23. Консервативне лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок.

Проведение консервативного лечения оправдано во всех случаях, когда имеются противопоказания к применению других способов, при отказе больных от оперативного лечения, у людей, страдающих облитерирующими заболеваниями, у беременных. Больным необходимо рекомендовать бинтование пораженной конечности эластичным бинтом или ношение эластичных чулок. Им следует носить удобную обувь на невысоком каблуке, избегать длительного стояния, тяжелых физических напряжений. Если по характеру работы приходится длительное время сидеть, пораженной ноге надо придать горизонтальное положение. Целесообразно через каждые 1-1 1/2 ч немного походить или 10-15 раз подняться на носки. Возникающие при этом сокращения икроножных мышц улучшают кровообращение, усиливая венозный отток. Существенная роль в предупреждении дальнейшего развития варикозного расширения вен принадлежит лечебной физкультуре; при неосложненных формах полезны водные процедуры, особенно плавание, теплые (не выше 30-35°С) ножные ванны из 5-10% раствора хлорида натрия.

24.Лікування трофічної виразки, екземи та дерматиту спричинених хронічною венозною недостатністю.

першочерговими заходами є поліпшення венозного кровообігу в кін­цівках та призначення місцевих антисептиків, сорбентів та заходів, що посилюють регенерацію тканин (солкосерил-желе та ін.). Обов'язковим є лікування супутнього дерматиту. В ліжку хворі повинні утримувати ноги в підвищеному положенні, а під час ходіння — надягати компресійну панчоху чи бинтувати її еластичним бинтом. Варикозні вени, що ускладнились виразкою, видаляють хірургічним шляхом. Такі заходи поліпшують венозний та капілярний кровообіг і часто сприяють гоєнню виразки, якщо її розміри невеликі, а сусідні тканини не дуже склерозовані. У рідкісних випадках добре очищену регенеруючу виразку можна навіть закрити клаптем розщепленої шкіри. Але в більшості випадків закриття виразки простою пересадкою на неї шкірного клаптя не досягає мети. Передусім треба видалити всі некротичні тканини та де­блокувати кровоносні й лімфатичні капіляри в дні та сусідніх тканинах шляхом вакуумної обробки їх за методом А.А. Сафонова.

25. Покази та проти покази до хірургічного лікування варикозної хвороби н.к. види втручань.\

Хiрургiчне лiкування треба вважати доцільним при: 1) декомпенсацiї варикозної хвороби з недостатнiстю клапанiв пiдшкiрних, комунiкантних і глибоких вен; 2) варикозній хворобі, ускладненiй гострим тромбофлебiтом пiдшкiрних вен, кровотечею, трофічними виразками. Протипоказаннями до хiрургiчного лiкування можуть служити непрохiднiсть глибоких вен, декомпенсованi вади серця, захворювання печiнки та нирок із значним порушенням функції, ожирiння III ступеня. До вiдносних протипоказань вiдносять дерматити, екземи тощо.

Методика оперативних втручань і послiдовнiсть її виконання

Операція за Трояновим-Тренделенбургом . Велику пiдшкiрну вену бiля її вічка перев’язують і перерізають. Попередньо таким же чином перев’язують і перерізають у мiсцi їх впадiння у велику пiдшкiрну вену три вени: зовнiшню статеву, поверхневу надчеревну і поверхневу вену, що оточує клубову кiстку. Операція Бебкокка. У дистальний кiнець великої пiдшкiрної вени вводять спецiальний зонд (венекстрактор), за допомогою якого шляхом тракцiї видаляють вену зверху вниз. Операція за Наратом. Операцiю виконують як доповнення до операцiї Бебкокка при розсипному або змiшаному типові варикозної хвороби. Оперативне втручання здiйснюють тунелюванням за ходом магiстральної вени мiж двома розрiзами шкiри. Операція Коккета. Надфасціальна перев’язка і перерізання комунiкантних вен. Розрiз довжиною до 2–5 см проводять по медiальнозаднiй поверхнi нижньої третини гомiлки. Комунiкантнi вени в кiлькостi 3–5 і бiльше перев’язують та перерізають над фасцiєю. Операція Лінтона — субфасцiальна перев’язка і перерізання комунiкантних вен. Пiсля розрiзу шкiри і пiдшкiрної клiтковини розрізають фасцiю, підфасціально видiляють, перев’язують і перерізають комунікантні вени. Розрiз фасцiї зашивають. При недостатності клапанів глибоких вен стегна, підколінної вени виконують екстравазальну їх корекцію синтетичною спіраллю за А.Н. Віденським або підшивають атравматичною ниткою за Kisner. У пiсляоперацiйному перiодi рекомендують активний режим. Хворi починають ходити наступної пiсля операції доби. Для профілактики післяопераційних ускладнень хворим рекомендують бинтування кiнцiвки еластичним бинтом протягом 1,5–3 мiсяцiв. Показання до лікування флебосклерозуючими засобами: компенсована стадiя варикозної хвороби при розсипному типові розвитку розширених вен; залишення пiсля операцiї поодиноких невеликих венозних магiстралей і вузлiв; при протипоказаннях до операцiї сафенектомії. Протипоказаннями до застосування флебосклерозуючої терапiї є декомпенсована варикозна хвороба, декомпенсованi захворювання серця, легень, нирок, гострi iнфекцiйнi та гнiйнi захворювання, гострий тромбофлебiт глибоких і пiдшкiрних вен, вагiтнiсть, бронхiальна астма, старечий вiк, ожирiння III ступеня. Методика склерозуючої терапії: Варикозно розширену вену перетискають у дистальному й проксимальному її кiнцях. Пiсля пункцiї вени та вiдсмоктування з неї кровi в просвiт вводять склерозуючу речовину (варикозан, тромбовар, тощо.). Стискуючу пов’язку залишають протягом 2–3 дiб. Безпосереднi й вiддаленi результати хiрургiчного лiкування первинного варикозного розширення вен нижнiх кiнцiвок у бiльшостi хворих хорошi. Проте у 20 % випадків можливий рецидив захворювання. Знання причин і передумов виникнення рецидиву варикозної хвороби дає можливiсть попередити розвиток вiдновлення хвороби, а при її виникненнi, встановивши причину, провести адекватний об’єм операцiї. Серед причин такого рецидиву треба вiдзначити залишення пiд час операцiї магiстрального стовбура великої або малої пiдшкiрної вени, невидалення приток великої пiдшкiрної вени в овальнiй ямцi й вічку, нероз’єднання системи поверхневих і глибоких вен у нижнiй третинi гомiлки. Пiсля встановлення клiнiчними і лабораторними методами діагнозу рецидиву варикозного розширення та уточнення його причини проводять оперативне лiкування.