- •1.Особливості ведення післяопераційного періоду після хірургічного втручання з привду емболії та гострого тромбозу магістральних артерій.
- •2. Антикоагулянти,фібринолітичні та тромболітичні препарати
- •3.Методи контролю за системою згортанн, їх характеристика.
- •4. Етіологія, патогенез облітеруючого атеросклерозу та ендартеріїту нижніх кінцівок
- •6. Ускладнення облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок та методи їх запобігання
- •7. Визначення, клінічна характеристика та методи хірургічного лікування синдрому Леріша
- •8. Покази та проти покази до хірургічного лікування облітеруючого атеросклерозу магістральних артерій нижніх кінцівок, види операцій.
- •10. Ранні післяопераційні ускладнення реконструктивних операцій на магістральних артеріях нижніх кінцівок при облітеруючому атеросклерозі та методи їх запобігання
- •11. Консервативне лікування облітеруючих захворювань артерій н.К.
- •12. Реабілітація хворих, що перенесли реконструктивні операції на аорті та магістральних артеріях.
- •13. Сучасні методи аотртоатреріографії, ускладнення та методи їх запобігання
- •14. Методи зниження концентрації холестерину та ліпопротеїдів в плазмі крові.(фармакологічні та інструментальні)
- •15. Методи обстеження венозної системи. Способи та показання до флебографії
- •16.Анатомія вен ніг. Фактори, що забезпечують нормальну гемодинаміку.
- •17. Етіологія варикозного розширення вен.
- •18. Клінічна характеристика варикозної хвороби н.К. Ускладення.
- •19. Клінічна характеристика хронічної венозної недостатності
- •20. Функціональні проби для визначення стану клапанів поверхневих, комунікантних та глибоких вен нижніх кінцівок.
- •21. Диференційна діагностика варикозного вузла в пахвинній ділянці і пахвинної грижі.
- •22. Диф.Діагн. Варикозної хвороби і природженої дисплазії вен
- •23. Консервативне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок.
- •24.Лікування трофічної виразки, екземи та дерматиту спричинених хронічною венозною недостатністю.
- •26.Послідовність виконання операції сафенектомії.
- •27. Причини рецидиву варикозного розширення вен н.К. Після сафенектомії.
- •1.Профілактика варикозної хвороби нижніх кінцівок
- •2.Етіологія тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок
- •3.Причини тромбофлебіту нерозширених вен нижніх кінцівок
- •4. Патогенез і клініка мігруючого тромбофлебіту підшкірних вен
- •7. Дифдіагностика тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок і бешихи, лімфангіту.
- •8. Лікування післяін’єкційного тромбофлебіту вен верхніх кінцівок
- •10.Покази та протипокази до оперативного лікування гострого тромбофлебіту п/ш вен н/к. Техніка операцій
- •11.Етіологічні та патогенетичні фактори тромбозу глибоких вен н/к
- •12. Клінічні прояви тромбозу вен гомілок
- •13. Клінічні прояви ілеофеморального тромбозу
- •14. Клінічна характеристика білої флегмазії. Диференційна діагностика білої флегмазії і емболії стегнової артерії
- •15. Клінічна характеристика синьої флегмазіЇ.
- •16. Клініка тромбозу нижньої порожнистої вени
- •17. Гострий тромбоз печінкових вен – синдром Бадда-Хіарі
- •18. Етіологія, клінічна характеристика і лікування с-му Педжета-Шретера
- •19. Консервативне лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок
- •В . Медикаментозная профилактика
- •1. Нефракционированный гепарин
- •2. Низкомолекулярные гепарины
- •23. Етіологія, патогенез післятромбофлебічного синдрому
- •24. Особливості венозної геодинаміки у хворих з птфс . Патогенез виникнення трофічної виразки у хворих з птфс
- •25. Класифікація птфс. Клінічна характеристика різних форм птфс.
- •26. Особливості клінічної симптоматики у хворих з ілеофеморальним птфс. Диференційна діагностика птфс і вродженої ангіодисплазії
- •27. Консервативне лікування птфс.
- •29. Етіологія і патогенез лімфостазу
- •2Диф діагностика лімфедеми набряків при захвор серця і нирок
- •Симптомы лимфедемы
- •3Лімфографія
- •Процедура лимфографии
- •4Мітральний стеноз
- •Етіологія
- •Ендокардит. Патофізіологія
- •Унаслідок здавлення збільшеним лп поворотного горлового нерва
- •5Ав блокади
- •Симптомы ав-блокад
- •Осложнения ав-блокад
- •8Мастит.
