ЗМІСТ

Стр.

• ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА……………………………………………………4-45

1... Історія і виробнича характеристика Дніпровської ГЕС,

структура підприємства, основні його виробничі

підрозділу…………………………………………………………………... 4

2. Коротка характеристика роботи основних секторів і цехів Дніпровської ГЕС………………………………………………………………………………8

3... Виробнича характеристика машинного цеху………………………9

4... Основні задачі і функції персоналу машинного цеху…………………11

5... Керування машинним цехом……………………………………………..... 13

6. Права машинного цеху………………………………………………………14

7... Перелік і характер робіт, у яких взяв участь

практикант………………………………………………………………………15

8... Організаційні заходи, що забезпечують безпеку робіт на робочому місці, організація роботи бригади…………………………………16

9... Основні технічні дані гідротурбін і механічної частини гідрогенераторів ДГЕС – 1……………………………………………………21

10... Опис пристрою гідротурбін……………………………………….... 23

11. Опис пристрою механічної частини генераторів ГЕС – 1………... 27

12. Технічні вимоги до механічного устаткування……………..... 29

13. Експлуатаційні режими механічного устаткування…………….... 31

14. Експлуатаційний контроль за механічним

устаткуванням…………………………………………………………………...32

15. Послідовність зборки механізмів

направляючого апарата………………………………………………………37

16... Виконання зварювальних робіт……………………………………….... 38

17. Система технічного водопостачання ДГЭС-1…………………………... 39

18. Контроль і обслуговування системи регулювання

гідроагрегатів…………………………………………………………………... 41

19. Стан охорони праці і протипожежної безпеки на Дніпровської ГЕС………………………………………………………………42

• ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

1. Технічна характеристика гідрогенератора...…………………………......47

2. Технологія демонтажу, ремонту і монтажу підп'ятника Г-4...………...... 57

3. Технологія демонтажу, ремонту і монтажу верхнього і нижнього підшипника...…………………………………………………………………...... 59

4. Висновок...……………………………………………………………………… 62

Загальна частина

1. Історія і виробнича характеристика Дніпровської ГЕС, структура підприємства, основні його виробничі підрозділи.

1.1.10 жовтня 2012 року виповнилось 80 років із дня введення в експлуатацію Дніпровської гідроелектростанції.

Сучасна її потужність складає 1,538 млн кіловат, а вироблення електричної енергії склало за цей період більш 210 мільярдів кіловат годин найдешевшої в нашій країні. За сучасними оцінками в умовах ринкової економіки чистий прибуток для народного господарства тільки від продажу електроенергії склав більш двадцяти мільярдів гривень.

Дніпрогес була першої в шерензі великих будівництв періоду індустріалізації країни. Дніпрогес – основний об'єкт плану ГОЕЛРО.

Найбільша станція в Європі побудована в рекордно короткий термін – за п'ять років. 10 жовтня 1932 року відбувся пуск першої черги станції в складі п'яти агрегатів, потужністю 310 тисяч кіловат.

У 1939 році був пущений останній гідроагрегат, і встановлена потужність станції склала 560 тис. квт.

Поруч із ДГЕС виріс великий індустріальний центр м. Запорожжя. Дніпрогес з'явився основою для початку широкого будівництва ліній електропередач 154 кВ і підстанцій енергосистеми «Дніпроенерго», сприяв швидкому розвитку промисловості й електрифікації міст і сіл Наддніпрянщини.

У квітні 1939 року за безаварійну роботу, освоєння нових типів енергетичного устаткування Дніпровська ГЕС була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора.

Під час Великої Вітчизняної війни фашистські загарбники зруйнували Дніпрогес. Було висаджено і знищене все основне устаткування, будинок машинного залу, центрального щита керування, ОРУ- 154 кв. Великі ушкодження були нанесені греблі.

23 лютого 1944 року Державний Комітет Оборони прийняв рішення про відновлення Дніпрогес. У березні 1944 року прибутку перші будівельники. Історія відновлення Дніпрогесу багата прикладами трудового героїзму, сміливих інженерних рішень, що сприяють відновленню станції в короткий термін. Вже в 1947 році введені в роботу перші три гідроагрегати, а в 1950 році потужність ГЕС досягла 650 тис. кВт, перевищивши довоєнну на 90 тис. кВт.

У листопаду і грудні 1974 року були змонтовані і пущені три гідроагрегати Дніпровської ГЕС-2. У 1975 році ведені в експлуатацію наступні три гідроагрегати і два останніх гідроагрегати в квітні 1980 року. Гаряча підтримка гідро будівельників і експлуатаційників була зроблена колективами – виготовлювачами основного устаткування Харківського турбінного заводу.

З запровадженням у дію усіх восьми гідроагрегатів Дніпрогес-2 потужність Дніпровської ГЕС досягла 1538 тис. квт.

Вперше в практиці вітчизняного гідробудівництва з введенням в експлуатацію ДГЕС-2 здійснена реконструкція – розширення гідростанції. Досягнуть високий економічний ефект – потужність станції збільшена більш ніж у два рази, пропускаючи здатність судноплавних шлюзів – у три рази (з 7,0 млн. тон до 21,0 млн. тон), пропускна здатність автодорожнього переходу в 6 разів.

