
- •1.Періодизація української культури.
- •2.Культура матеріальна і духовна.
- •3.Дослідження української культури вченими.
- •4. Основні функції культури:
- •5. Стоянки первісних людей на території України.
- •6.Трипільська культура.
- •7.Культура скіфів (образотворче мистецтво, міфологія).
- •8. Формування та основні риси кам’яної доби.
- •9. Мистецтво кам’яної доби на території України.
- •10. Біблія в культурі українського народу.
- •11.Українські переклади Біблії.
- •13. .Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
- •14. Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський, готичний.
- •15. Українська культура в епоху Середньовіччя: дохристиянська і християнська.
- •16.Творчість й.Г. Пінзеля.
- •17.Християнське мистецтво:книжкова мініатюра, іконопис, найвідоміші пам’ятки Русі їх оздоблення.
- •18.Фольклор і народна культура.
- •19.Українська народна пісня, її виконавці і популяризатори. Літературні пісні що стали народними.
- •20.Кобзарське мистецтво і його найвідоміші представники.
- •21.Звичаї та обряди українців.
- •22.Гуманізм як ціннісна основа культури Відродження.
- •23.Українське культурне піднесення кінця 15 – початку 17 ст.
- •24.Вишивка. Килимарство.
- •25. Писанкарство.Різьба по дереву.
- •26.Кераміка. Вироби зі скла.
- •28.Українське національне вбрання.
- •29.Стиль бароко у світовому мистецтві.
- •30.Визначальні риси українського бароко, козацьке бароко.
- •31.Братські школи. Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •32.Іван Мазепа – гетьман-будівничий, поет.
- •33.Г.Сковорода-філософ,письменник,музикант.
- •34. Визначні діячі української музики XVII - XVIII ст.. (м.Дилецький, м.Березовський, а.Ведель, д.Бортнянський).
- •36. Вклад українців у світове оперне мистецтво.
- •37.Зірки української естради.
- •38.Епоха просвітительства у Європі і в Україні.
- •39.Стиль рококо і класицизм в європейському та українському мистецтві.
- •40. Стильові течії в європейському та українському мистецтві другої половини хіх ст..; 1)натуралізм, 2)імпресіонізм, 3)символізм, 4)неореалізм.
- •41.Українське мистецтво хіх ст.: архітектура, образотворче мистецтво, музика, театр корифеїв.
- •42.Т.Шевченко – художник.
- •43.Катерина Білокур і її доля.
- •44.Творчість Марії Приймаченко.
- •45.Скульптор і художник Олександр Архипенко.
- •46.Мистецтво Тетяни Яблонської.
- •47.Театр Корифеїв.
- •48.Реформатор українського театру Лесь Курбас.
- •49.Театральна родина Стадників.
- •50.Модернізм як стильова течія у світовому та українському мистецтві.
- •51.Злети та втрати українськой культури у 20 ст.
- •52. «Розстріляне Відродження»
- •53.»Відлига « і поява шістдесятників .
- •54.Посмодермізм в українському мистецтві кн. 20-поч21 ст.
- •55.Вклад Олександра Довженка у світове кіно.
- •56.Актор, режисер, сценарист Іван Миколайчук.
- •57.Артист театру і кіно Богдан Ступка.
- •58.Велико-Сорочинський іконостас.
- •59.Картина «Катерина» т.Шевченка.
- •60.Скит Манявський як духовна памятка.
- •61.Софія Київська. Мозаїки і фрески Софії Київської.
- •62.Кирилівська церква її побудова та реставрація.
- •63.Почаївська лавра, історія створення,святині,стилі побудови основних верхов.
- •64.Києво-Печерська лавра.
- •65.Замки україни.
- •66.Фортеці України.
- •67. «Цар-колос» к.Білокур.
- •68. «Українська ніч» а.Куїнджі.
- •69.Андріївська церква.
- •70.Палаци у Качанівці, Сокиринцях.
- •71.Шевченківські місця на Україні.
- •72.Гетьманські столиці
- •73. Саркофаг Ярослава Мудрого.
- •74.Скіфська золота пектораль.
- •75.Мініатюри м.Сядристого.
- •76.Будинок з химерами в.Городецького.
- •78.Знаменитий фільм «Тіні забутих предків» с. Параджанова.
- •79. Фільм «Земля» о.Довженка.
- •80. Вірш в. Сосюри «Любіть Україну» і його доля.