- •9Дисгормональні порушення молоч залази
Процедура лимфографии
Место вкола обрабатывается антисептическим раствором и в межпальцевый промежуток на стопе вводится небольшое количество красящего вещества синего цвета. Через 15 минут на поверхности ноги появляются тонкие синие линии, которые соответствуют лимфатическим сосудам.
После этого врач выбирает наиболее толстую синюю линию, и вводит в сосуд, которому она соответствует, тонкий катетер. Через катетер медленно, в течение 60-90 минут вводится контрастное вещество. После этого производится серия рентгеновских снимков. Далее, через 24 часа снимки повторяются.
4Мітральний стеноз
Мітральний стеноз (стеноз мітрального клапана) - Це звуження лівого передсердно-шлуночкового отвору. Мітральний клапан знаходиться між лівим передсердям ілівим шлуночком. Він відкривається в діастолу і через председно-желудочковое отвір в лівий шлуночок через мітральний клапан вільно надходить артеріальна кров правого передсердя. У систолу клапан закривається під тиском крові при скороченні лівого шлуночка іперешкоджає зворотному току крові з лівого шлуночка в ліве передсердя. Клапан складається з двох стулок. При мітральному стенозі стулки товщають, зростаються один з одним, розмір передсердно-шлуночкового отвору зменшується.
Етіологія
Ревматичний ендокардит (більше 90% випадків)
Інфекційний ендокардит
Природжена патологія (синдром Лютем-бахера, ВПС — поєднання МС і дефекту міжпередсердної перегородки). Чинники риски. Ревматична атака в анамнезі, інфекційний
Ендокардит. Патофізіологія
предсердно-шлуночковий градієнт Діастоли тиску в лівому венозному гирлі (перший бар'єр), скорочується наповнення діастоли лівого шлуночку (ЛЖ)
Зниження ударного об'єму ЛЖ і серцевого викиду
Підвищення середнього тиску крові в лівому передсерді (ЛП) до 35 мм рт.ст. (у нормі менше 10 мм рт.ст.)
Вторинна легенева вазоконстрикція (другий бар'єр) і легенева гіпертензія. Середній тиск крові в легеневій артерії при декомпенсированном МС підвищується до 75/35 мм рт.ст. (норма 20/10 мм рт.ст.)
Гіпертрофія ПЖ, на зміну якої приходить його недостатність, що посилюється трікуспідаль-ной недостатністю, обумовленою дилатацією клапанного кільця. Патоморфологія
Ізольований МС зустрічають в 30% всіх пороків МК тобто набагато частіше МС комбінується з недостатністю клапана
Фіброз, грубий фіброз
Кальциноз МК
I ступінь -кальциноз країв стулок
II ступінь — краї і пелюстки стулок
III ступінь — залучені в процес краю, пелюстки, підстава і фіброзне кільце
Спочатку стенотічеський процес зачіпає лише стулки клапана з фіброзним кільцем (клапанний стеноз в виді піджачної петлі), але пізніше вражаються і його хорди, і з'являється підклепаний стеноз (у вигляді риб'ячої пасти
Клінічна картина залежить від вираженості стенозу і компенсаторних здібностей ЛП.
Анамнез і скарги
Ревматичні атаки в анамнезі (у 60% випадків залишаються хворими не відміченими)
Виражена задишка (іноді напади серцевої астми і набряку легенів) при фізичних навантаженнях, інфекційних захворюваннях, в час вагітності. Задишка обумовлена збільшенням тиску в малому крузі кровообігу і з'являється надалі виснаження компенсаторної вірогідності ЛП
Серцебиття при фізичному навантаженні. У період, передуючий розвитку миготливої аритмії, з'являються перебої в роботі серця (передсердні екстрасистолії)
Швидка стомлюваність, обумовлена відсутністю адекватного приросту хвилинного об'єму серця унаслідок першого, а потім і другого бар'єру. По тій же причині при критичному стенозі з'являється непритомність
Кровохаркання (у 10—20% хворих), обумовлене різким збільшенням тиску в легеневих капілярах
Охриплість і зриви голосу
