Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
kultorologiya_tsila.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
184.06 Кб
Скачать

13. .Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.

Середньові́чна літерату́ра — це період в історії світової літератури, що розпочинається в надрах пізньої античності (4-5 століття), а завершується у 15 столітті. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява християнських євангелій (1 століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340—397), творів Августина Блаженного («Сповідь», 400 рік; «Про град Божий», 410—428 роки), переклад Біблії латинською мовою, здійснений Єронімом (до 410 року).

Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.

Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло у 12-13 столітті. У цей час його найвагомішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос. Згасання середньовічної культури і перехід її в якісно нову стадію — Відродження (Ренесанс) — проходить в Італії у 14 столітті, у решті країн Західної Європи — у 15 столітті. Цей перехід здійснюється через так звану словесність середньовічного міста, що в естетичному плані має цілком середньовічний характер і переживає свій розквіт у 14-15 та 16 століттях.

14. Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський, готичний.

Візантійське мистецтво — стиль в образотворчому мистецтві й архітектурі, що зародився в 4-5 століттях у Візантії (столиці Східної Римської імперії) і поширився в Італії, через Балкани, в Київській Русі, де він існував впродовж багатьох століть.Візантійський стиль характеризується важкою стилізацією, надзвичайною виразністю ліній, використанням сталих художніх стереотипів і багатих кольорів, зокрема, золота. Візантійські художники відзначилися у мозаїчних роботах і в ілюструванні книг..

Романський період (Х – ХІІ ст.) – пора найвищого розквіту середньовічної культури (світської літератури і поезії, театру, музики, де на зміну унісону прийшло багатоголосся церковних хорових гімнів). Романський художній стиль проявився в архітектурі, де домінував у Х–ХІІ ст. Він виник як синтез залишків художньої культури Риму і варварських племен. Сам термін запроваджений за аналогією до “романські мови” і вказує на спадкоємність від Риму, тобто означає “в манері римлян”. Цей стиль найбільшого поширення набув у Франції, Італії та Німеччині. Споруди відзначались масивністю і похмурістю, вікна були вузькі і могли слугувати бійницями. В основному це фортеці і собори. Причому, храми нагадували фортеці, захищали міста від ворогів. Найвідоміші собори – у Вормсі, Шпейєрі, Майнці. Вони нагадували бойові кораблі з високими щоглами, що підносились над містами. Тут починають з’являтися скульптури, які сприймаються окремо від архітектури, живуть власним життям.

У літературі цього періоду найвідоміші пам’ятки – французька “Пісня про Роланда”, іспанська “Пісня про Сіда”, німецька “Пісня про Нібелунгів”. В цей час остаточно склався образ лицаря як взірця (героїзму і відношення до жінки).

Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін "готика" введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]