- •81. Кіноповість «Україна в огні» о. Довженка, її історія.
- •82. Печера Вертеба.
- •84. Ікона Волинської Богоматері, Ікона Холмської Богоматері.
- •85. Цикл анімаційних фільмів в. Дахна про козаків.
13. .Середньовіччя як епоха в історії світової та української культури.
Середньові́чна літерату́ра — це період в історії світової літератури, що розпочинається в надрах пізньої античності (4-5 століття), а завершується у 15 столітті. Першими ознаками середньовічної літератури стали поява християнських євангелій (1 століття), релігійних гімнів Амвросія Медіоланського (340—397), творів Августина Блаженного («Сповідь», 400 рік; «Про град Божий», 410—428 роки), переклад Біблії латинською мовою, здійснений Єронімом (до 410 року).
Зародження і розвиток літератури Середньовіччя визначається трьома основними факторами: традиціями народної творчості, культурними впливами античного світу і християнством.
Своєї кульмінації середньовічне мистецтво досягло у 12-13 столітті. У цей час його найвагомішими досягненнями стала готична архітектура (Собор Паризької Богоматері), лицарська література, героїчний епос. Згасання середньовічної культури і перехід її в якісно нову стадію — Відродження (Ренесанс) — проходить в Італії у 14 столітті, у решті країн Західної Європи — у 15 столітті. Цей перехід здійснюється через так звану словесність середньовічного міста, що в естетичному плані має цілком середньовічний характер і переживає свій розквіт у 14-15 та 16 століттях.
14. Основні стилі Середньовіччя: візантійський, романський, готичний.
Візантійське мистецтво — стиль в образотворчому мистецтві й архітектурі, що зародився в 4-5 століттях у Візантії (столиці Східної Римської імперії) і поширився в Італії, через Балкани, в Київській Русі, де він існував впродовж багатьох століть.Візантійський стиль характеризується важкою стилізацією, надзвичайною виразністю ліній, використанням сталих художніх стереотипів і багатих кольорів, зокрема, золота. Візантійські художники відзначилися у мозаїчних роботах і в ілюструванні книг..
Романський період (Х – ХІІ ст.) – пора найвищого розквіту середньовічної культури (світської літератури і поезії, театру, музики, де на зміну унісону прийшло багатоголосся церковних хорових гімнів). Романський художній стиль проявився в архітектурі, де домінував у Х–ХІІ ст. Він виник як синтез залишків художньої культури Риму і варварських племен. Сам термін запроваджений за аналогією до “романські мови” і вказує на спадкоємність від Риму, тобто означає “в манері римлян”. Цей стиль найбільшого поширення набув у Франції, Італії та Німеччині. Споруди відзначались масивністю і похмурістю, вікна були вузькі і могли слугувати бійницями. В основному це фортеці і собори. Причому, храми нагадували фортеці, захищали міста від ворогів. Найвідоміші собори – у Вормсі, Шпейєрі, Майнці. Вони нагадували бойові кораблі з високими щоглами, що підносились над містами. Тут починають з’являтися скульптури, які сприймаються окремо від архітектури, живуть власним життям.
У літературі цього періоду найвідоміші пам’ятки – французька “Пісня про Роланда”, іспанська “Пісня про Сіда”, німецька “Пісня про Нібелунгів”. В цей час остаточно склався образ лицаря як взірця (героїзму і відношення до жінки).
Готичний стиль(від італ. gotico, букв. - готський, від назви німецького племені готовий), художній стиль, що з'явився завершальним етапом у розвитку середньовічного мистецтва країн Західної, Центральної і частково Східної Європи (між серединою 12 і 15 - 16 ст.). Термін "готика" введений в епоху Відродження як зневажливе позначення всього середньовічного мистецтва, що вважалося «варварським». З початку 19 ст., коли для мистецтва 10 - 12 ст. був прийнятий термін романський стиль, були обмежені хронологічні рамки готики, у ній виділили ранню, зрілу (високу) і пізню фази. Готика розвивалася в країнах, де панувала католицька церква, і під її егідою феодально-церковні основи зберігалися в ідеології і культурі епохи готики. Готичне мистецтво залишалося переважно культовим по призначенню і релігійним по тематиці: воно було співвіднесено з вічністю, з «вищими» ірраціональними силами. Для готики, характерний символіко-алегоричний тип мислення й умовність художньої мови. Від романського стилю готика успадкувала верховенство архітектури в системі мистецтв і традиційні типи будинків.