4. Патогенез і клініка мігруючого тромбофлебіту підшкірних вен

Вперше описаний Jadioux в 1845г Захворювання починається з появи шнуровідное ущільнення різного по довжині ділянки підшкірної вени нижньої кінцівки. Прицьому, розпочавшись в межах однієї поверхневої вени, запальний процес по черзі немов "перескакує" на іншу, вражаючи нерідко вени верхньої кінцівки. Іноді одночасно виникає безліч вогнищ тромбозів поверхневих вен. Перебіг захворювання носить підкреслено рецидивирующий характер.  До недавнього часу вважалося, що мігруючий тромбофлебіт є насамперед ознакою наявності злоякісного освіти, головним чином легких, на що вказав щеTrousseau в 1856 р. Останні дані говорять про те, що значно частіше мігруючий тромбофлебіт є провісником облитерирующего тромбангіїта (хвороби Бюргера). Відзначено факти появи мігруючого тромбофлебіту при наявності тромбофілії, аутоімунних захворювань, алергічних станів, деяких хвороб крові (поліцитемія, тромбоцитемія, лейкемія), а також диафрагмальной грижі, подагри і колагенозів (синдром Бехчета). Гістологічно в більшості випадківвстановлюється панфлебіт.

Ця форма частіше виникає в зоні великої підшкірної вени. Особливості клінічного перебігу даного захворювання в тому, що за ходом названої вени виникає щільний утвір округлої або овальної форми з ознаками запалення (болючість, підвищення місцевої температури, гіперемія шкірних покривів). Загальні клінічні симптоми при цьому часто відсутні. У процесі прогресування хвороби утвір часто поширюється по внутрішній поверхні стегна вгору до місця впадіння підшкірної вени у стегнову. У такій ситуації виникає реальна загроза утворення флотуючого тромбу з його відривом й емболією магістральних артерій. Процес міграції тромбоутворення також може завершуватись ілеофеморальним тромбозом.

5. Клінічні прояви гострого тромбофлебіту п\ш вен нижніх кінцівок

Клінічні ознаки гострого тромбофлебіту варикозно розширених вен поділяються на місцеві й загальні. До місцевих ознак належать набрякання, почервоніння, місцеве підвищення температури, біль і порушення функції.

Загальними ознаками є дискомфорт, нездужання, кволість. При значному перифокальному запаленні можливе підвищення температури тіла до 38,0 °С і більше.

Така патологія частіше виникає на фоні варикозного розширення вен нижніх кінцівок. Початок раптовий. Хворі скаржаться на пекучий біль у кінцівці. Вираження больового синдрому залежить від втягнення в запальний процес навколишніх тканин. За ходом великої або малої підшкірних вен визначають болючий при пальпації, щільний тяж. Шкіра над тромбованою веною гіперемійована, з вираженою гіперстезією і місцевим підвищенням температури. Загальний стан змінюється мало. Хворі відчувають помірну загальну слабість, їх морозить, температура тіла підвищена від субфебрильних цифр до 38–40о С. Для формування діагнозу часто немає потреби в додаткових методах обстеження. Флебографія може бути застосована лише у випадках, коли необхідно виключити перехід процесу на глибокі вени. 6.Дифдіагностика тромбофлебіту підшкірних і глибоких вен н/к

Діагноз тромбофлебіту підшкірних вен можна визначити на підставі клінічної картини захворювання. У сумнівних випадках застосовують допплерографію. Флебографію виконують при диференційній діагностиці тромбозу глибоких магістральних вен.