Основою гідроенергетики України є Каскад Дніпровських ГЕС, об'єднаних у ході реструктуризації енергетичної галузі з 1994 року в державну акціонерну гідроенергетичну компанію «Дніпрогідроенерго», очолювану Героєм України, головою Правління, заслуженим енергетиком України, академіком Поташником С.І.

Каскад ГЕС, розташований по Дніпру на відстані близько 1000 км, потужність яких складає 3,9 мільйон кіловатів із середнім багаторічним виробленням електричної енергії порядку 9 - 10 мільярдів кіловат годин. Працюють вертикальні гідроагрегати з радіально-осьовими турбінами Френсис, поворотно-лопатевими турбінами Каплан, пропелерними гідротурбінами, горизонтальні капсульні гідроагрегати з поворотно-лопатевими турбінами, оборотні насосо-турбини гідроагрегати.

Усе це викликає потребу і створює унікальні умови для постійного освоєння і впровадження передових досягнень вітчизняної і світової науки і техніки в області гідроенергетики.

З 1996 року, з огляду на особливу роль Дніпровської ГЕС в енергосистемі, почата великомасштабна реконструкція ГЕС-1. Її необхідність назріла в зв'язку з фізичним і моральним зносом устаткування, що відробило більш 50 років.

На першому етапі реконструкції Дніпрогесу до 2002 року виконана повна реабілітація шести гідроагрегатів ГЕС-1 (НПО «Турбоатом» і НПО «Електротяжмаш» м. Харків), підвищення їхньої потужності майже на 40 Мвт. Виконано заміну регуляторів швидкості гідротурбіни ГЕС-1 і систем порушення на ГЕС-1 і ГЕС-2 на тиристорні системи порушення. Замінено генераторні вимикачі ГЕС-2. Проведено реконструкцію РЕПЕТУЮ-154 кв і РЕПЕТУЮ-330 кв із заміною старих і відпрацьованих повітряних вимикачів на елегазови з повним відмовленням від компресорного господарства і зв'язаних з ним витрат. Установлено нові роз'єднувачі 154 кв. Вперше в гідроенергетиці України введена в дію сучасна система контролю і моніторингу на агрегатному і станційному рівні.

Почався новий етап у керуванні і контролі генерації електроенергії на ДГЕС, підвищенні надійності роботи устаткування.

Виконання Програми 1 етапу в червні 2002 року реконструкції забезпечило реальний перехід для кредитування Світовим банком другого етапу реконструкції Дніпровського каскаду ГЕС.

Участь у цій роботі великих вітчизняних виробників гідроенергетичного устаткування, що ведуть західних фірм – виробників електротехнічного устаткування, могутніх базових наукових, проектних і монтажних організацій країни, державних інститутів і міжнародних фінансових організацій демонструє принципову готовність енергетичних компаній України до роботи в нових умовах господарювання.

Колектив Дніпровської ГЕС виконує всі виробничі – економічні показники, забезпечує надійну і безаварійну роботу станції в умовах великомасштабної реконструкції, успішно завершив перший етап реконструкції гідроелектростанції.

В даний час на Дніпровської ГЕС початий другий етап реконструкції існуючого устаткування. Зокрема довершена реконструкція Г-15, Г-13 на ДГЕС-2, йде реконструкція Г-11, розглядається питання до 2012 року почати реконструкцію Г-1 ... Г-3 ДГЕС-1.

1.2. На схемі приведена структура керування Дніпровської ГЕС, одним з основних виробничих підрозділів якої є машинний цех Дніпровської ГЕС.

Основною задачею персоналу гідростанції є:

1.2.1. Забезпечення надійної і безперебійної роботи устаткування, підтримка устаткування в постійній готовності до несення електричного навантаження.

1.2.2. Виконання диспетчерського графіка навантажень і планових завдань по готовності до несення навантажень.

1.2.3. Забезпечення максимальної економічності роботи устаткування і станції в цілому при раціональній витраті гідроресурсів і максимальної ефективності виробництва.

1.2.4. Захист навколишнього середовища і людей від шкідливого впливу виробництва.

1.2.5. Механізація й автоматизація виробничих процесів, упровадження наукової організації праці з метою підвищення його продуктивності.

1.2.6. Виконання виробничо-господарських планів.

1.3. Для рішення перерахованих задач керівництво Дніпровської ГЕС забезпечує:

- Контроль за роботою закріпленого устаткування, будинків і споруджень, а також контроль за роботою персоналу.

- Ведення режиму роботи устаткування з дотриманням заводських і місцевих інструкцій з експлуатації.

- Проведення спеціальних іспитів устаткування з метою з'ясування ступеня надійності його роботи.

- Своєчасне виявлення й усунення дефектів устаткування, підготовку устаткування до ремонту (відповідно до графіка і заявкам).

- Проведення налагоджувальних робіт при введенні нового і реконструкції діючого устаткування.

- Своєчасне і якісне проведення поточного середнього і капітального ремонту устаткування.

- Участь у розробці раціональних і економічних режимів по експлуатації і ремонту устаткування станції.

- Розробка і виконання заходів щодо попередження аварій, виробничого травматизму, можливих порушень ПТЕ, ПТБ, правил Держкомтехнадзору та інструкцій з охорони праці.

- Упровадження НОТ і виконання заходів щодо промсатитарии й охорони праці.

- Упровадження нової техніки, автоматизації і механізації виробничих процесів і ремонтних робіт.

- Організація і проведення виробничого навчання персоналу для підвищення кваліфікації і придбання суміжних професій.