- •1.Особливості ведення післяопераційного періоду після хірургічного втручання з привду емболії та гострого тромбозу магістральних артерій.
- •2. Антикоагулянти,фібринолітичні та тромболітичні препарати
- •3.Методи контролю за системою згортанн, їх характеристика.
- •4. Етіологія, патогенез облітеруючого атеросклерозу та ендартеріїту нижніх кінцівок
- •6. Ускладнення облітеруючого атеросклерозу артерій нижніх кінцівок та методи їх запобігання
- •7. Визначення, клінічна характеристика та методи хірургічного лікування синдрому Леріша
- •8. Покази та проти покази до хірургічного лікування облітеруючого атеросклерозу магістральних артерій нижніх кінцівок, види операцій.
- •10. Ранні післяопераційні ускладнення реконструктивних операцій на магістральних артеріях нижніх кінцівок при облітеруючому атеросклерозі та методи їх запобігання
- •11. Консервативне лікування облітеруючих захворювань артерій н.К.
- •12. Реабілітація хворих, що перенесли реконструктивні операції на аорті та магістральних артеріях.
- •13. Сучасні методи аотртоатреріографії, ускладнення та методи їх запобігання
- •14. Методи зниження концентрації холестерину та ліпопротеїдів в плазмі крові.(фармакологічні та інструментальні)
- •15. Методи обстеження венозної системи. Способи та показання до флебографії
- •16.Анатомія вен ніг. Фактори, що забезпечують нормальну гемодинаміку.
- •17. Етіологія варикозного розширення вен.
- •18. Клінічна характеристика варикозної хвороби н.К. Ускладення.
- •19. Клінічна характеристика хронічної венозної недостатності
- •20. Функціональні проби для визначення стану клапанів поверхневих, комунікантних та глибоких вен нижніх кінцівок.
- •21. Диференційна діагностика варикозного вузла в пахвинній ділянці і пахвинної грижі.
- •22. Диф.Діагн. Варикозної хвороби і природженої дисплазії вен
- •23. Консервативне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок.
- •24.Лікування трофічної виразки, екземи та дерматиту спричинених хронічною венозною недостатністю.
- •26.Послідовність виконання операції сафенектомії.
- •27. Причини рецидиву варикозного розширення вен н.К. Після сафенектомії.
- •1.Профілактика варикозної хвороби нижніх кінцівок
- •2.Етіологія тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок
- •3.Причини тромбофлебіту нерозширених вен нижніх кінцівок
- •4. Патогенез і клініка мігруючого тромбофлебіту підшкірних вен
- •7. Дифдіагностика тромбофлебіту підшкірних вен нижніх кінцівок і бешихи, лімфангіту.
- •8. Лікування післяін’єкційного тромбофлебіту вен верхніх кінцівок
- •10.Покази та протипокази до оперативного лікування гострого тромбофлебіту п/ш вен н/к. Техніка операцій
- •11.Етіологічні та патогенетичні фактори тромбозу глибоких вен н/к
- •12. Клінічні прояви тромбозу вен гомілок
- •13. Клінічні прояви ілеофеморального тромбозу
- •14. Клінічна характеристика білої флегмазії. Диференційна діагностика білої флегмазії і емболії стегнової артерії
- •15. Клінічна характеристика синьої флегмазіЇ.
- •16. Клініка тромбозу нижньої порожнистої вени
- •17. Гострий тромбоз печінкових вен – синдром Бадда-Хіарі
- •18. Етіологія, клінічна характеристика і лікування с-му Педжета-Шретера
- •19. Консервативне лікування тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок
- •В . Медикаментозная профилактика
- •1. Нефракционированный гепарин
- •2. Низкомолекулярные гепарины
- •23. Етіологія, патогенез післятромбофлебічного синдрому
- •24. Особливості венозної геодинаміки у хворих з птфс . Патогенез виникнення трофічної виразки у хворих з птфс
- •25. Класифікація птфс. Клінічна характеристика різних форм птфс.
- •26. Особливості клінічної симптоматики у хворих з ілеофеморальним птфс. Диференційна діагностика птфс і вродженої ангіодисплазії
- •27. Консервативне лікування птфс.
- •29. Етіологія і патогенез лімфостазу
- •2Диф діагностика лімфедеми набряків при захвор серця і нирок
- •Симптомы лимфедемы
- •3Лімфографія
- •Процедура лимфографии
- •4Мітральний стеноз
- •Етіологія
- •Ендокардит. Патофізіологія
- •Унаслідок здавлення збільшеним лп поворотного горлового нерва
- •5Ав блокади
- •Симптомы ав-блокад
- •Осложнения ав-блокад
- •8Мастит.
