1) Багато обчислень, пов’язаних із повсякденною діяльністю людини, доцільно виконувати в табличному вигляді. Для розв'язування задач на опрацювання числових даних, які можна подати у вигляді електронної таблиці, розроблені спеціальні пакети програм, що називаються табличними процесорами.

Табличний процесор - це прикладна програма, яка призначена для опрацювання даних, поданих у таблицях. Таблиці, які опрацьовує табличний процесор, називаються електронними таблицями (ЕТ). ЕТ є основним об’єктом обробки табличним процесором.

Кожна така таблиця є сукупністю стовпців і рядків, на перетині яких утворюються клітинки, у клітинках можуть зберігатися числа, тексти і формули для їх опрацювання.

Підготовка й опрацювання даних за допомогою табличного процесора складається з певної послідовності дій. Спочатку електронну таблицю створюють і заповнюють. Потім її можна редагувати, форматувати. Для графічного представлення даних можна побудувати діаграми і графіки. Готові таблиці й діаграми можна надрукувати, зберегти у файлі, переслати електронною поштою тощо.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо одну з програм електронних таблиць – Excel – потужну програму загального призначення, що входить в інтегрований пакет Microsoft Office. Іншими програмами електронних таблиць є таблиці Google, Lotus 1—2—3, OpenOffice.org Calc, Kspread, Gnumeric, SuperCalc та ін.

Основні функції табличного процесора:

• введення і редагування даних, автоматизація введення; форматування табличних даних із використанням стандартних засобів, стилів, шаблонів;

• виконання обчислень за формулами;

• аналіз табличних даних;

• графічне зображення даних (побудова діаграм і графіків);

• робота зі списками;

• друк даних ЕТ, діаграм і графіків;

• колективна робота з таблицями;

• розробка програмних додатків, заснованих на вбудованій мові програмування VBA та ін..

2) Робочий лист електронної таблиці Excel має окремий ярличок з назвою у нижній частині листа. На ярличку можна розмістити відповідну до змісту даної таблиці назву. Сукупність робочіх листів об'єднаних в одному файлі створює робочу книгу. Використання робочої книги дає можливість швидкого знаходження потрібної інформації при переміщенні по її листам

Робоча книга Excel може містити до 225 робочіх листів, а кожний лист може складитись з 16384 рядків і 256 стовбців. Прехрещення рядка і стовбця називається клітиною, яка має певні координати (наприклад, А1 - це ячейка у верхньому лівому куту робочого листа).

Назви аркушів розміщені на ярличках унизу кожного робочого аркуша. Переміщуватися по аркушах можна, натискаючи мишкою потрібний ярличок або використовувати кнопки переміщення між аркушами, що розташовані ліворуч від ярличків.

У новому файлі містяться три робочі аркуші, але за бажанням їхню кількість можна змінювати.

Аркуші можна додавати

• вибрати пункт меню Вставка/Лист і новий аркуш вставиться ліворуч від активного.

перейменовувати

• натиснути на праву кнопку мишки, вибрати з динамічного меню пункт Переименовать, увести нове ім'я і Enter.

переміщувати / копіювати:

• натиснути праву кнопку мишки на ярличку, вибрати з динамічного меню пункт Переместить/Скопировать і вибрати місце для переміщення

Якщо потрібно копіювати аркуш, то при перетягуванні треба утримувати клавішу CTRL, а в двох останніх випадках позначити мишкою покажчик Создавать копию і натиснути Ok.

видаляти:

• натиснути на праву кнопку мишки, з динамічного меню вибрати пункт Удалить, або

• вибрати пункт меню Правка / Удалить лист.

Працюючи з Excel, користувачеві необхідно зберігати створені ним робочі книги для подальшого використання. Це можна роботи у такий спосіб:

· клацнути мишкою на кнопці Сохранить (Save) стандартної панелі інструментів;

· ввести ім`я, з яким користувачеві необхідно зберегти свою робочу книгу, у діалоговому вікні Сохранение документа (Save As ...) в полі Имя файла (File Name);

· клацнути мишкою на кнопці ОК.

3) Введення даних

У комірки робочого листа можуть бути введені дані трьох типів: числа, формули і текст.

Клацнути на комірці. → Набрати на клавіатурі дані → Натиснути на клавішу вводу Enter, або Tab або стрілки.

Автозаповнення формул використовується для полегшення створення й змінення формул, а також для уникнення помилок вводу та синтаксичних помилок. Після введення знаку рівності (=) та початкових букв або тригера відображення Microsoft Office Excel відображає під клітинкою динамічний розкривний список припустимих функцій, імен і текстових рядків, що відповідають буквам або тригеру. Після цього елемент розкривного списку можна вставити у формулу за допомогою тригера вставлення.

Для введення в таблицю послідовності чисел, дат і часу із заданим кроком зміни можна використовувати діалогове вікно Прогресія (Series) . Для завдання типа прогресії, кроку і початкового значення виконаєте наступні дії:

• Виділите перше вічко, в якому розташовуватиметься послідовність, і введіть початкове значення.

• Виділите заповнюваний діапазон вічок.

• Виберіть меню Правка (Edit) команду Заповнити (Fill), Прогресія (Series) .

• Встановите в діалоговому вікні Прогресія (Series) (мал. 14.9) перемикач в рамці Розташування (Series in) у позицію по стовпцях (Columns) аби створити прогресію в стовпцях таблиці, починаючи від активного вічка. Для створення прогресії в рядках таблиці виділите по рядках (Rows) .