тромбоз печінкових вен – синдром Бадда-Хіарі
- •18. Етіологія, клінічна характеристика і лікування с-му Педжета-Шретера
- •19. Консервативне лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок
- •В . Медикаментозная профилактика
- •1. Нефракционированный гепарин
- •2. Низкомолекулярные гепарины
- •23. Етіологія, патогенез післятромбофлебічного синдрому
- •24. Особливості венозної геодинаміки у хворих з птфс . Патогенез виникнення трофічної виразки у хворих з птфс
- •25. Класифікація птфс. Клінічна характеристика різних форм птфс.
- •26. Особливості клінічної симптоматики у хворих з ілеофеморальним птфс. Диференційна діагностика птфс і вродженої ангіодисплазії
- •27. Консервативне лікування птфс.
- •29. Етіологія і патогенез лімфостазу
- •2Диф діагностика лімфедеми набряків при захвор серця і нирок
- •Симптомы лимфедемы
- •3Лімфографія
- •Процедура лимфографии
- •4Мітральний стеноз
- •Етіологія
- •Ендокардит. Патофізіологія
- •Унаслідок здавлення збільшеним лп поворотного горлового нерва
- •5Ав блокади
- •Симптомы ав-блокад
- •Осложнения ав-блокад
- •8Мастит.
- •9Дисгормональні порушення молоч залази
14. Методи зниження концентрації холестерину та ліпопротеїдів в плазмі крові.(фармакологічні та інструментальні)
Рекомендовановважати рівень загального холестерину 200 мг / дл (5,2 ммоль / л) високим. Чим вищий рівень холестерину в крові, тим вище смертність від атеросклерозу та його ускладнень. Мінімальна смертність спостерігається при концентрації холестерину в крові нижче 200 мг% (5,17 ммоль / л) і тригліцеридів нижче 100 мг% (1,14 ммоль / л) … >>
Ліпопротеїни низької щільності (ЛПНЩ). Їх називають «поганим» холестерином, оскільки вони головним чином залучені у формування атеросклеротичної бляшки, яка є основною першопричиною різних серцево-судинних захворювань. Ліпопротеїни високої щільності (ЛПВЩ) вважаються «хорошим» холестерином, оскільки вони можуть запобігати формування атеросклеротичної бляшки …. >>
Статины — это класс лекарственных средств, которые часто используется для снижения уровня холестерина в крови. Препараты, способны блокировать работу фермента (HGM-CoA) в печени, который является необходимой для производства холестерина. Хотя холестерин необходим для нормального функционирования клетки и организма, очень высокий уровень может привести к атеросклерозу, состоянию, при котором образуются холестерин содержащие бляшки в артериях и блокируют поток крови. Снижая уровень холестерина в крови, статины понижают риск боли в груди (стенокардия), инфаркта миокарда и инсульта.Статины блокируют синтез холестерина в печени
Существует несколько видов статинов такие как аторвастатин, церивастатин, флувастатин, ловастатин, мевастатин, питавастатин, правастатин, росувастатин и симвастатин. Аторвастатин и росувастатин являются самыми мощными, в то время как флувастатин является наименее мощным. Эти лекарства продаются под несколькими разными названиями, включая Липитор (аторвастатин), Правахол (правастатин), Крестор (росувастатин), Зокор (симвастатин), Лескол (флувастатин) и Виторин (комбинация симвастатина и эзетимайба). Мевастатин является естественным статином, который найден в красном рисе.
Как работают статины?
Статины ингибируют фермент ГМГ-КоА-редуктазу, который контролирует производство холестерина в печени. Дополнительные ферменты в клетке печени чувствуют, что производство холестерина снизилось, и реагируют путем создания белков, которые приводят к увеличению производства рецепторов ЛПНП (липопротеидов низкой плотности, или «плохого» холестерина). Эти рецепторы перераспределяются в мембранах клеток печени и связывают проходящие ЛПНП и ЛПОНП (липопротеидов очень низкой плотности). ЛПНП и ЛПОНП затем входят печень и перевариваются.
Інструментальні: гемо-, лімфо сорбція, плазмаферез.
15. Методи обстеження венозної системи. Способи та показання до флебографії
Існують такі методи обстеження: 1. Загальноклінічний (анамнез, огляд, пальпація, джгутові проби й т. ін.).
2. Лабораторний (загальний аналіз крові, сечі).
3. Біохімічний (білки крові, сечовина, креатин, креатинін, глюкоза крові, електроліти крові).
4. Коагулограма.
5. Тромбоеластограма.
6. Флеботонометрія.
7. Термометрія, -графія.
8. Проведення функціональних проб для визначення стану клапанної системи поверхневих, глибоких і комунікантних вен.
9. Рентгенологічний: флебографія внутрішньовенна - пряма (дистальна, проксимальна, селективна, тазова).
10. Реовазографія.
11. Допплеросонографія.
12. Капіляроскопія.
13. Сканування венозної системи.
Обстеження хворих із патологією вен нижніх кінцівок починають із збирання анамнезу, огляду, пальпації, проведення джгутових проб і вимірювання окружності кінцівки. Потім за необхідності проводять інструментальні та лабораторні дослідження. Більш складні методи, такі, як флебографія, артері-ографія, лімфангіографія і флеботонометрія, застосовують для уточнення діагнозу перед хірургічним втручанням.
Флебография– метод, позволяющий получить изображение вен нижних конечностей при их заболеваниях.
Цели исследования. Целью проведения флебографии является распознавание заболеваний периферических вен нижних конечностей – варикозного расширения, тромбофлебита, тромбоза, посттромбофлебитического синдрома. А в дальнейшем и выбору оптимального метода лечения.
Как проводится исследование. При проведении флебографии мелкие вены на тыле стопы методом инъекции вводится контрастное вещество, не пропускающие рентгеновские лучи. Оно распространяется током крови по венозным стволам, которые хорошо просматриваются на рентгеновских снимках.
Нормой считается хорошо видимые вены нижних конечностей на протяжении всей длины вены.
Информативность метода. Флебография считается одним из наиболее точных методов диагностики различных заболеваний вен. Он применяется для предупреждения венозных заболеваний, помогает зафиксировать места образования тромбов. При флебографии хорошо распознаются тромбы в венах, признаки воспаления, опухоли.
Подготовка к исследованию. Особой подготовки к проведению данного обследования не требуется. Рекомендуется сообщить медработнику, проводящему флебографию о беременности, если у женщины есть предположение об этом, а также об аллергических реакциях на контрастные вещества и вообще лекарства.
Опасности и осложнения. Облучения организма во время проведения флебографии практически не происходит, пациент получают дозу радиации не больше чем при исследовании грудной клетки. Могут наблюдаться неприятные ощущения во время самой процедуры – ощущения тепла по ходу вен во время введения контраста, слабость и недомогание после процедуры.