- •9Дисгормональні порушення молоч залази
14. Клінічна характеристика білої флегмазії. Диференційна діагностика білої флегмазії і емболії стегнової артерії
Тромбоз клубово-стегнових вен (бiла флегмазiя). Дана патологiя зустрiчається в 10 % випадкiв тромбозiв нижнiх кiнцiвок. Проте при мiгруючому тромбофлебiтi вона може мати початком як тромбоз вен стегна i таза, так i розвиватися внаслiдок переходу процесу з великої пiдшкiрної вени на глибокi. Можливе також поширення тромбування вверх iз вен гомiлки. Для клiнiки гострого iлеофеморального тромбозу, насамперед, притаманним є бiль розпираючого характеру, раптовий набряк усiєї ноги. Останнiй буває бiльш вираженим у хворих внаслiдок поширення тромбозу з вiчка великої пiдшкiрної вени. Це пояснюють нестачею часу для розвитку колатералей, що частково забезпечують вiдтiк венозної кровi. У випадках висхiдного тромбозу набряк кiнцiвки виникає спочатку в дiлянцi щиколоток, а вже пiзнiше поширюється на всю її поверхню, шкiрнi покриви блiдi. Стадiя компенсацiї (продромальна стадiя). "Бiдну" симптоматику цiєї стадiї пояснюють особливо тим, що такий тромбоз завжди має пристiнковий характер. Основними ознаками цiєї стадiї треба вважати пiдвищення температури тiла та появу болю. Гiпертермiю при данiй патологiї викликає не мiкробний фактор, а всмоктування через пошкоджений ендотелiй продуктiв розпаду тромбу. Бiль у таких хворих виникає в попереково-крижовiй дiлянцi, нижнiх вiддiлах живота чи в нозi на сторонi ураження. Бiль тупого, ниючого характеру. Нерiдко больовий синдром може мати мiсце при вiдсутностi будь-яких ознак порушення гемодинамiки кiнцiвки, що, ясна рiч, служить причиною дiагностичних помилок. Стадiя декомпенсацiї (стадiя виражених клiнiчних проявiв). У хворих спостерiгають класичну трiаду симптомiв: бiль, набряк i змiна забарвлення кiнцiвки. Бiль частiше носить дифузний характер i охоплює пахову дiлянку, стегно (передньомедiальну поверхню) i гомiлковий м'яз. Бiль, що iнодi з'являється ще в продромальнiй стадiї, з переходом у стадiю явних клiнiчних проявiв може ставати iнтенсивнiшим i змiнювати свою локалiзацiю. При рухах кiнцiвки в окремих випадках нерiдко виникає рiзкий спонтанний бiль. Набряки кiнцiвки можна вважати характерним симптомом iлеофеморального тромбозу. Послiдовнiсть їх появи в рiзних вiддiлах кiнцiвки завжди залежить вiд шляхiв його поширення. Так, при низхiдному тромбозi, що перекриває стегновi вени, набряк виникає одночасно в дiлянцi стегна й гомiлки. Вiн швидко прогресує i максимальних об'ємiв досягає приблизно через добу. Висхiдний тромбоз супроводиться бiльш повiльним наростанням набряку, що спочатку виникає на гомiлцi, а далi переходить на стегно. Максимальної величини такий набряк досягає через 2-3 доби. В окремих випадках може починатися з пахової дiлянки, стегна чи нижньої половини живота. Це, перш за все, пов'язано з первинним ураженням пахового лiмфатичного колектора. Змiна забарвлення шкiри. У хворих iз цiєю патологiєю, як правило, спостерiгають синюшнiсть шкiрних покривiв, що носить дифузний характер, проте нерiдко має мiсце цiаноз плямистого характеру.
ПОРІВНЯННЯ Біла больова флегмазія виникає унаслідок спазму артерій, розташованих поряд з тромбиро-ванной веною. Клінічна картина: виражений больовий синдром, кінцівка бліда, холодна на дотик, пульсація периферичних судин відсутня або різко ослаблена. Стан важко диференціювати від гострих порушень артеріального кровообігу (при емболії артерії явища артеріальній непрохідності наступають відразу, а при тромбофлебіті — до кінцю першої доби)
Синя больова флегмазія вторинна по відношенню до білою флегма-зії: майже весь відтік крові від кінцівці перекритий в результаті оклюзії стегнової і клубових вен. Клінічна картина: ціаноз кінцівки з обширним набряком і сильним болем при пальпації, відсутність пульсу. Частіше вражається ліва нога. У у последствіїдующем виникає гангрена. Може виникнути шок, викликаний депонуванням значної кількості крові в ураженій кінцівці
